Рішення № 40242442, 23.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.08.14р. Справа № 904/5667/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Кредо-Бріг", м. Мелітополь Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магеллангрупп", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 575 918 грн. 30 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Яременко О.О., дов. № б/н від 02.06.14р.;

від відповідача: Василець Ю.В., дов. № б/н від 04.08.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Кредо-Бріг" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магеллангрупп", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області заборгованість в сумі 575 918 грн. 30 коп., з яких 554 366 грн. 36 коп. - основний борг, 21 551 грн. 25 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів від 17.07.12р. № 18.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

15.08.14р. на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач уточнив період нарахування 3% річних та просив суд стягнути з відповідача 554 366 грн. 36 коп. основного боргу та 20 185 грн. 01 коп. 3% річних,

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі. У відзиві на позов зазначив, що не має можливості сплатити вказану заборгованість перед позивачем, у зв'язку із відсутністю на рахунку відповідача грошових коштів.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

17.07.12р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів № 18 (надалі - Договір), у відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати протягом строків, визначених даним договором, у власність покупця нафтопродукти в асортименті, згідно товарних накладних, які є додатками до даного договору, а покупець зобов'язується приймати товар та опчувати його вартість за ціною та на умовах, визначених даним договором (п.1.1 Договору).

За умовами п. 1.2 Договору найменування, марка, кількість товару, що поставляється по даному договору постачальником, зазначається в накладних, рахунках-фактурах або додаткових угодах до договору. Зазначені документи є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 2.1 Договору поставка товару покупцю здійснюється постачальником на підставі письмових заявок покупця, в яких зазначається кількість товару, що складає одну відвантажувальну партію, реквізити отримувача, дата відвантаження товару, тип та найменування транспортного засобу, яким здійснюється перевезення товару та його державні реєстраційні номерні знаки, П.І.Б. особи, уповноваженого здійснювати дії по прийманню товару. Заявка направляється постачальнику в строк, який узгоджується сторонами при кожному відвантаженні товару.

Ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару визначається в рахунках-фактурах та накладних, які виписуються постачальником та узгоджуються сторонами на момент відвантаження (п. 3.1 Договору).

Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника в розмірі вартості партії товару. Оплата вартості партії товару здійснюється покупцем на користь постачальника з відстрочкою платежу до 90 банківських днів з моменту поставки товару (п.3.2 Договору).

На виконання умов Договору та заявок відповідача, позивач поставив покупцю товар на загальну суму 554 366 грн. 36 коп., який був прийнятий покупцем, що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (а.с. 13, 16, 18).

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті не здійснив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у вказаній сумі.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 20 185 грн. 01 коп. за період з 14.05.14р. по 01.08.14р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товару, двосторонніми актами звірки взаєморозрахунків, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором поставки нафтопродуктів № 18 від 17.07.12р., майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 554 366 грн. 36 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 20 185 грн. 01 коп., нарахованих позивачем за період з 14.05.13р. по 01.08.14р., суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, виконаного позивачем, судом встановлено, що останнім невірно визначено дату закінчення строку, встановленого для виконання відповідачем грошового зобов'язання за спірним Договором.

Так, умовами п. п. 3.2 Договору сторони узгодили, що оплата вартості партії товару здійснюється покупцем на користь постачальника з відстрочкою платежу до 90 банківських днів з моменту поставки товару.

За вказаних умов, перебіг строку розрахунків за поставлений товар за накладними № № 0000009, 0000029 від 04.01.13р. бере свій початок 17.05.13р., за накладною № 0000020 від 08.01.13р. - 20.05.13р., тому, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у загальному розмірі 20 077 грн. 29 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магеллангрупп" (51911, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Долматова, б. 11, код ЄДРПОУ 35902558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Кредо-Бріг" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, Майдан Перемоги, б. 3, оф. 717, код ЄДРПОУ 37850580) 554 366 грн. 36 коп. (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі триста шістдесят шість грн. 36 коп.) заборгованості, 20 077 грн. 29 коп. (двадцять тисяч сімдесят сім грн. 29 коп.) 3% річних, 11 488 грн. 87 коп. (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 87 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 26.08.14р.