Ухвала суду № 40244172, 12.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" серпня 2014 р. м. Київ К/9991/5624/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Сіроша М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат будматеріалів»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року

по справі №2а-11072/09/1570

за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси (надалі - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат будматеріалів», Приватного підприємства «Кредо-Реал» (надалі - ТОВ «Комбінат будматеріалів», ПП «Кредо-Реал»)

про стягнення коштів в дохід держави отриманих за нікчемною угодою, -

встановив:

У вересні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з відповідачів в доход держави наслідки нікчемності правочину спірні грошові кошти.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2011р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове, яким позов ДПІ у Малиновському районі м.Одеси задоволено. Стягнуто з ПП «Кредо-Реал» та ТОВ «Комбінат будматеріалів» в дохід Держави спірні грошові кошти.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «Комбінат будматеріалів» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2011р.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Комбінат будматеріалів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 31.03.2009р., про що складено акт №239/23-213/32178840 від 14.07.2009р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, висновками перевірки вказано, що укладений між відповідачами договір №ЯХТ2/КР від 16.09.2008р. не містить істотних умов договору, не відповідає вимогам законодавства - ст.ст.180, 318 ГК України, ст.ст.318, 875 ЦК України. Грошові кошти перераховані ТОВ «Комбінат будматеріалів» на адресу ПП «Кредо-Реал» за будівельно-монтажні роботи згідно договору №ЯХТ2/КР від 16.09.2008р., проте договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто є нікчемним.

17.07.2009р. на підставі виявлених порушень ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняла податкові повідомлення-рішення за №0000602300/0, яким ТОВ «Комбінат будматеріалів» визначено зобов'язання з податку на прибуток, №0000612300/0, яким ТОВ «Комбінат будматеріалів» визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача щодо нікчемності договору на виконання будівельних робіт №ЯХТ2/КР, укладеного 16.09.2008р. між відповідачами є необґрунтованим у зв'язку з тим, що є рішення Господарського суду Одеської області та Одеського окружного адміністративного суду, в яких надана оцінка правомірності спірного договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду виходила, зокрема, з того, що відсутність визнання у судовому порядку спірного правочину недійсним - не свідчить про реальність здійснення господарської операції. Про відсутність здійснення господарської операції свідчить відсутність зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу ПП «Кредо - Реал». Також судом не взято до уваги рішення судів, на які посилався при прийнятті рішення суд першої інстанції, тому що в них не розглядалося питання про недійсність правочинів.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними у зв'язку з неповним з'ясуванням усіх обставин справи з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

На обґрунтування завідомо суперечної інтересам держави і суспільства мети господарських зобов'язань між відповідачами по справі ДПІ посилалася, що згідно умов договору №ЯХТ2/КР ТОВ «Комбінат будматеріалів» (Замовник) ні під час перевірки, ні до суду не було надано:

- проектної документації, згідно якої ПП «Кредо Реал» (Підрядник) повинно було виконувати відповідні роботи та готувати Кошторисну документацію;

- заявки, згідно якої ПП «Кредо Реал» (підрядник) у відповідний строк повинно було розпочати і закінчити виконання відповідні робіт;

- кошторисної документації, яку повинен був підготувати Підрядник (ПП «Кредо Реал») та надати Замовникові для затвердження;

- акту, за яким останній повинен був передати Підряднику для виконання робіт будівельний майданчик разом з усіма необхідними для користування ним документами;

- іншої необхідної документації.

Згідно інформації з Єдиного ліцензійного реєстру наданої Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва листом за №5556 від 14.05.2009р. на запит ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №19168/10/26-104 від 27.04.2009р., до Єдиного ліцензійного реєстру не надходила інформація щодо отримання ПП «Кредо-Реал» ліцензій на певні види господарської діяльності, зокрема на провадження будівельної діяльності (а.с.122 т.1).

Також відповідачем зазначено, що відповідно до умов договору №ЯХТ2/КР Підрядник зобов'язується здійснити будівництво об'єкту - база відпочинку за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 89/2 - 89/16.

Протягом періоду, в якому ТОВ «Комбінат будматеріалів» перераховувало на адресу ПП «Кредо-Реал» кошти за будівельні роботи, земельна ділянка під будівлями, лісами та іншими угіддями, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 89/2 - 89/16 перебувала у приватній власності ТОВ «Марина-клуб».

На підтвердження даної обставини податковий орган посилається на лист №2353-07/100 від 24.03.2009р. КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», який отримано на запит ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №10460/10/26-104 від 12.03.2009р. (а.с.123 т.1).

В подальшому, податковим органом було надіслано запит на адресу ТОВ «Марина-клуб», яке листом №3 від 24.04.2009р. повідомило, що жодне підприємство на замовлення ТОВ «Марина-клуб» не проводило будівельних і ремонтних робіт за адресою: м. Одеса, вул.Дача Ковалевського, 89/2 - 89/16 та немає ніяких договорів на ці роботи та відповідних актів виконаних робіт. Той факт, що земельна ділянка під будівлями, лісами та іншими угіддями, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 89/2 - 89/16 перебувала у приватній власності ТОВ «Марина-клуб» з 11.12.2008р. підтверджується також: договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.12.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1Д та зареєстрованого в реєстрі за №7732; державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №721475, що зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 30.03.2009р. за №020950500009; витягами від 21.01.2009р. із реєстру прав власності на нерухоме майно в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» (а.с.125-127 т.1).

При цьому як вбачається з матеріалів справи, частина податкових накладних виписаних ПП «Кредо Реал» на адресу позивача та часткова сплата коштів останнім за спірним договором згідно копії виписок з особового рахунку були здійсненні вже після 11.12.2008р. (а.с.25-27, 32,33), тобто коли земельна ділянка за адресою: м.Одеса, вул.Дача Ковалевського, 89/2-89/16 перебувала у приватній власності ТОВ «Марина-клуб», яке повідомило, що жодне підприємство на його замовлення за вказаною адресою не проводило будівельних і ремонтних робіт.

Наведені обставини залишені судами попередніх інстанції поза увагою.

Крім того, податковий орган посилається на те, що першим заступником прокурора. Малиновського району м.Одеси радником юстиції Храпенко О. А. постановою №053200900094 від 16.06.2009р. порушено кримінальну справу за фактом створення ПП «Кредо-Реал» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. В ході перевірки дотримання податкового законодавства ПП «Кредо-Реал» було опитано ОСОБА_3, який вказаний як керівник ПП «Кредо-Реал» в договорі №ЯХТ2/КР від 16.09.2008р. та в податкових накладних, виписані з посиланням на цей договір, про його непричетність до діяльності до даного підприємства та його державну реєстрацію за винагороду (а.с.114-116 т.1).

Разом з тим, з рішень судів попередніх інстанції не вбачається, що останніми було з'ясовано наслідки розгляду вказаної кримінальної справи.

Враховуючи, що судами попередніх інстанції під час розгляду справи наведені вище обставини не досліджувались, колегія суддів дійшла висновку про порушення судами вимоги ч.ч.4 та 5 статті 11 КАС, в яких установлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Посилання суду першої інстанції, як на доказ реальності виконання спірного договору, на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2010р. у справі №2а-11648/09/1570, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011р., якою позов ТОВ «Комбінат будматеріалів» задоволено та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000602300/0 та №0000612300/0 від 17.07.2009р., колегією суддів не беруться до уваги, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014р. (К/9991/19509/11) зазначені рішення були скасовані та справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Стосовно рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2009р., яким задоволено позов ТОВ "Комбінат будматеріалів" до ПП "Кредо-Реал" про спонукання до виконання умов договору від 16.09.2008р. №ЯХТ2/КР, то слід зазначити, що при вирішенні господарського спору судом не досліджувались обставини щодо намірів сторін договору від 16.09.2008р. №ЯХТ2/КР при його підписанні, а тому не є безперечним доказом у розумінні ч.1 ст.72 КАС України.

Слід зазначити, що основними принципами адміністративного судочинства, зокрема, є: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (ст.7 КАС України).

Частиною 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ч.3 с.71 КАС України визначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Також, згідно ч.5 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.

Суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували вимоги наведених процесуальних норм.

Під час нового розгляду справи судам слід виходити з того, що за статтею 208 ГК правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. У силу частини 2 статті 215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Посилання ДПІ на обґрунтування вимоги про визнання угод між відповідачами фіктивними на їх безтоварний характер, тобто укладення угод без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету, підлягає з'ясуванню судом.

Установлення даного факту може бути підставою для віднесення таких угод до нікчемних, як таких, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, визнання яких у судовому порядку недійсними не вимагається.

Таке застосування норм законодавства відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 09.02.2010р. 10/13, яка в силу норми ч.1 ст.2442 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.

Окрім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат будматеріалів» - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.