Постанова № 40245297, 25.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 р. Справа № 804/6404/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2014 р. Криворізький міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 370,85 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив, що 08.10.2013 р. ОСОБА_2 набув статусу безробітного згідно наказу НТ 131014 Криворізького міського центру зайнятості, та відповідно до ст.ст.22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 15.10.2013 р. став отримувати допомогу по безробіттю. Згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №4 від 25.02.2014 р. встановлено, що гр.ОСОБА_2 під час взяття на облік як безробітного в центрі зайнятості приховав факт відкриття підприємницької діяльності з 28.04.2005 р., що поставило під сумнів достовірність персональних даних, наданих відповідачемз метою одержання статусу безробітного та отримання матеріальної допомоги. З урахуванням зазначеного позивач вважає, що відповідачем незаконно отримано матеріальну допомогу на випадок безробіття у загальному розмірі 370,85грн. Вимога № 07-07/914 від 25.02.2014 р. про повернення коштів у розмірі 370,85 грн. відповідачем не виконана у добровільному порядку. У зв'язку з тим, що вказана сума самостійно не сплачується відповідачем, позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

08.10.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до Криворізького міського центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Взазначеній письмовій заяві ОСОБА_2 підтверджено, що він не є суб'єктом підприємницької діяльності; через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно; пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує; окрім того, не отримує: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, допомогу, компенсацію та/ або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку, грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (а.с. 7).

Наказом Криворізькогоміського центру зайнятості№ НТ 131014 від 14.12.2013 р. ОСОБА_2 надано статус безробітного.

На підставі НаказуКриворізькогоміського центру зайнятості № НТ 131014 та у відповідності до ст.22, ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» гр. ОСОБА_2 призначена допомога по безробіттю

Виплату допомоги по безробіттю розпочато з 15.10.2013 р. та припинено 04.11.2013 р. у зв'язку із зняттям з обліку з підстав працевлаштуванням.

Наступного разу статус безробітного ОСОБА_2 отримав 14.02.2014 р., допомога по безробіттю призначена з 21.02.2014 р.

25 лютого 2014 р. відповідно до п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.26 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266 та згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПС України 13.02.2009р. №60/62 та на виконання наказу Криворізького міського центру зайнятості від 03.01.2012 р. №2, фахівцями Криворізького МЦЗ здійснено перевірку достовірності даних, які є підставою надання гр. ОСОБА_2 статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення.

Підстава: абзац 2 пункту 3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. №60/62 (а.с.9).

За результатами перевірки складено Акт № 4 від 25.02.2014 р.розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Під час перевірки встановлено, що на запит Криворізького МЦЗ з реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області отримано відповідь, що гр. ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 28.04.2005 р., з 03.06.2005 р. - перебуває в стані припинення (власне бажання), документи про припинення підприємницької діяльності відсутні (а.с.9).

За висновком Акту № 4 від 25.02.2014 р. гр. ОСОБА_2 під час взяття на облік та отримання статусу безробітного в Криворізькому МЦЗ приховав факт відкриття підприємницької діяльності, що вплинуло на умови надання статусу безробітного та отримання матеріального забезпечення.

За розрахунком позивача за період з 15.10.2013 р. по 04.11.2013 р. відповідачу у якості допомоги по безробіттю (під час первісної реєстрації в якості безробітного) було виплачено коштів в сумі 370,85грн. (а.с.13).

Позивачем вжито заходи по відшкодуванню коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття шляхом надіслання ОСОБА_2 листа-претензії від 25.02.2014 р. № 07-07/914 про відшкодування коштів (а.с.15).

Позивачем також надано копію Витягу з наказу №45 від 25.02.2014 р. «Про відшкодування коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (а.с.14).

На момент звернення до суду з означеним позовом суми не відшкодовані відповідачем.

Правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закон № 1533-III), Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307 (далі Порядок № 307).

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1533-III, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Згідно з ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності та професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є видами соціального забезпечення на випадок безробіття.

Згідно із ч.1,2,3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ).

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА 13.09.2009р. №60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з облікуяк безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем приховано від Криворізького міського центру зайнятості той факт, що станом на 08.10.2013 р., тобто на час реєстрації як безробітного в Криворізькому МЦЗ, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 03.06.2005 р.перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за власним бажанням, при тому що документи про припинення підприємницької діяльності відсутні.

Судом враховано, що позивачем правомірно, в рамках ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 60/62, було складено Акт № 4 від 25.02.2014 р. із зазначенням виявленого порушення.

Копію листа-вимоги №07-07/914 від 25.02.2014 р. про повернення коштів у розмірі 370,85грн., виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю, направлено відповідачу на адресу реєстрації. Позивачем здійснено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення заборгованості у розмірі 370,85грн. в досудовому порядку.

Проте, на час вирішення спору в суді відповідачем добровільно сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю не повернута.

Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності заборгованості та/або відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає позовні вимоги Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 370,85грн. обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Криворізького міського центру зайнятості (р/р 37173001002770 в УДКУ Дніпропетровської області, ОКПО 21908407, МФО 805012) грошові кошти у розмірі 370,85грн. (триста сімдесят гривень 85 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.06.2014 Суддя З оригіналом згідно О.С. Рябчук О.С.Рябчук