Рішення № 40245819, 24.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р.Справа № 922/2374/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірект Трейд", м. Харків про стягнення 84178,08 грн. за участю представників сторін:

позивача - Кунець С.В., довіреність б/н від 26.09.2013 р.;

відповідача - ОСОБА_7, довіреність від 26.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірект Трейд", м. Харків, 65823,62 грн. основної заборгованості, 9688,03 грн. пені, 2084,07 грн. 3% річних, 6582,36 грн. штрафу та 1827 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 103 від 01.03.2013 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару та послуг.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 червня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 липня 2014 року.

27 червня 2014 року позивач у додаткових поясненнях повідомив про те, що на момент звернення до суду між сторонами інших договорів в усній чи письмовій формі не укладалось, тому всі видаткові накладні, додані до позовної заяви, мають відношення до договору № 103 від 01.03.2013 р.

01 липня 2014 року відповідач надав заяву, в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з участю його представника - адвоката ОСОБА_7 у колегіальному розгляді в Балаклійському районному суді Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2014 року було відкладено розгляд справи на 14 липня 2014 року.

11 липня 2014 року позивач у додаткових поясненнях до позовної заяви зазначив, що цілком обґрунтованим є нарахування пені, штраф та 3 % річних, що підлягають сплаті за порушення відповідачем строків оплати за надання послуг за виготовлення формних циліндрів відповідно до акту здачі - приймання робіт № 99 від 14.06.2013 р.

14 липня 2014 року відповідача у відзиві на позовну заяву заперечував проти позову, з посиланням на те, що жодних специфікацій до договору поставки відповідач не отримував та не підписував, у зв"язку з чим вважає договір неукладеним, а також зазначив, що акт здачі- приймання робіт № 99 від 14.06.2013 р. та видаткова накладна № 460 від 14.06.2013 р. не містять посилання на договір, з боку відповідача вони підписані ОСОБА_3, хоча на момент підписання ця особа була звільнена з посади й не мала право замовляти та отримувати продукцію.

В судовому засіданні 14 липня 2014 року було оголошено перерву до 22 липня 2014 року.

21 липня 2014 року позивач надав заперечення на відзив, в яких вказав на те, що твердження відповідача про відсутність специфікацій не відповідають дійсності та спростовуються доданими до матеріалів справи копіями всіх специфікацій. Також позивача зазначив, що жодного факсимільного чи будь-якого іншого повідомлення на адресу позивача про зміну директора не надходило, більш того, на всіх документах значиться печатка ТОВ "Делтана", та крім того, підписаним директором ТОВ "Дірект-Трейд" актом звіряння взаємних розрахунків за січень, лютий та березень 2014 р. відповідач у повному обсязі визнав заборгованість, що є предметом позову.

В судовому засіданні 22 липня 2014 року було оголошено перерву до 24 липня 2014 року.

23 липня 2014 року представник позивача надав уточнений розрахунок штрафних санкцій, в яких зменшив суму пені та штрафу, та просив суд стягнути з відповідача 4864,61 грн. пені та 2083,32 грн. 3% річних.

Суд, дослідивши уточнення до позовної заяви, встановив, що дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви позивача вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України та підписана представником позивача Кунець С.В., що діє на підставі довіреності б/н від 26.09.13 р. Зменшення позовних вимог стосується часткової відмови позивача від позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 24.07.14 р. підтримував зменшені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Делтана", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дірект Трейд", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 103, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується виготовити та передати у власність відповідача у встановлений строк плівку для пакування, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились про те, що виготовлення позивачем кожної окремої партії, передбаченої договором, оформлюється специфікаціями на підставі замовлень відповідача, які є його невід"ємними частинами.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що в специфікаціях сторони узгоджують повне найменування товару, кількість, одиницю вимірювання, ціни за одиницю, вартість товару, строки виготовлення, його параметри, ціну за передпечатну підготовку, адреса місця передачі товару.

У п. 4.1 договору закріплений порядок розрахунків: попередня оплата у розмірі 50% вартості партії товару, передбаченої відповідною специфікацією, не пізніше 3-х календарних днів від дня підписання специфікації; оплати залишеної суми від вартості партії товару, передбаченої відповідною специфікацією, з моменту повідомлення про готовність продукції, направленого позивачем відповідачу, але не пізніше дня завантаження товару.

Сторони до договору № 103 від 01.03.2013 р. уклали специфікації, в яких визначили найменування товару, кількість, ціну та загальну суму. (арк. справи 41-48).

На виконання умов вказаного договору позивачем було надано послуги з передрукарської підготовки та передано товар на суму 78613,62 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт № 99 від 14.06.2013 р., видатковими накладними № 460 від 14.06.2013 р., № 1086 від 30.12.2013 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Позивача на вимогу суду надав додаткові пояснення за підписом директора, в яких повідомив про те, що на момент звернення до суду між сторонами інших договорів в усній чи письмовій формі не укладалось, тому всі видаткові накладні, додані до позовної заяви, мають відношення до договору № 103 від 01.03.2013 р.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № 1 від 30.12.2013 р., від 14.06.2013 р.

Як було вище зазначено, сторони узгодили порядок оплати - з моменту повідомлення про готовність продукції, направленого позивачем відповідачу, але не пізніше дня завантаження товару.

Проте відповідач розрахувався частково на суму 12790 грн., що підтверджується витягами по рахунку від 18.12.2013 р., від 24.12.2013 р., від 18.03.2014 р.

Між сторонами були складені акти звіряння - розрахунків за період січень, лютий, березень 2014 р., відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем складає 65823,62 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 46 від 07.05.2014 р., в якій він просив сплатити заборгованість в сумі 65823,62 грн., що підтверджується поштовим описом з відміткою про відправку (арк. справи 23).

Проте відповідач на вимогу не відреагував та заборгованість не погасив.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 65823,62 грн. (основний борг), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідач, в свою чергу, проти позову заперечував з посиланням на те, що жодних специфікацій до договору поставки, які регламентують ціну, кількість, строки та інші конкретні умови відповідач не отримував та не підписував, у зв"язку з чим вважає договір неукладеним, та також зазначив, що на підтвердження факту прийняття виконаних робіт позивач надав акт здачі - приймання робіт № 99 від 14.06.2013 р. за проведення передпечатної підготовки на загальну суму 44000,16 грн., а також видаткову накладну № 460 від 14.06.2013 р. на суму 28823,46 грн., які були начебто отримані та підписані ОСОБА_3, однак на момент підписання ця особа була звільнена з посади й не мала право замовляти та отримувати продукцію, та вказував на те, що вказаний акт та накладна не містять посилання на договір.

Однак твердження відповідача про відсутність специфікацій не відповідають дійсності та спростовуються наданими до матеріалів справи копіями всіх специфікацій, які підписані обома сторонами та скріплені печатками (а.с. 41-48).

Крім того, п. 11.10 договору передбачено, що при зміні реквізити сторін під час дії договору, сторона, реквізити чи інші персональні дані якої змінились, повідомляє контрагента шляхом направлення йому за допомогою факсимільного зв"язку відповідного листа з печаткою підприємства та підписом уповноваженої особи.

Представник позивача у своїх письмових поясненнях зазначив, що жодного факсимільного чи будь-якого іншого повідомлення на адресу позивача про зміну директора не надходило.

Судом встановлено, що на всіх документах (договір № 103 від 01.03.2013 р., специфікації до договору, видаткові накладні № 460 від 14.06.2013 р., № 1086 від 30.12.2013 р. та акт здачі-приймання робіт № 99 від 14.06.2013 р. ) стоїть печатка ТОВ "Делтана", м. Харків , яка відповідно до п. 1.4 договору купівлі- продажу частки в статутному капіталі товариства від 11.06.2013 р. була передана новим учасникам товариства, окрім того, новий директор ТОВ "Дірект-Трейд"- Петренко О.І. погодився із заборгованістю в сумі 65823,62 грн. та підписав акти звіряння взаємних розрахунків за січень, лютий, березень 2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 241 Цивільною кодексу України, наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

За приписами ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч.2 ст. 241 Цивільного кодексу України).

Таким чином, настання наслідків, в разі укладення угоди особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень, закон ставить в залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду, від імені якої її укладено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.04.2012р. у справі № 2/261.

Відповідно до п. 3.4 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ України 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Враховуючи те, що правочин у подальшому був схвалений відповідачем, що підтверджується частковими проплатами за отриманий товар та послуги, довіреністю № 1 від 30.12.2013 р., яка була видана директором Петренко О.І. на отримання плівки за накладною № 1086 від 30.12.2013 р., а також підписаними новим директором Петренко О.І. та скріпленими печатками з боку відповідача актами звірки взаєморозрахунків, де він визнав заборгованість у сумі 65823,62 грн., суд дійшов висновку, що відповідач у повному обсязі визнав заборгованість, що є предметом позову.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписом ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 65823,62 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем прийнятих на себе зобов*язань позивач просить стягнути з відповідача 2083,32 грн. 3% річних.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, встановив, що при його здійсненні позивач помилився.

Судом було здійснено перерахунок 3% річних за допомогою системи "Законодавство" за період з 15.06.2013 р. по 12.06.2014 р. За розрахунком суду заборгованість по 3% річних складає 2081,90 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

В стягнення 1,41 грн. 3% річних слід відмовити.

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом- є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 договору відповідач зобов"язується, у разі прострочки оплати товару, сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом було здійснено перерахунок пені з 15.06.2013 р. по 14.12.2013 р. за допомогою системи "Законодавство" та встановлено, що позивач у розрахунку пені здійснив помилки.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4862,22 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, тому підлягає задоволенню. В стягненні 2,39 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до пункту 8.3 договору, у разі прострочки оплати товару, відповідач зобов"язується сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від несплаченої суми.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 6582,36 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок штрафу перевірено судом та є вірним, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, керуючись ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дірект Трейд" (61068, м. Харків, пер. Старомосковський, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 38492451, р/р № 260010523151447 в ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" (61177 ,м. Харків, вул. Золочівська, 4А, код ЄДРПОУ 32235849, р/р № 26000152202 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 380805) 65823,62 грн. основної заборгованості, 4862,22 грн. пені, 2081,90 грн. 3% річних, 6582,36 грн. штрафу та 1826, 91 грн. судового збору.

В стягненні 1,41 грн. 3% річних та 2,39 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова