Ухвала суду № 40241929, 31.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2014 рокусправа № 2а-0870/10871/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 р. у справі № 2а-0870/10871/11

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до відповідача-1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

до відповідача-2: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

за участю: Прокуратури Запорізької області

про: визнання протиправними дій та стягнення надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (відповідач-2), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» суму надмірно сплачених коштів у розмірі 3523158,00 грн.

08.12.2011 на адресу суду надійшла заява (вх. №49001) про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо відмови у видачі висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» суму надмірно сплачені кошти у розмірі 3523158, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що переплатив до Державного бюджету України дивіденди в розмірі 3523158,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 р. у задоволенні позову відмолено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що надмірна сплата дивідендів, стосовно повернення якої заявлено позов, відсутня. Щодо суми 3523158 грн. суд зазначив наступне.

Згідно норм ст.. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», Постанови КМУ №50 від 15.01.2005 р. «Про затвердження порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово - господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово - господарської діяльності у 2005 році», частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загальнодержавного фонду, не є податковим зобов'язанням державного бюджету, однак є платежем, що самостійно визначається платником у розрахунку, який подається до органів державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток..

Оскільки порядок виправлення показників в розрахунку та повернення помилково сплачених сум (які не є податком чи збором) законом не визначено, суд, керуючись нормами ч. 7 ст. 9 КАС України, дійшов висновку про необхідність застосування норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

При цьому, суд зазначив, що п. 5.1. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., №2181-111 встановлено що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 р., Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 р. в адміністративній справі № 2а-0870/10871/11 та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач вказує, що помилково керуючись нормами ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 р.» та постановою КМУ №50 від 15.01.2005 р. «Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році» (надалі - Постанова №50), ВАТ «Запоріжжяобленерго», яке не підпадало під дію названих нормативних актів, за станом на 05.06.2006 р. сплатило до бюджету кошти у сумі 3523158, 00 грн.

Вказану суму позивач вважає переплатою дивідендів та зазначає наступне.

«Позивач, як акціонерне товариство, відповідно до вимог ст. ст. 37, 41 Закону України «Про господарські товариства» за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році на виконання рішення загальних зборів товариства нарахував та сплатив дивіденди державі, шляхом перерахування коштів до державного бюджету в розмірі 4 356 139, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 11177 від 30.06.2006 р.

Однак, при сплаті Позивачем дивідендів за рішенням загальних зборів було не враховано, що платіж в сумі 3 523 158Ґ 00 грн., який було сплачено відповідно до вимог Постанови №50 та платіж в сумі 4 356 139, 00 грн., який було сплачено на виконання рішення загальних зборів акціонерів (протокол №12), мають однакову природу - виплата акціонерним товариством учаснику прибутку (дивідендів) за результатами діяльності за відповідний період - 2005 рік.

Отже, суд безпідставно не врахував тієї обставини, що позивач фактично переплатив до державного бюджету України суму дивідендів в розмірі 3 523 158, 00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 7 879 297, 00 грн. - 4356 139, 00 грн.»

Позивач вказує, що судом невірно застосовано норми матеріального права, оскільки діючим законодавством визначена процедура повернення з державного бюджету України помилково або надмірно зарахованих коштів.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджено наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. №226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 р. №181), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 25.12.2002 р. за №1000/7288:

«Повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та подання органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справляння (стягненням) платежів до бюджету».

У п. 3 Постанови КМУ №50 від 15.01.2005 р. зазначено: «Державній податковій адміністрації здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати відрахувань частини прибутку (доходу) господарськими організаціями відповідно до Порядку і нормативів, затверджених цією постановою, та інформувати щомісяця до 28 числа Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів та Державне казначейство про обсяг їх надходжень станом на 1 число місяця, що настає за місяцем, за який подається інформація, окремо в розрізі областей та господарських організацій».

Отже, Позивач листом №001-82/2208 від 06.04.2009 р. правомірно звернувся до Відповідача-1 з вимогою визнати 3 523 158, 00 дивідендів, сплачених до державного бюджету України, - переплатою, та надати висновок щодо повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 3 523 158 (три мільйони п»ятсот двадцять три тисячі сто п»ядесять вісім грн.) 00 коп.

До суду надійшло клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому названа особа просить допустити заміну відповідача 1 у справі № 2а-0870/10871/11- Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Клопотання задоволено судом.

Відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів надано заперечення на апеляційну скаргу, у яких відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін як законну та обґрунтовану.

Відповідач-1 вказує, що позивач правомірно нарахував та сплатив до бюджету платежі, встановлені ст.. 65 Закону «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

Виходячи з зазначеного та норм ст. ст. 4,5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підстави повернення названих платежів відсутні.

Крім того, відповідач-1 вказує, що строк звернення до суду з приводу повернення коштів, сплачених на підставі норм ст.. 65 закону «Про Державний бюджет України» на 2005 рік сплив.

Так, відповідач-1 вказує, що грошові кошти, позов про стягнення яких вирішений судом, сплачені Позивачем згідно платіжних доручень:

№29039 від 10.05.2005 р. на 303700 грн.;

№33991 від 12.08.2005 р. на 1133458 грн.;

№36160 від 30.09.2005 р. на 120000 грн.;

№37979 від 17.11.2005 р. на 1729500 грн.;

№1905 від 13.02.2006 р. на 141900 грн.;

№9431 від 05.06.2006 р. на 94600 грн.

Позов подано 08.05.2009 р., тобто за межами строку звернення до суду, визначеного ст. ст. 99, 100 КАС України та ст.. 15 Закону 2181.

У судовому засіданні представник відповідача-1 також пояснив, що органи Державної податкової служби не контролюють порядок оплати дивідендів, передбачених ст. ст. 37,41 закону України «Про господарські товариства» та не наділені правом на видачу висновків щодо повернення останніх.

Від Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління.

У судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав

Прокурор та представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проти задоволення апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши представників позивача, відповідача-1 та прокурора, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст.. 65 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частини (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу.).

Постановою КМУ №50 від 15.01.2005 року «Про затвердження Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році (далі - Постанова №50), встановлені такі нормативи сплати до Державного бюджету України частини прибутку:

- січень - лютий 2005 року у розмірі 15% чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положенням (стандартами) бухгалтерського обліку;

березень - грудень 2005 року - у розмірі 30 % чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до вказаних нормативів ВАТ «Запоріжжяобленерго» було розраховано та сплачено до державного бюджету кошти у розмірі 3 523 158, 00 грн. в наступному порядку:

- частина прибутку за 1 квартал 2005 року (платіжне доручення від 10.05.2005, № 29039)-303700 грн;

- частина прибутку за 2 квартал 2005 року (платіжне доручення від 12.08.2005, № 33991)-1133458 грн;

- частина прибутку за 3 квартал 2005 року (платіжне доручення від 30.09.2005, №36160)-120000 грн;

- частина прибутку за 3 квартал 2005 року (платіжне доручення від 17.11.2005, №37979)-1729500 грн;

- частина прибутку за 4 квартал 2005 року (платіжне доручення від 13.02.2006, № 1905)-141900 грн;

- частина прибутку за 4 квартал 2005 року (платіжне доручення від 05.06.2006, №9431)-94600 грн.

У березні 2006 року загальними зборами акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго» (протокол №12 від 30.03.2006) прийнято рішення щодо виплати акціонерам позивача дивідендів за підсумками 2005 року та затверджено норматив розподілу прибутку до фонду виплати дивідендів у розмірі 40%.

Як свідчать матеріали справи, акціонером позивача у спірний період була Державна компанія НАК «Енергетична компанія України»

Позивач, за результатами фінансово - господарської діяльності у 2005 році та на виконання рішення загальних зборів товариства, нарахував та сплатив дивіденди , шляхом перерахунку коштів до Державного бюджету в розмірі 4 356 139, 00 грн., відповідно до платіжного доручення №11177 від 30.06.2006 року.

Вважаючи, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» не відноситься до кола осіб, на яких покладений обов'язок сплачувати до бюджету частину прибутку згідно ст. 65 Закону «Про Державний бюджет на 2005 рік, позивач листом №001-82/2208 від 06.04.2009 звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі з вимогою визнати наявність переплати до Державного бюджету України дивідендів у сумі 3 523 158. 00 грн. та надати висновок щодо повернення надмірно сплачених коштів.

Відповідач своїм листом №3038/10/08-05 від 10.04.2009 повідомив позивача про відмову в видачі висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів.

Як свідчить зміст позовної заяви, зміст заяви про зміну позовних вимог та апеляційна скарга, позивач просить суд визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо відмови у видачі висновку щодо повернення надмірно сплачених коштів та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» суму надмірно сплачених дивідендів в розмірі 3 523 158, 00 грн.

Вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Як зазначено вище, загальними зборами акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго» (протокол №12 від 30.09.2006) прийнято рішення щодо виплати акціонерам позивача дивідендів за підсумками 2005 року та затверджено норматив розподілу прибутку до фонду виплати дивідендів у розмірі 40%.

Позивач, за результатами фінансово - господарської діяльності у 2005 році та на виконання рішення загальних зборів товариства, нарахував та сплатив дивіденди, шляхом перерахунку коштів до Державного бюджету в розмірі 4 356 139, 00 грн., відповідно до платіжного доручення №11177 від 30.06.2006 року.

Правомірність розрахунку суми, що підлягає сплаті на підставі ст. ст. 34, 41 Закону «Про господарські товариства», позивач не спростовує, однак зазначає, що переплата виникла внаслідок наявності платежів, здійснених платіжним дорученнями:

- частина прибутку за 1 квартал 2005 року (платіжне доручення від 10.05.2005, № 29039)-303700 грн;

- частина прибутку за 2 квартал 2005 року (платіжне доручення від 12.08.2005, № 33991)-1133458 грн;

- частина прибутку за 3 квартал 2005 року (платіжне доручення від 30.09.2005, №36160)-120000 грн;

- частина прибутку за 3 квартал 2005 року (платіжне доручення від 17.11.2005, №37979)-1729500 грн;

- частина прибутку за 4 квартал 2005 року (платіжне доручення від 13.02.2006, № 1905)-141900 грн;

- частина прибутку за 4 квартал 2005 року (платіжне доручення від 05.06.2006, №9431)-94600 грн.

Дослідивши платежі, здійсненні платіжними дорученнями №37979 від 17.11.2005 р., №9431 від 05.06.2006 р. №1905 від 13.02 .2006 р. суд встановив, що вони визначені платником як частина прибутку, передбачена Постановою КМУ №50 від 15.01.2005 р. та Постановою КМУ №678 від 17.05.2006 р., (код бюджетної класифікації 210010100).

У платіжному доручені № 12582 від 19.07.2006 р. позивач у якості призначення платежу визначив «частина прибутку по договору про розстрочення податкових зобов'язань від 19.06.2006 р. (код бюджетного класифікатора 210010100).

В той же час, у платіжному дорученні №11177 від 30.06.2006 р., яким до бюджету перераховані дивіденди, нараховані позивачем Державним компаніям, що у 2005 році були акціонерами ВАТ «Запоріжжяобленерго» (НАК «Енергетична компанія України»), призначення платежу визначено як «дивіденди від акцій за 2005 р. (код бюджетного класифікатора 21010600).

Матеріалами справи також підтверджено, що платежі за платіжним дорученнями від 10.05.2005, № 29039 на суму 303700 грн., 12.08.2005, № 33991на суму1133458 грн., 30.09.2005, №36160 на суму 120000 грн., 17.11.2005, №37979 на суму 1729500 грн., 13.02.2006, № 1905 на суму141900 грн., 05.06.2006, №9431 на суму 94600 грн., здійснювалися позивачем на підставі норм ст. 65 Закону України «Про державний бюджетний України», постанови КМУ №50 від 15.01.2005 р. та Постанови КМУ №678 від 17.05.2006 р., які визначили обов'язкові платежі до бюджету для певних видів підприємств та порядок їх нарахування.

В той же час, дивіденди на акції НАК «Енергетична компанія України», стосовно переплати яких заявлено позов, були сплачені на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.03.2006 р. та визначені згідно норм Закону України «Про господарські товариства»

Таким чіином, суми сплачені згідно платіжних доручень від 10.05.2005, № 29039 на суму 303700 грн., 12.08.2005, № 33991на суму1133458 грн., 30.09.2005, №36160 на суму 120000 грн., 17.11.2005, №37979 на суму 1729500 грн., 13.02.2006, № 1905 на суму141900 грн., 05.06.2006, №9431 на суму 94600 грн., не можна вважати доказами наявності переплати дивідендів, нарахованих на акції НАК «Енергетична компанія України», та згідно діючого законодавства перерахованих на рахунок бюджету.

Отже доказів надмірної сплати дивідендів, визначених за підсумками 2005 р. на підставі ст. ст. 37, 41 Закону України «Про господарські товариства», суду не надано, що виключає підстави для задоволення позову.

Доводи позивача стосовно того, що оскільки платежі, передбачені ст.. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 20005 рік» товариство сплатило помилково, та не було суб'єктом господарювання, на якого поширювалися названі норми Закону, їх слід визнати надмірною сплатою дивідендів, не приймаються судом як такі, що не відповідають чинному законодавству

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 р. - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2012 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а вразі складання судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання судового рішення в повному обсязі

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко