Ухвала суду № 40241912, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 року

справа № 811/2800/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі №811/2800/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Новоукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

29 серпня 2013 року дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 25.04.2013 року №0000081710.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що станом на час проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень – рішень підприємством було сплачено до бюджету суму заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, а тому донарахування відповідачем суми грошового зобов’язання є фактично подвійним оподаткуванням.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення від 25.04.2013 року №0000081710 в частині збільшення суми грошового зобов’язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в розмірі 21 439, 78 грн..

Не погодившись з рішенням суду Новоукраїнська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виявлені перевіркою факти свідчать про порушення податковим агентом Філією «Новоукраїнський райавтодор» правил сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (податок на доходи осіб утриманий агентом із нарахованої заробітної плати). Таким чином позивачем порушено приписи чинного податкового законодавства, що обґрунтовано потягло за собою донарахування грошового зобов’язання з податку на доходи з фізичних осіб, та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.03.2013 р. по 04.04.2013 р. посадовими особами Новоукраїнської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку філії «Новукраїнський райавтодор» ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №9/2200/26177345 від 10.04.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

до п. 3.1 плану перевірки:

станом на 31.12.2012 р. за Філією «Новоукраїнський райавтодор» рахується кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами та доповненнями), в сумі 26 331,62 грн. по взаємовідносинам із Новоукраїнською радою сільськогосподарських товаровиробників заборгованість виникла в серпні 2009 року.

до пп. 3.4.4 плану перевірки:

пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. нараховується пеня за неповне та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 125.29 грн. в т.ч. по періодах:

2012 р. – 125. 29 грн.

пп. 168.1.2 п. 168..1 ст. 1698, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України №2755 – VI від 02.12.2010 р., відповідно до положень Кодексу, розрахована сума грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, несплата (не перерахована) податковим агентом до бюджету у встановлені строки під час виплати оподатковуваного доходу на користь платника податків складає: станом на 31.12.2012 року – 21 439.78 грн.

Не погодившись з актом перевірки позивач подав на нього заперечення, які за наслідками розгляду було залишено без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення – рішення №0000081710 від 25.04.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 21439.78 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 10719.89 грн..

Не погодившись з означеним податковим повідомленням – рішенням позивач звертався до органів ДПС в порядку адміністративного оскарження з первинною та повторною скаргами, які за наслідками розгляду залишені без задоволення, а податкове повідомлення – рішення – без змін.

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення – рішення №0000081710 від 25.04.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що станом на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення платником податку було сплачено заборгованість за плати податку на доходи фізичних осіб, а відтак стягненню підлягає лише пеня за прострочення сплати податку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно пп. 14.1.180 ст. 180 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплата/надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов’язані нарахувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такий особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим агентом по сплаті податку з доходів фізичних осіб в даному випадку є позивач, і саме на нього Законом покладено обов’язок нарахування та своєчасної сплати відрахувань до бюджету.

У відповідності до пп. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

З положень пп. 168.1ґ5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України вбачається, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується ( не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню з бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем було перераховано суму основного зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного оскаржуваним податковим повідомленням – рішенням, у відповідності до платіжних доручень №219 від 21.11.2012 р., №271 від 13.12.2012 р., №279 від 28.12.2012 р., №1 від 04.01.2013 р., №02 від 16.01.2012 р., №02 від 08.02.2013 р., №07 від 14.02.2013 р., а відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо достатності підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині позовниї вимог.

Відповідно пп.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених нормами Податкового кодексу України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Згідно п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Оскільки позивачем не доведено у відповідності до ст. 71 КАС України протиправності нарахування відповідачем пені за прострочення сплати податку з доходів фізичних осіб, а також не надано суду документів що свідчать про сплату пені за вказане прострочення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі №811/2800/13-а – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим