Рішення № 40242432, 20.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.14р. Справа № 904/5271/13За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області

до приватного підприємства "Віконт", м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області

про визнання права власності та стягнення заборгованості

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Кононенко О.В., довіреність від 15.07.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальність "ОЛІМП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить:

- визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" на нежитлову будівлю, що розташована за адресою : Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольск, вул. Енергетична, буд. 17-В, та яка складається з: будинок побуту "Б-2", площа - 608,0м., висота - 7,4 м., об'єм - 4499м., прибудова "б" площа - 10,1м., висота - 4,0м., об'єм - 32 м.; вхід в підвал "б2" площа - 8,8 м.; замощення І площа - 880,0 м. Всього по будівлі згідно експлікації приміщень до плану поверхів будинку №17-В, літ. Б-2 по вул. Енергетична в м. Зеленодольськ - 1130,4 кв.м.;

- стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди нежитлового приміщення, укладеного 01.01.1997 року, у розмірі 11 000 грн. та неустойку в розмірі 46 000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне. За договором оренди приміщення від 01.01.1997 року та додатковими угодами до нього позивач передав відповідачу в оренду приміщення, що знаходиться за адресою Дніпропетровська обл., м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, 17-В. Факт передачі приміщення підтверджується актами приймання-передачі. З 01.01.2008 року у відповідача утворилася заборгованість за орендну плату, яку він не сплатив по теперішній час. Позивач звернувся до відповідача з листом №15 від 05.11.2009 року, яким повідомив про розірвання договору та про необхідність звільнити приміщення. На момент звернення позивача до господарського суду з позовною заявою відповідач об'єкт оренди не повернув та продовжує користуватися приміщенням. Об'єкт оренди перебуває у власності позивача, однак право власності на нього у встановленому законом порядку не зареєстроване. У зв'язку з невизнанням відповідачем права власності позивача на предмет оренди, позивач просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Зеленодольск, вул. Енергетична,буд.17-В.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає, що не є належним відповідачем у справі за вимогами позивача. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ ТОВ "Олімп" зареєстроване не як державне підприємство "Олімп-Сервіс", а як ТОВ "Олімп" за юридичною адресою: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,15. Засновником цього товариства є науково-виробнича фірма "Союз" із статутним внеском 2 486,00 та фізичні особи із статутним внеском - 65 056,00грн. Відповідно до вимог п.4 Статуту будь-які зміни до статуту затверджуються зборами учасників та оформлюються в письмовій формі всіма учасниками, якщо зміни стосуються основних положень цього статуту. Позивач не надав до суду протокол учасників загальних зборів щодо переоформлення права власності на будівлю будинку побуту в м. Зеленодольську, який належить Державному виробничому підприємству "Олімп-Сервіс" та знаходиться за адресою м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,13 на земельній ділянці 1га на підставі права користування цією земельною ділянкою. До суду не надано акт про право користування земельною ділянкою. Договір б/н від 28.08.1995р. на викуп майнового цілісного комплексу, що знаходиться за іншою адресою, чим адреса позивача: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,13 не зареєстрований в Зеленодольській міській раді, що суперечить вимогам п.13 цього договору. Відповідач зазначає, що позивач не надав до суду рішення державного органу на безоплатний перехід права власності на будівлю будинку побуту м. Зеленодольська, що належить державному підприємству - приватній комерційній структурі. Також позивачем не надано доказів реєстрації та ліквідації державного підприємства "Олімп-Сервіс". У позивача відсутнє право власності на спірне майно, що встановлено вироком Апостолівського районного суду від 02.09.1998р. по кримінальній справі відносно громадянина ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні злочину при оформленні спірної будівлі будинку побуту.

Також, відповідач звертає увагу суду на те, що договір оренди стосується приміщення, що належало ДП "Олімп-Сервіс" та знаходилося за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,15, тоді як вимоги позивача стосуються заборгованості за оренду приміщення, розташованого по вул. Енергетична,17-в у м. Зеленодольську. Відповідач не заперечує факт користування частиною приміщень ДП "Олімп-Сервіс" до 31.12.2007р., але станом на теперішній час жодних приміщень, розташованих за адресою вул. Енергетична,17-в у м. Зеленодольську не орендує. Відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги позивача про стягнення орендної плати та неустойки.

17.09.2013р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням громадянки ОСОБА_3 до Апостолівського районного суду з позовною заявою про визнання договору купівлі нерухомості міського будинку побуту недійсним та зверненням приватного підприємства "Віконт" з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про визнання договору оренди майна недійсним.

19.09.2013р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме: комунальне підприємство Апостолівського бюро технічної інвентаризації Апостолівської райдержадміністрації та Зеленодольську міську раду: витребування у комунального підприємства Апостолівського бюро технічної інвентаризації Апостолівської райдержадміністрації рішення про відмову в реєстрації права власності на будівлю будинку побуту, яке було винесене 14.11.2006р. за №302ПР. Клопотання мотивоване тим, що при зверненні з позовом до суду позивачем приховано те, що спірне майно не є власністю ТОВ "Олімп", оскільки відповідно до договору купівлі-продажу дану нерухомість було продано товариству працівників будинку побуту, а не позивачу.

Розгляд справи був відкладений з 25.07.2013р. на 08.08.2013р.

Ухвалою господарського суду термін розгляду справи продовжений на 15 днів. В подальшому розгляд справи відкладений на 17.09.2013р., з 17.09.2013р. на 24.09.2013р.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2013р. провадження у справі №904/5271/13 зупинено на період до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/7056/13 за позовом приватного підприємства "Віконт" до товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП" про визнання договору оренди нерухомого майна недійсним.

Ухвалою господарського суду від 21.07.2014р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 11.08.2014р.

У судовому засіданні 11.08.2014р. розгляд справи був відкладений на 20.08.2014р.

У судові засідання 11.08.2014р., 20.08.2014р. позивач не з'явився, явку повноважних представників не забезпечив, про причини неявки у судові засідання суд не повідомив. Про дату, час, місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 20.08.14р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

24.03.1993р. відбулися загальні збори робітників Зеленодольського будинку побуту (протокол №2 від 24.03.1993р.), які прийняли рішення щодо необхідності проведення реєстрації нового підприємства з метою почати самостійну діяльність.

На базі структурного підрозділу Зеленодольського Будинку побуту було створене Зеленодольське державне виробниче підприємство "Олімп-Сервіс" (Статут підприємства зареєстровано згідно розпорядження Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 31.03.1993р. №173/3) (а.с.69).

Рішенням Фонду Держаного майна в особі його представництва в Апостолівському районі від 21.07.1995р. №6 було зареєстровано товариство покупців - працівників державного виробничого підприємства "Олімп-Сервіс".

Товариству покупців 21.07.1995р. Фондом держмайна України було видано свідоцтво про державну реєстрацію №4.

28.08.1995р. товариством покупців-працівниками Державного виробничого підприємства "Олімп-Сервіс" (покупець) з представництвом Фонду державного майна в Апостолівському районі (продавець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу Державного виробничого підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,13.

Майно придбане за договором купівлі-продажу від 28.08.1995р. передане покупцю за актом приймання-передачі майна державного підприємства від 29.12.1995р.

Згідно з наказом представництва Фонду державного майна в Апостолівському районі №20 від 05.01.1996р. зареєстровано свідоцтво про власність №5 від 05.01.1996р.

Рішенням виконавчого комітету Зеленодольської міської ради від 18.03.2009р. №64/2-2.3 будинку побуту присвоєно нову поштову адресу - м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,17-В.

01.01.1997р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" (орендар) укладено договір №01 оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення площею 89,89 м2 за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,15 (п.1.1. договору).

Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням з моменту підписання сторонами договору (п.2.1. договору).

Відповідно до п.2.2. договору передача приміщень здійснюється протягом 10 (десяти днів) після підписання договору по акту приймання-передачі його в оренду. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору (Додаток №2). Обов'язок орендодавця передати орендарю за актом приймання-передачі орендовані приміщення передбачений і підпунктом а) пункту 3.2. договору.

На виконання умов п.п.2.2., 3.2. договору оренди сторони склали та підписали акт приймання-передачі в оренду приміщення міського Будинку побуту площею 89,9 м2 для розміщення виробничої ділянки у відповідності до договору оренди (а.с.24).

01.01.1998р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди №01 від 01.01.1997р., згідно з якою відповідачу було додатково передано в оренду приміщення площею 25 кв.м., у зв'язку з чим загальна площа орендованих приміщень складає 114,89грн. кв.м. (а.с.36).

Орендар не є власником орендованих приміщень, не має права продажу, відчуження, застави, передачі третім особам (п.2.3. договору).

Порядок проведення взаєморозрахунків за користування орендованим приміщенням передбачено розділом ІV договору.

Відповідно до п.4.1. договору орендна плата встановлюється у відповідності з угодою про договірну ціну (Додаток №3), яка є невід'ємною частиною договору.

Протоколом узгодження орендної плати від 01.01.1997р. плата за користування приміщенням встановлена у розмірі 120,00грн. (а.с.32).

Додатковою угодою б/н від 01.01.1998р. орендна плата встановлена в розмірі 160,00грн., додатковою угодою від 01.11.2004р. орендна плата встановлена в розмірі 500,00грн. Зі змісту цієї угоди вбачається, що сторони встановили орендну плату у розмірі 500,00грн. на період дії додаткової угоди, а саме: з 01.11.2004р. по 01.11.2005р., тобто на рік, інших застережень щодо орендної плати в договорі не зазначено.

Нарахування і виплата належних орендодавцю сум проводиться на підставі виставленого орендодавцем рахунку за кожні наступні три місяці, якщо інше не погоджено в письмовій формі. Оплата може бути проведена послугами, товаром або в іншій погодженій формі. Кінцевий розрахунок по всім платежам проводиться сторонами після закінчення трьох місяців на підставі акту звіряння між сторонами. У випадку закінчення дії договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі орендованих приміщень (п.п.4.2.- 4.4.договору).

Також, пунктом 5.1. договору передбачена відповідальність орендаря за порушення строків платежу за оренду у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (включаючи день плати).

Відповідно до п.7.1. договору договір діє з 01.01.1997р. по 31.12.1997р. Договір вступає в силу з моменту його підписання.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження. За відсутності заяви однієї із сторін за три місяці до закінчення строку дії договору договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором до моменту закінчення строку його дії (п.7.4. договору оренди).

В подальшому строк дії договору оренди було продовжено додатковими угодами від 01.01.1998р. - на період з 01.01.1997р. по 31.12.2000р. (а.с.33), від 01.01.2001р. - на період з 01.01.2001р. по 31.12.2002р. (а.с.34), від 03.01.2003р. - на період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. (а.с.35), від 03.01.2004р. - на період з 03.01.2004р. по 31.12.2004р. (а.с.36), від 01.11.2004р. - на період з 01.11.2004р. по 01.11.2005р. (а.с.37).

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, останній строк, на який сторони продовжили дію договору оренди становить один рік. Після закінчення строку дії договору, встановленого додатковою угодою від 01.11.2004р. до договору оренди, відповідач продовжував користуватися орендованим майном, проти чого позивач не заперечував.

З урахуванням положень ст. 764 ЦК України та за відсутності заперечень наймодавця щодо припинення дії договору оренди, договір оренди продовжив свою дію на строк: з 01.11.2005р. по 01.11.2006р., по 01.11.2007р., по 01.11.2008р., по 01.11.2009р.

Листом від 05.11.2009р., вих. №15, відповідача було повідомлено про відмову від продовження дії договору оренди на новий термін та обов'язок відповідача звільнити приміщення в строк до 05.02.2010р. (а.с.66). Лист - відмову від договору отримано відповідачем 12.11.2009р. (а.с.68).

З урахуванням викладеного, договір вважається таким, що припинив свою дію 01.11.2009р.

В строк, зазначений позивачем у листі-повідомленні про припинення дії договору відповідач орендоване приміщення не повернув.

Листом від 16.02.2011р. за вих. №12/2011 відповідачу повторно направлена вимога про звільнення та повернення орендованого приміщення. Листом від 19.02.2011р. відповідач відмовив позивачу у звільненні приміщення з посиланням на відсутність у нього права власності на об'єкт оренди (а.с.67).

Позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати в установлений строк та розмірі, обов'язку щодо повернення орендованого майна, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Позивач зазначає, що відповідач не своєчасно сплачує орендну плату за користування орендованим приміщенням та після припинення дії договору не повернув орендоване майно позивачу, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 11 000,00грн. за період з 01.01.2008р. по жовтень 2009 року включно (22міс. х 500грн.) та неустойку у розмірі 46 000,00грн. за 1 місяць 2009р. - 1000,00грн., 12 місяців 2010р. - 12 000,00грн., 12 місяців 2011р. - 12 000,00грн., 11 місяців 2012р. 11 000,00 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на умови договору щодо строку оплати орендної плати (п.п.4.2.-4.4. договору), строк оплати за період з січня 2008 року по жовтень 2009 року включно, є таким, що настав.

Згідно наданих позивачем до матеріалів справи банківських виписок (а.с.40-65) відповідачем у 2008 році на виконання умов спірного договору оренди сплачено 6 500,00грн.

З огляду на умови додаткової угоди від 01.11.2004р., якою розмір орендної плати сторони встановили не на місяць, а на рік в розмірі 500,00грн., у відповідача існує переплата, тобто відсутня заборгованість за спірний період зі сплати орендної плати.

Крім того, враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду - 09.07.2013р., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з січня 2008 року по жовтень 2009 року заявлені з пропуском позовної давності.

Відповідно до статей 256,257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача боргу за оренду нежитлового приміщення у січні 2008 року - жовтні 2009 року в силу наведених вище положень законодавства застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідач заявив про застосування позовної давності щодо заявлених позивачем вимог, подав відповідну письмову заяву.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Отже, вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 13.11.2009р. по 01.02.2012р.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У випадку розірвання договору або закінчення строку його дії орендар повертає орендоване майно протягом одного місяця з моменту виникнення підстав для розірвання договору. Передача приміщень здійснюється шляхом підписання акта приймання-передачі приміщення (п.6.1 договору).

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом). З цього моменту договір найму припиняється.

Станом на дату розгляду справи, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди 01.11.2009р., орендоване відповідачем майно не було повернуто позивачеві за актом приймання-передачі. Доказів повернення орендованого майна відповідачем не надано.

З урахуванням наданих позивачем банківських виписок щодо сплати орендної плати відповідачем сплачена орендна плата у більшому розмірі, ніж встановлено договором, а відтак, вимога, про стягнення подвійної орендної плати в порядку ч.2 ст. 785 ЦК України задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Враховуючи, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення (постанова Верховного Суду України від 20 березня 2012 року у справі № 40/117), при вирішенні питання щодо застосування скорочених строків позовної давності, положення ч. 6 ст. 232 ГК України та 267 ЦК України щодо річного строку позовної давності до спірних правовідносин не застосовуються. До цих правовідносин застосовується загальна позовна давність у три роки.

Предметом розгляду у даній справі є також визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольск, вул. Енергетична, буд. 17-В.

Причиною виникнення цього спору є відмова відповідача звільнити орендоване приміщення у зв'язку з припиненням дії договору оренди, мотивована відсутністю у позивача права власності на об'єкт оренди.

Розглянувши вимогу позивача про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами статті 392 цього ж Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Дії відповідача - приватного підприємства "Віконт", направлені на створення перешкод у користуванні майном, не можна вважати обставиною, що свідчила би про наявність у позивача підстав для звернення до суду з позовом у порядку статті 392 ЦК України.

У разі, якщо відповідач не виконує умови договору оренди щодо повернення орендованого майна після припинення строку дії договору, позивач має право звернутися з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання права власності задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє клопотання відповідача від 17.09.2013р. про зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням громадянки ОСОБА_3 до Апостолівського районного суду з позовною заявою про визнання договору купівлі нерухомості міського будинку побуту недійсним, оскільки доказів прийняття Апостолівським районним судом до провадження позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі продажу міського будинку побуту (ухвали суду) відповідачем не надано.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача від 19.09.2013р. про залучення до участі у справі інших відповідачів, а саме: комунальне підприємство Апостолівського бюро технічної інвентаризації Апостолівської райдержадміністрації та Зеленодольську міську раду та витребування у комунального підприємства Апостолівського бюро технічної інвентаризації Апостолівської райдержадміністрації рішення про відмову в реєстрації права власності на будівлю будинку побуту, яке було винесене 14.11.2006р. за №302ПР, як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 24, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 26.08.2014р.