Постанова № 40244481, 09.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р. Справа № 804/7082/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Рищенко А. Ю., при секретарі судового засідання - Тоноян А.К., за участю: представника позивача - представника відповідача - Сидорук І.А., Гагарського А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект-В» до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0003602204, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскомплект-В» з позовом до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0003602204.

Ухвалою суду від 22.05.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Транскомплект-В» (далі - ТОВ «Транскомплект-В») обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем було винесено протиправне податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0003602204, відповідно до якого товариству було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - на 87365,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 21841,25грн. Позивач зазначає, що він як покупець товару у контрагентів не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за умови необізнаності щодо неї. Відповідно до норм Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. До перевірки були надані всі первинні документи, що підтверджують відповідну господарську операцію, про що вказано в акті перевірки. Однак, відповідач протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року за №0003602204.

Просить суд: визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0003602204 від 06.05.2014 року, направлене на адресу ТОВ «Транскомплект-В» (код ЄДРПОУ - 38400638) за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму - 109206,25грн., в тому числі за основним платежем - 87365,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21841,25грн.

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, пояснив обставини справи таким чином як вони викладені вище.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, пояснюючи, що на момент проведення перевірки у позивача були відсутні певні первинні документи, що мають значення для встановлення реальності проведених господарських операцій у перевіряємому періоді. Так, у ході проведення перевірки була встановлена відсутність документів, що підтверджують транспортування товару від ТОВ «Дніпро ТМ» на адресу ТОВ «Транскомплект-В». Також до перевірки не було надано сертифікати відповідності та/або походження на вищезазначений у податкових та видаткових накладних товар, придбаний у ТОВ «Дніпро ТМ», що унеможливлює ідентифікувати товар до виробника. Таким чином, за даними перевірки було встановлено, що товари начебто придбані у ТОВ «Дніпро ТМ» були отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи всього на суму - 524190,00грн. (в тому числі ПДВ - 87365,00грн.). Тому, винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши думки осіб, що беруть участь у справі, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 18.04.2013 року до 23.04.2013 року відповідачем на підставі наказу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.04.20143 року та відповідно до пп.78.1.1, п.78.1.5 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект-В» (далі - ТОВ (код ЄДРПОУ - 38400638) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків за січень 2014 року.

Хід та результати проведеної перевірки були відображені податковою інспекцією в акті перевірки від 23.04.2014 року №243/22-04/38400638.

Так, за даними вказаного акту перевірки повідомлення від 18.04.2014 року №53, копія наказу від 17.04.2014 року №285 були вручені під розписку директору ТОВ «Транскомплект-В» - 18.04.2014 року.

За висновками акту перевірки відповідачем були встановлені такі порушення вимог чинного законодавства, а саме: за результатами перевірки ТОВ «Транскомплект-В» документально було підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ЗАТ «Запорізький Залізобетонний Комбінат» (код ЄДРПОУ - 00191218) за січень 2014 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки; за результатами перевірки ТОВ «Транскомплект-В» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Дніпро ТМ» (код ЄДРПОУ - 38138933) за січень 2014 року, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій із ТОВ «Дніпро ТМ» (код ЄДРПОУ - 38138933) у січні 2014 року; на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «Транскомплект-В» встановлено заниження податку на додану вартість за січень 2014 року на суму - 87365,00грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро ТМ».

Позивач не погодився із висновками, викладеними в акті перевірки, тому надав свої заперечення на акт перевірки. У відповідь на такі заперечення податкова інспекція листом від 06.05.2014 року №8394/10/04-17-22-04 повідомила про не прийняття таких та правомірність викладених в акті перевірки тверджень про встановлені порушення вимог чинного законодавства України.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0003602204, відповідно до якого ним збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на - 87365,00грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 21841,25грн.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

За п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Так, на адресу позивача було направлено письмовий запит щодо необхідності надання до податкової інспекції документального підтвердження щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період січень 2014 року від 19.03.2014 року №412/10/04-12-15-61. Письмовий запит було направлено ТОВ «Транскомплект-В» на підставі пп.20.1.4, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20,п.73.5 ст.75 Податкового кодексу України та з метою координації дій щодо руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань та формування доказової бази у справах пор стягнення коштів, отриманих за нікчемними угодами, проведення ряду заходів щодо відпрацювання міжрегіональних списків платників - утворювачів схемного кредиту: ймовірних «податкових ям», «транзитерів» та «вигодонабувачів».

Положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року за № 2344-III (у відповідній чинній редакції) визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому вищевказана стаття Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає альтернативу вказаних документів.

За ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (у відповідній чинній редакцій), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Водночас відповідно до п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Листом від 18.04.2014 року №15 ТОВ «Транскомплект-В» повідомило податкову інспекцію про те, що транспортування придбаного матеріалу у підприємства ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», а саме: комплект броней зовнішньої дробилки ККД 500 у кількості 2шт, комплект броней конуса дробилки ДКТ 1750 у кількості 2шт, комплект броней зовнішньої дробилки ДКТ 1750 у кількості 2шт, здійснювалось власним транспортом заступника директора ОСОБА_5 зі складу ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент», у зв'язку з цим товарно-транспортна накладна не виписувалася.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 01.11.2013 року ТОВ «Транскомплект-В» було укладено договір поставки з ЗАТ «Запорізький Залізорудний Комбінат» (код ЄДРПОУ - 00191218) за №770/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Транскомплект-В» - постачальник - поставляє, а покупець - ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» - приймає та оплачує щебінь кварцито-сланцевий Южнобілозерського родовища залізних руд (щебінь ЮБ), фракції 0-40мм - товар. Одиниця виміру - метрична тонна, кількість товару - 15000 тонн до кінця 2013 року. Постачальник поставляє товар на умовах EXW - склад постачальника (згідно з ІНКОТЕРМС 2000), яки знаходить за адресою: відвал пустих порід ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», Запорізька область, Васильківський район, с. Мала Білозерка. Веселівське шосе, 7 км. Постачальник разом з партією товару передає покупцю такі документи: паспорт якості, накладна, рахунок, податкова накладна.

За результатами проведеної перевірки взаємовідносин ТОВ «Транскомплект-В» з ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» відповідачем була встановлена реальність здійснення господарських відносин між зазначеними контрагентами за січень 2014 року їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Також у січні 2014 року ТОВ «Транскомплект-В» було придбано у ТОВ «Дніпро ТМ» запасні частини до дробилки на підставі укладеного між вказаними контрагентами договору купівлі-продажу за №012014/1 від 31.01.2014 року на придбання запасних частин до дробилки. За умовами вказаного договору продавець - ТОВ «Дніпро Тренд Менеджмент» та покупець - ТОВ «Транскомплект-В» за договором визначили умови купівлі-продажу комплектів броней зовнішніх та конусних дробилок, предметом - товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем в майбутньому. Поставка товарів здійснюється на умовах EXW (EX Works), франко-склад. Місце поставки дробилок.

За даними акту перевірки до перевірки позивачем були надані паперові носії податкових та видаткових накладних, виписаних ТОВ «Дніпро ТМ» (код ЄДРПОУ - 38138933) на адресу ТОВ «Транскомплект-В» на виконання умов договору. При цьому суми ПДВ за вказаними податковими накладними було включено до податкового кредиту за січень 2014 року, відображено в реєстрі. Розрахунки між суб'єктами господарювання в січні 2014 року не проводилися, кредитова заборгованість становить - 524190,00грн.

Як вже зазначалось вище, згідно листа ТОВ «Транскомплект-В» від 18.04.2014 року №15, транспортування товару за договором від 31.01.2014 року, укладеного з ТОВ «Дніпро ТМ» відбулось власним транспортом заступника директора, тому ТТН не виписувались. Тому, відповідач прийшов до висновків щодо відсутності документів, що підтверджують транспортування товару від ТОВ «Дніпро ТМ» на адресу ТОВ «Транскомплект-В». Крім того, на підтвердження реальності проведеної господарської операції до перевірки не було надано сертифікати відповідності та/або походження на товар, зазначений у податкових та видаткових накладних, довіреності, що унеможливлює ідентифікацію товару до виробника та особу, яка отримувала товар.

Натомість без урахування свого листа від 18.04.2014 року №15, ТОВ «Транскомплект-В» надало суду копію товарно-транспортної накладної №3 від 31.01.2014 року, що міститься в матеріалах справи. За відомостями даної ТТН вантажем, що перевозився автомобільним перевізником - ПП «Вега авто», є саме вказані в листі товари: комплект броней зовнішньої дробилки ККД 500 у кількості 2шт, комплект броней конуса дробилки ДКТ 1750 у кількості 2шт, комплект броней зовнішньої дробилки ДКТ 1750 у кількості 2шт. Даний факт суд приймає до уваги, адже під час проведення перевірки листом позивач самостійно повідомив про відсутність такої ТТН.

Згідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

У зв'язку із чим відповідач прийшов до висновку, що ТОВ «Транскомплект-В» зобов'язано включити до складу валових доходів доходи отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи у січні 2014 року на суму - 524190,00грн. Та на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено заниження ПДВ за січень 2014 року на суму - 87365,00грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Дніпро ТМ».

Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням сукупності обставин, матеріалів справи, пояснень сторін, в ході судового розгляду справи, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості позиції податкового органу та правомірності висновків акту перевірки від 23.04.2014 року №243/22-04/38400638, та винесення на їх підставі податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0003602204. Тому, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Транскомплект-В».

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Також суд вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Положеннями ст.87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1, ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру, ставка судового збору складає - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше - 1827,00грн. та не більше - 4872,00грн.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру ТОВ «Транскомплект-В» сплатило 218,41грн., тобто 10 % розміру ставки судового збору, яка становить - 2184,13грн. (2 % від 109206,25грн. - є ставка судового збору).

При цьому, обчислюючи розмір належного для доплати судового збору за подання позову майнового характеру, суд прийшов до висновку, що з позивача необхідно стягнути суму у розмірі - 1965,72грн.

Таким чином, з позивача необхідно стягнути суму судового збору у розмірі - 1965,72грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект-В» до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0003602204 - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транскомплект-В» (код ЄДРПОУ - 0003602204) на користь Державного бюджету України несплачену суму судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру у розмірі 1965,72грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят п'ять гривень сімдесят дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 14.07.2014 року.

Суддя А.Ю. Рищенко