Рішення № 4024197, 30.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.09

Справа № 11/172-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ кормів”, м. Київ

до відповідача Державного підприємства “Дослідне господарство Сумського інституту

агропромислового виробництва УААН”

про стягнення заборгованості в сумі 8 375 грн. 07 коп.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача – Сватуха О.В. довіреність № 54 від 12.01.2009 р.

Від відповідача – Колдовський В.М. довіреність № 5/179 від 22.06.2009 р.

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 8 375 грн. 07 коп. заборгованості, в тому числі: 8 000 грн. 00 коп. боргу за поставку сільськогосподарської продукції, 67 грн. 07 коп. - 3% річних, 308 грн. 00 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач в судове засідання надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги вважає не зовсім обґрунтованими, посилаючись на те, що ДП «Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва УААН» сплатило на користь позивача частину боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 548 від 27.05.2009 р., яке приєднано до матеріалів справи, та на те, що між керівниками підприємств була усна домовленість, що заборгованість буде повністю відшкодована до кінця цього року.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що відповідачем частково сплачено суму основного боргу.

Крім цього, позивач в судовому засіданні надав заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 2 000 грн. 00 коп., і просить суд стягнути з відповідача 6 000 грн. 00 коп. основного боргу, 50 грн. 30 коп. – 3% річних, 231 грн. 00 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представникам сторін роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов’язків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Між позивачем та відповідачем була укладена усна угода на постачання позивачем відповідачу сільськогосподарську продукцію далі (товар) на загальну суму 15 430 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними № 111 від 05.03.2008 р. на суму 10 750 грн. 00 коп. та довіреністю серії ЯОЮ № 668250 від 05.03.2008 р., № 775 від 13.11.2008 р. на суму 4 680 грн. 00 коп. та довіреністю серії ЯПО № 186084 від 13.11.2008 р., на яких містяться підписи відповідача та довіреності на отримання товару (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як пояснив представник позивача, відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 7 430 грн. 00 коп., тому для визначення строку виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті отриманої продукції позивачем було застосовано положення ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу № 11 від 02.02.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію в 7-денний строк від дня пред‘явлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Таким чином, на день направлення вимоги, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений відповідно до накладних товар склала 8 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32).

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем було частково погашену суму основного боргу. Позивач підтвердив факт оплати 2 000 грн. 00 коп.

Таким чином, матеріалами справи та поясненнями представників сторін в судовому засіданні підтверджується факт заборгованості відповідача в розмірі 6 000 грн. 00 коп., і суд в цій частині визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення 50 грн. 30 коп. – 3% річних, 231 грн. 00 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги стосовно стягнення 231 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 50 грн. 30 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

В іншій частині провадження у справі підлягає припиненню у відповідності з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва УААН» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Паркова, буд. 3, код 32367570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ кормів” (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 8, код 34344224) 6 000 грн. 00 коп. боргу, 231 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 50 грн. 30 коп. - 3% річних, 76 грн. 50 коп. витрат по державному миту, 234 грн. 38 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині провадження у справі – припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повний текст рішення підписано 03.07.2009 р.