Ухвала суду № 40242670, 26.08.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1296/14 Справа № 178/730/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Берелет В. В. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,

секретаря Шевченко Т.В.,

за участю прокурора Чорнобривець Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2014 року щодо нього, обвинуваченого за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, -

В с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, громадянство України, проживає АДРЕСА_1, судимий:

- 20.05.2014 року Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 71, 72 КК України на два роки два місяці позбавлення волі,

засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднане покарання, призначене вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року і остаточно призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 07 квітня 2014 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину по вул. Леніна 18 в с. Семенівка Криничанського району Дніпропетровської області, за обставин викладених у вироку, таємно викрав велосипед «Україна» вартістю 230 грн., з яким став тікати. У цей же час злочинні дії обвинуваченого помітила потерпіла ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який, усвідомлюючи те, що дії ОСОБА_2 носять злочинний характер, намагався запобігти вчиненню кримінального правопорушення та зупинити злочинні дії. Обвинувачений ОСОБА_2 безпосередньо усвідомлюючи, те що його злочинні дії вже носять відкритий характер для оточуючих, намагався уникнути переслідування та довести свій умисел до завершення, однак з причин, що не залежали від його волі ОСОБА_2 не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий ОСОБА_4

Не погоджуючись із судовим рішенням обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок щодо нього змінити у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого, внаслідок суворості. Обґрунтовує свої доводи наявністю тяжкого захворювання, просить призначити йому більш м'яке покарання, з застосуванням ст. 69 КК України (а.п. 167).

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу чи інші докази на підтвердження доводів апеляційної скарги сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого на підтримку доводів своєї апеляційної скарги, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, їх виступи в судових дебатах та з останнім словом обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи і зіставивши із наявними матеріалами кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у вироку суду, та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_2 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.

Вирішуючи питання про правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та відповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого правопорушення і особі обвинуваченого ОСОБА_2, колегія суддів виходить із наступного.

Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 50 КК України, випливає, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Також, слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання.

На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог вказаного закону. Так, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, всі обставини провадження. Судом також враховано його посередню характеристику, каяття та сприяння розкриттю вчиненого правопорушення, у зв'язку з чим йому призначено покарання у вигляді мінімального строку позбавлення волі

При призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом правильно застосовані норми ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням покарання за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і призначив покарання в межах санкції статті КК України, яке за своїм видом та розміром слід вважати справедливим.

Підстав для застосування норм ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає, оскільки підстави для застосування норм цієї статті відсутні. Посилання обвинуваченого на тяжке захворювання не підтверджене.

У зв'язку з вищевикладеним, доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого колегія суддів розцінює, як необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, вирок суду є законним, обґрунтованим і належно вмотивованим, який зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2014 року, яким його засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України - без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду: