Рішення № 40245763, 25.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2014 р. Справа № 911/1977/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Лихольот А. В. (довіреність № 0801/14-01 від 08.01.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пральний комплекс", м. Київ

до Військової частини А-0473, смт Дівички, Переяслав-Хмельницький район, Київська область

про стягнення 10 675, 59 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Пральний комплекс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Військової частини А-0473 про стягнення 10 351, 44 грн. основної заборгованості, 324, 15 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі наданих послуг згідно акту № ОУ-0001742 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1977/14 за позовом ТОВ „Пральний комплекс" до Військової частини А-0473 про стягнення 10 675, 59 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 25.06.2014 р.

17.06.2014 р. до загальної канцелярії суду від відповідача надійшла заява № 605 від 13.06.2014 р., в якій він просив суд залучити до участі у справі іншого відповідача - Міністерство оборони України.

25.06.2014 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевикладеного клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували вказані у клопотанні обставини. Також у даному судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2012 р. позивачем було надано відповідачу послуги прання на загальну суму 10 351, 44 грн., що підтверджується актом № ОУ-0001742 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2012 р., наявним у матеріалах справи.

23.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1205 від 19.04.2013 р., в якій він просив погасити заборгованість у розмірі 10 351, 44 грн. в семиденний термін з моменту отримання даної вимоги, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0832500181163 від 19.04.2013 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір про надання послуг у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, прострочення виконання обов'язку відповідачем щодо оплати отриманих послуг виникло після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги, а саме з 01.05.2013 р.

У встановлений законом строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати отриманих послуг не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 10 351, 44 грн., що підтверджується актом № ОУ-0001742 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2012 р., вимогою № 1205 від 19.04.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за надані послуги у розмірі 10 351, 44 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті наданих послуг з 30.04.2013 р. по 15.05.2014 р. на загальну суму 324, 15 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

період заборгованості - з 01.05.2013 р. - по 15.05.2014 р., сума основної заборгованості - 10 351, 44 грн., кількість днів заборгованості - 380 днів.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів10351.4401.05.2013 - 15.05.20143803 %323.3110 351, 44 грн. х 0, 03 % х 380/365 = 323, 31 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості у вищевказаний період становить 323, 31 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості у вищевказаний період у розмірі 323, 31 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А-0473 (ідентифікаційний код 08094087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пральний комплекс" (ідентифікаційний код 34344528) 10 351 (десять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 44 (сорок чотири) коп. основної заборгованості, 323 (триста двадцять три) грн. 31 (тридцять одна) коп. 3 % річних та судові витрати 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 86 (вісімдесят шість) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

08 липня 2014 р.