Постанова № 40243740, 26.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року Справа № 916/1002/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Євсікова О.О.,

Кролевець О.А.

за участю представників:

ТОВ "Вітрина-В.В." - не з'яв.,

ТОВ "Гіпербуд" - не з'яв.,

ТОВ "Альтінг-Інвест" - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2014

та на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.06.2014

у справі № 916/1002/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрина-В.В."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Інвест"

про стягнення 289948,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрина-В.В."

про визнання договору поруки недійсним

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року ТОВ "Вітрина-В.В." звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Гіпербуд" та ТОВ "Альтінг-Інвест" про стягнення з ТОВ "Гіпербуд" 287948,00 грн. боргу за договором підряду № 01/10/12 від 01.10.2012, укладеним позивачем та ТОВ "Гіпербуд", та стягнення солідарно з обох відповідачів 2000,00 грн. заборгованості за договором поруки № 01/С від 06.10.2012, укладеним позивачем та ТОВ "Альтінг-Інвест".

ТОВ "Гіпербуд" звернулося з зустрічними позовними вимогами про визнання недійним договору поруки № 01/С від 06.10.2012, укладеним позивачем та ТОВ "Альтінг-Інвест".

19.05.2014 ТОВ "Вітрина-В.В." звернулося до господарського суду з заявою про відмову від позовних вимог до ТОВ "Альтінг-Інвест" та про припинення провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Альтінг-Інвест" 2000,00 грн. у зв'язку із вирішенням спору у позасудовому порядку.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014 (суддя Зайцев Ю.О.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 (колегія суддів у складі: суддя Петров М.С. - головуючий, судді Разюк Г.П., Колоколов С.І.), заяву ТОВ "Вітріна-В.В." про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Альтінг-Інвест" 2000,00 грн. задоволено. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з ТОВ "Альтінг-Інвест" 2000,00 грн. припинено; ТОВ "Альтінг-Інвест" виключено з кола відповідачів.

У касаційній скарзі ТОВ "Гіпербуд" просить "скасувати постанову апеляційного суду від 04.07.2014, а справу направити до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду справи по суті". В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 22 ГПК України.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- позовні вимоги ТОВ "Вітрина-В.В." про стягнення з ТОВ "Альтінг-Інвест" 2000,00 грн. ґрунтуються на невиконанні останнім як поручителем обов'язку зі сплати забезпеченого ним зобов'язання ТОВ "Гіпербуд" у сумі 2000,00 грн., яке виникло в результаті невиконання ТОВ "Гіпербуд" обов'язку зі сплати боргу за договором підряду № 01/10/12 від 01.10.2012;

- відповідно до умов договору поруки № 01/С від 06.10.2012, укладеного ТОВ "Вітрина-В.В." та ТОВ "Альтінг-Інвест", цим договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Іншої додаткової відповідальності поручителя договором не передбачено;

- ТОВ "Вітрина-В.В." відмовилося від позовних вимог до ТОВ "Альтінг-Інвест" про стягнення з ТОВ "Альтінг-Інвест" 2000,00 грн. до прийняття рішення у справі.

Згідно з ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Абзацом 1 п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у випадках відмови позивача від позову (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України) господарському суду слід керуватись ч. 6 ст. 22 ГПК України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Отже, відповідно до ст. 22 ГПК України прийняття відмови від позову є можливим за двох умов: така відмова заявлена до прийняття рішення у справі і вона не суперечать законодавству або не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що заява позивача про відмову від частини позовних вимог подана до прийняття рішення у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, за законом у цьому випадку немає так званої обов'язкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися з позовом до кожного з боржників окремо.

Враховуючи викладені вимоги закону, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в даному випадку відмова позивача від позовних вимог про стягнення з поручителя - ТОВ "Альтинг-Інвест" і залишення вимоги про стягнення 2000,00 грн. лише з одного солідарного боржника - ТОВ "Гіпербуд" не суперечить чинному законодавству і є правом позивача.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що господарським судом першої інстанції не було встановлено обставин справи щодо сплати або несплати ТОВ "Альтинг-Інвест" 2000,00 грн. позивачу, правомірно не взято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вказана обставина має бути встановлена при вирішенні спору по суті.

Крім того, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити про те, що ТОВ "Гіпербуд" в подальшому не позбавлене права звернутись з регресним позовом до решти солідарних боржників, оскільки відповідно до ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Враховуючи викладені вище обставини та наведені норми ГПК України, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд першої інстанції правомірно прийняв відмову позивача від частини позовних вимог і припинив провадження у справі у цій частині.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та ухвали господарського суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 та ухвалу господарського суду Одеської області від 02.06.2014 у справі № 916/1002/14 залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: О. Євсіков О. Кролевець