Рішення № 40242409, 25.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.14р. Справа № 904/3897/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпропетровськ

до Ордо-Василівської сільської ради Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, с. Ордо - Василівка, Софіївський район, Дніпропетровська область.

про стягнення суми боргу

Представники:

Від позивача: Черенко А.А., дов. № 234 від 04.01.2014 р.;

Від відповідача: Рижкова Л.І., дов. від 30.06.2014 р. № 85/2/17

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства звернулось до Ордо - Василівської сільської ради з позовом про стягнення суми основного боргу за договором підряду в розмірі 60492грн.89коп., 3% річних в розмірі 777грн.95коп., пені в розмірі 3371грн.08коп. та суми інфляційного збільшення в розмірі 922грн.64коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір підряду №2/2-13 на виконання будівельно-монтажних робіт від 23.07.2013р., акт приймання виконаних будівельних робіт №244 від 13.09.2013р., акт приймання виконаних будівельних робіт №244/302 від 25.10.2013р., акт приймання виконаних будівельних робіт №244 від 25.11.2013р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014р., платіжні доручення №U1736805 від 20.08.2013р., №U1854757 від 03.09.2013р. та №U2042172 від 30.09.2013р. а також на претензію №101 від 20.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2014р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 01.07.2014р. та 18.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014р. термін розгляду справи був продовжений на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача підтримав правову позицію викладену в позовній заяві. Представник відповідача не заперечував проти існування заборгованості за договором підряду перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.

23.07.2013р. між Софіївським управлінням по експлуатації газового господарства (далі - підрядник) та Ордо - Василівською сільською радою (далі - замовник) підписаний договір підряду №2/2-13 на виконання будівельно-монтажних робіт (далі - договір).

Відповідно до умов договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання будівельно - монтажних робіт по "Газопостачанню с. Кодак Софіївського району Дніпропетровської області".

Зміст і об'єм виконаних будівельно - монтажних робіт в цілому і по етапах визначаються доданою до даного договору і погодженою сторонами проектно-кошторисною документацією та договірною ціною, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 за виконання робіт, визначених в розділі 1 даного договору замовник оплачує підряднику суму в розмірі 92520грн.00коп., в тому числі ПДВ в розмірі 15420грн.00коп. Остаточна вартість робіт визначається згідно акта приймання-передачі виконаних робіт.

Оплата робіт проводиться замовником протягом 3-х днів після підписання акту приймання-передачі робіт по формі АВК-5 (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору підрядник приступає до виконання будівельно - монтажних робіт після перерахування на рахунок підрядника замовником 30% передоплати від суми зазначеної в пункті 3.1 даного договору для закупівлі матеріалів необхідних для будівництва.

Згідно з платіжними дорученнями №U1736805 від 20.08.2013р. на суму 5000грн.00коп., №U1854757 від 03.09.2013р. на суму 10000грн.00коп. та №U2042172 від 30.09.2013р. на суму 12756грн.00коп. відповідач перерахував позивачу в якості передплати за договором грошові кошти в сумі 27756грн.00коп.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №244 від 13.09.2013р. на суму 31399грн.97коп., акту приймання виконаних будівельних робіт №244/302 від 25.10.2013р. на суму 54825грн.91коп. та акту приймання виконаних будівельних робіт №244 від 25.11.2013р. на суму 2023грн.01коп. позивачем були виконані роботи за договором підряду №2/2-13 на виконання будівельно-монтажних робіт від 23.07.2013р. на загальну суму 88248грн.89коп. Зазначені акти приймання виконаних будівельних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач належним чином розрахунків за договором не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 60492грн.89коп. Наявність зазначеної заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2014р., який підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати суми боргу в розмірі 60492грн.89коп. за договором підряду №2/2-13 на виконання будівельно-монтажних робіт від 23.07.2013р.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 60492грн.89коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в повному обсязі.

Позивач посилаючись на положення статті 611 Цивільного кодексу України та статті 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3371грн.08коп. (за період з 17.09.2013р. по 01.04.2014р. на суму 255грн.05коп., за період з 29.10.2013р. по 01.04.2014р. в розмірі 3026грн.69коп. та за період з 29.11.2013р. по 01.04.2014р. в розмірі 89грн.34коп.).

Перевіривши розрахунки, надані позивачем, суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Вказані суми є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем. Наявність статусу неприбуткової організації не звільняє від несення відповідальності, але разом з тим може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Враховуючи викладене, за власною ініціативою суд зменшує розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 3371грн.08коп. до 500грн.00коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення суму інфляційних витрат 922грн.64коп. за період з 17.09.2013р. по 01.04.2014р. та 3% річних в розмірі 777грн.95коп. за період з 17.09.2013р. по 01.04.2014р.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства до Ордо - Василівської сільської ради про стягнення суми основного боргу за договором підряду в розмірі 60492грн.89коп., 3% річних в розмірі 777грн.95коп., пені в розмірі 3371грн.08коп. та суми інфляційного збільшення в розмірі 922грн.64коп. задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 3371грн.08коп. до 500грн.00коп.

Стягнути з Ордо - Василівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 04337966; Місцезнаходження: 53110, Дніпропетровська область, с. Ордо - Василівка) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства (код ЄДРПОУ: 24607971; Місцезнаходження: 53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Садова, 122а) суму основного боргу за договором підряду в розмірі 60492грн.89коп., 3% річних в розмірі 777грн.95коп., пеню в розмірі 500грн.00коп., суму інфляційного збільшення в розмірі 922грн.64коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1827грн.00коп.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 18.08.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 26.08.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова