Ухвала суду № 40242667, 26.08.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1192/14 Справа № 184/1699/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Чаплицький В.В. Доповідач - Кислий М.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кислого М.М.,

суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,

секретаря Шевченко Т.В.,

за участю прокурора Чорнобривець Ю.М.,

представника виправного центру Заріцького М.О.,

захисника ОСОБА_3,

засудженої ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року відносно ОСОБА_4, якою відмовлено в задоволенні клопотання адміністрації виправного центру на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» про скорочення невідбутої частини покарання,-

В с т а н о в и л а:

ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року відмовлено в задоволенні подання адміністрації Орджонікідзевського виправного центру про скорочення невідбутої частини покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці смт. Іванків Київської області, громадянство України, яка відбуває покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 17.05.2013 р. засудженої за ч.2 ст.28 ч.2ст.205, ч.3 ст.28 ч.5 ст.27 ч.2 ст.212, ч.3 ст.28 ч. 5ст.27 ч.3 ст.212, ч.3 ст.28 ч.2 ст.358, ч.3 ст.28 ч.3 ст.358, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.2 ст.200, ст.70 КК України до 01 року 06 місяців обмеження волі, штрафу у розмірі 360 000 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 02 роки та конфіскацією 1/2 частини майна. Основне покарання у вигляді штрафу за даним вироком виконувати самостійно.

Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання захисника у звільненні від покарання ОСОБА_4, який просив звільнити засуджену від покарання, призначеного їй вироком Вишгородського районного суду Київської області за ч.3 ст.28 ч.2 ст.358 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на 02 роки, посилаючись на те, що основне покарання у виді штрафу відповідно до вироку суду виконується окремо від основного покарання у виді обмеження волі та додаткового покарання у виді позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих обов'язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності. В поданні захисник посилався на те, що ОСОБА_4 має статус дитини, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи та дитини, яка визнана інвалідом, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить ухвалу щодо ОСОБА_4 скасувати у зв'язку з порушенням на його думку судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження і ухвалити рішення про застосування до неї Закону України «Про амністію в 2014 році». При цьому посилається на те, що засуджена не заперечувала проти застосування до неї Закону України "Про амністію у 2014 році" (а.п. 55-58).

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу чи інші докази на підтвердження доводів апеляції сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_3 та засудженої ОСОБА_4 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляцію і також просив ухвалу суду скасувати і застосувати до засудженої Закон України «Про амністію у 2014 році», виступ представника виправного центру Заріцького М.О., який вважав про необхідність задоволення подання центру і застосування до засудженої ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році», їх виступи в судових дебатах, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи і зіставивши із наявними матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про відсутність підстав в застосуванні до ОСОБА_4 п."є" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на законі, оскільки у відповідності до ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році", - звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_4 засуджено також і за ч.3 ст.212 КК України (а.п. 2-19). Вказане правопорушення у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким.

Що стосується доводів захисника про наявність інших підстав для застосування Закону України "Про амністію у 2014 році", то на думку колегії суддів вони заслуговують на увагу.

Так, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 почала відбувати покарання у виді обмеження волі з 03.02.2014 року і на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» невідбута частина покарання складає 01 рік 03 місяці 15 днів.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., - засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону, скорочується наполовину невідбута частина покарання.

За таких обставин, ОСОБА_4, підпадає під дію ст. 6 цього Закону. У зв'язку з чим, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду першої інстанції про те, що засуджена не погодилась з поданням виправного центру є помилковими. Крім того в матеріалах провадження відсутні будь які дані, які б свідчили про відмову ОСОБА_4 про застосування до неї амністії.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р., ст. 86 КК України, ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 17 липня 2014 року відносно ОСОБА_4 - скасувати.

На підставі ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році» № 1185-VІІ від 08.04.2014 р. скоротити наполовину ОСОБА_4 невідбуту частину покарання.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду: