Ухвала суду № 40244090, 21.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2014 р. м. Київ К/800/9300/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Донця О.Є., Васильченко Н.В.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Титан"

на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року

у справі №486/471/13-а

за позовом 1) ОСОБА_4

2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради

Миколаївської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Титан",

про визнання протиправними дії та скасування свідоцтва про право власності

на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2013 року ОСОБА_4 та фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі по тексту Виконавчий комітет), яким просили визнати протиправними дії відповідача при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.2009 року ТОВ "Титан" на нежитлову будівлю, а саме ринок, розташований по АДРЕСА_1; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.04.2009 року серії САВ №654145 видане ТОВ "Титан" на нежитлову споруду, ринок, розташований по АДРЕСА_1.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2013 року у справі №486/471/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.

При ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій виходили з недоведеності позивачами своїх вимог, оскільки Виконавчий комітет, в порушення вимог законодавства, видав ТОВ "Титан" свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.04.2009 року серії САВ №654145 без перевірки матеріалів технічної інвентаризації нерухомого об'єкта та прийняття відповідного рішення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Титан" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вказані вище судові рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Виконавчий комітет подав до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошував на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.04.2009 року Виконавчим комітетом видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно серії САВ №654145згідно якого ТОВ "Титан" на праві приватної власності нежитлова будівля, ринок, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування нежитлової будівлі, торгівельного павільйону від 18.11.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Южноукраїнського міського округу Миколаївської області, ОСОБА_4 належить на праві приватної власності нежитлова будівля - торговий павільйон, що розташований за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 13,5 кв.м. Право власності зареєстровано в БТІ м. Южноукраїнська 09.12.2009 року.

Рішенням відповідача №256 від 28.04.2004 року "Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту - магазину на території ринку ВАТ "Титан" по АДРЕСА_3", прийнятий в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт - магазин на території ринку ВАТ "Титан" по АДРЕСА_3 та затверджено акт державної технічної комісії від 25.03.2004 року з показниками загальна площа - 28,3 кв.м., основна площа - 24,9 кв.м.

З копії технічного паспорту вбачається, що вищевказані об'єкти, знаходяться на території, яка належить ТОВ "Титан" згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії САВ №654145.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, у даній адміністративній справі насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача (внаслідок вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваного рішення).

Аналогічна позиція підтверджується і змістом окремих рішень Конституційного Суду України, зокрема, рішення № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та рішення №9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України. Зі змісту вказаних рішень Конституційного Суду України випливає, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

В процесі розгляду справи ТОВ "Титан" звертало увагу судів, що ОСОБА_4 та ФОН ОСОБА_5 звернулися до суду за захистом своїх прав та стверджують, що неправомірними діями виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області порушено їх майнові права, як власників нерухомого майна, яке знаходиться її на території ринку «Титан». Натомість в позовній заяві не вказують яким чином видача свідоцтва на право власності на нерухоме майно ТОВ «Титан» порушує їх майнові права, зокрема створення перешкод товариством «Титан» у користуванні належним їм майном, або інші обставини, які можуть свідчити про порушення їх майнових прав або прав у сфері публічно-правових відносин, як того вимагає закон.

Позивачі мають свідоцтва про право власності на належне їм нерухоме майно, вільно володіють та розпоряджаються своє власністю.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України наголошує на недослідження судами попередніх інстанцій питання порушення прав позивачів діями відповідача при видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.04.2009року ТОВ "Титан" - нежитлову будівлю, розташовану по АДРЕСА_1.

В даній адміністративній справі необхідно з'ясувати, яким чином видача оскарженого свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ «Титан» вплинула на їх права у сфері публічно-правових відносин. Свідоцтво про право власності є актом індивідуальної дії, внаслідок якого виникли правовідносини між виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та ТОВ «Титан».

Суди попередніх інстанцій на вказану вище обставину уваги не звернули, чим порушили вимоги норм процесуального права.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами попередніх інстанцій порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунуто судом касаційної інстанції, вказані вище судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" - задовольнити частково.

Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №486/471/13-а - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: