Ухвала суду № 40241884, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 1170/2а-1705/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-Ойл»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі №1170/2а-1705/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Титан - Ойл»» до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

23 травня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Титан-ойл» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило:

визнати відсутність повноважень (компетенції) у Знам'янської ОДПІ із самостійного визнання правочинів ТОВ «Ттитан -Ойл» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2011 року з постачальниками та покупцями, згідно висновку акту виїзної перевірки ТОВ «Титан - Ойл» з питань дотримання вимог податкового хаконодавства за період з 01.01.11 р. по 30.06.11 р..

скасувати податкові повідомлення - рішення :

№0000032310 від 16.01.12 року про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 100 318,17 грн.,

№0000042310 від 16.01.12 року про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 9 660,54 грн.,

№0000052310 від 16.01.12 року про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 173 грн..

№000062310 про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31373,00 грн..

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про безтоварність операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від постачальників ТОВ «Юла-Люкс», ПП «Каєн» та ПП Астон Вілла» до ТОВ «Титан-ойл» по ланцюгу постачання не відповідають фактичним даним про характер правовідносин позивача з цими контрагентами, та не підтверджені належними доказами, які б свідчили про фіктивність укладених правочинів.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання відсутності повноважень (компетенції).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року адміністративний позов ТОВ «Титан-Ойл» залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Титан - Ойл» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та приняти нове рішення про задовлення позовних вимог.

Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована доводами адмінісративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з з 06.10.2011 року по 14.10.2011 року посадовими особами Знам'янської ОДПІ Кіровоградської області було проведено позапланову невизну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Титан -Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якого складено акт №223/23-10/36812455 від 21.10.2011 року.

Перевіркою встановлені такі порушення:

1 ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержавння вимог заначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрамовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Тина -Ойл» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 665, 656 ЦК України по ланцюгах з ДП «Кіровоградський облавтодор» ВАТ компанія «автомобільні дороги України», ТОВ «Априкоп плюс», ТОВ «Погрес», ПСП «Богнер», ПП Агрофірма «Зірка», КП «Кіровоградрембудмонтаж», ТОВ «Руспромпостач», ПАТ «Бобринецька сільгосптехніка», ФГ «Олексєєнко В.В.», ФГ Івашина Володимир Олексійович, ТОВ «Агрокомплекс», ЖКП «Цукровик», ТОВ «Прим'єра - Ойл», ТОВ «Украгропром», ЗАТ «Елітне насіння», ПП «Ісма».

2 пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.2, пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138,п.138.2, ст. 138, п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року та порушено ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 Цивільним кодексом України) при обсягах придбання та продажу, які є недійсними встановлено заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року у сумі 100317,17 грн.,

3 п.180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) та порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662,655,656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) при обсягах придбання та продажу, які є недійсними встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 139999,97 грн за порушення викладені у розділі 3.2.1 та 3.2.2 даного акту перевірки, в т.ч.:

лютий 2011 року - 3400,35 грн.

березень 2011 року - 78235,80 грн.,

квітень 2011 року - 58363,82 грн..

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000062310 від 16 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3173,00 грн..

№0000052310 від 16 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошвого зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 129999,97 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1,00 грн..

№0000042310 від 16 січня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 9660,54 грн..

№0000032310 від 16 січня 2012 року, якми позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основаним платежем на суму 100317,17 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000062310, №0000052310, №0000042310, №0000032310 від 16 січня 2012 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що господарські угоди між позивачем та його контрагентами було укладено без мети реального настання наслідків ними обумовлених. Доводи позивача щодо підтвердження дійсності та належного виконання укладених договорів, на думку суду першої інстанції, спростовуються висновками Акту перевірки, первинні документи містять недоліки, а отже підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (до 01.04.11), валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 135.1 статті 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (пункт 135.2 статті 135 ПК України).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ТОВ "Титан-Ойл" та ТОВ "Юла-Люкс" укладено договір купівлі-продажу №12/111 від 05.01.11, за умовами якого ТОВ "Юла-Люкс" (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ "Титан-Ойл" (покупця), а покупець прийняти та оплатити на умовах договору продукцію (товар) в кількості та асортименті згідно з товарними накладними. (т.1 а.с. 188,)

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 вказаного договору поставка товарів здійснюється протягом 3 днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок постачальника 100% вартості попередньо узгодженої партії товару. Асортимент, кількість, ціна та умови поставки товару узгоджуються сторонами додатково перед кожною поставкою.

На виконання умов договору ТОВ "Юла-Люкс" виписано позивачу:

- накладні №061113 від 06.01.11, №РН-260211 від 01.02.11, №РН-0103115 від 01.03.11, № РН-0703115 від 07.03.11, №РН-010425 від 01.04.11, РН-180424 від 18.0.11, №РН-050511 від 05.05.11, №РН-200511 від 20.05.11, №РН-07068 від 07.06.11 про поставку нафтопродуктів (бензини А-76, А-80, А-95, А-92, дизельне паливо) на загальну суму 2 232 934, 48 грн., в т.ч. ПДВ - 372 155, 73 грн. (а.с. 189, 195, 200, 205, 210, 217, 222, 229, 232, т.1);

- податкові накладні №061113 від 06.01.11, №4 від 01.02.11, №5 від 01.03.11, №29 від 07.03.11, №2 від 01.04.11, №77 від 18.04.11, №10 від 05.06.11, №56 від 20.05.11, №13 від 07.06.11 (а.с. 193, 198, 203, 208, 215, 220, 227, 232, 237, т.1);

- рахунки на оплату №061113 від 06.01.11, №СФ-010211 від 01.02.11, №СФ-0103115 від 01.03.11, СФ-0703115 від 07.03.11, №СФ-010425 від 01.04.11, СФ-180424 від 18.04.11, №СФ-050511 від 05.05.11, СФ-200511 від 20.05.11, №СФ-07068 від 07.06.11 (а.с. 190, 194, 199, 204, 209, 216, 221, 228, 234, т.1).

Позивачем на банківський рахунок ТОВ "Юла-Люкс" перераховано 2 232 934, 52 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. (а.с. 239-262, т.1).

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Юла-Люкс" у розмірі 372 155 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту податкових декларації з ПДВ, а саме за січень 2011 року - 9000 грн., за лютий 2011 року - 25 833 грн., за березень 2011 року - 91679 грн., за квітень 2011 року - 123 434 грн., за травень 2011 року - 103 167 грн., за червень 2011 року - 19042 грн. (а.с. 157-184, т.1).

До складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства І кварталу 2011 року віднесено 632 562 грн. вартості товарів; до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, декларації з податку на прибуток підприємства ІІ кварталу 2011 року віднесено 1 228 216 грн. (а.с. 185-187, т.1).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Астон Вілла" суд встановив, що між ними укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №9 від 04.03.11, за умовами якого ПП "Астон-Вілла" (продавець) зобов'язується передати в строки, визначені договором, а ТОВ "Титан Ойл" (покупець) прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали (надалі - ПММ) (а.с. 1, т.2).

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 вказаного договору марка ПММ, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість за дійсним договором визначається на підставі рахунків, відповідно з отриманим замовленням і можуть додатково вноситися в додаток за даним договором. Поставка ПММ здійснюється окремими партіями в розмірі 4920 л по ціні 6,40 грн. на суму 31488 грн. Про наступне замовлення палива покупець зобов'язаний повідомити продавця. Продавець направляє покупцю (рахунок-фактуру) на замовлену партію ПММ. В рахунку вказується марка ПММ, кількість, загальна вартість ПММ. Покупець зобов'язується проводити оплату на одержану партію ПММ та транспортні послуги не пізніше 15 липня після одержання ПММ, на розрахунковий рахунок продавця. Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 договору №9 від 04.03.11 визначено, що продавець зобов'язаний забезпечити своєчасну доставку ПММ в об'ємі, передбаченому даним договором.

На виконання умов договору ПП "Астон Вілла" виписано позивачу видаткову накладну №РН-0000009 від 04.04.11, податкову накладну №9 від 04.04.11 про поставку 106 016 л дизпалива на загальну суму 942 480 грн., у т.ч. ПДВ - 157 080 грн. та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000009 від 04.04.11 про сплату 942 480 грн. (а.с. 2,3,10 т.2).

Розрахунки за вказаним договором проведені в готівковій формі, на підтвердження чого представником позивача надано суду акт взаємозвірки розрахунків, який не підписаний ПП "Астон Вілла" (а.с. 11-13, т.2), копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, що виписувалися ПП "Астон Вілла" щоденно на суму 10 000 грн. у період з 01.04.11 по 03.07.11, 2480 грн. - 04.07.11 (а.с. 151-166, т.3), а також реєстр документів до касової книги за 2011 рік (а.с. 104-114, т.5).

Водночас, на вимогу суду першої інстанції позивачем не надано журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та касову книгу за формою, установленою Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, які велися за видатковими операціями щодо видачі готівки з каси ТОВ "Титан-Ойл" для розрахунків з ПП "Астон Вілла".

Суму ПДВ за вказаною операцією у розмірі 157 080 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року (а.с. 170-173, т.1).

Сума 785 400 грн. віднесена позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, декларації з податку на прибуток підприємства ІІ кварталу 2011 року (а.с. 186-187, т.1).

Що стосується взаємовідносин позивача з ПП "Каєн", судом установлено, що між ними укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів №27 від 06.04.11, за умовами якого ПП "Каєн" (продавець) зобов'язується передати в строки, визначені договором, а ТОВ "Титан-Ойл" (покупець) прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали - бензин А 76 кількістю 46000 л за ціною 8,52 грн. з ПДВ/л загальною вартістю 391920 грн. (а.с. 14, т.2)

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного договору передбачено, що продавець направляє рахунок покупцю (рахунок-фактуру) на замовлену партію ПММ. В рахунку вказується марка ПММ, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість ПММ. Покупець проводить оплату за фактично одержані ПММ згідно рахунків продавця. Покупець проводить оплату ПММ на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов договору ПП "Каєн" виписано позивачу видаткову накладну №РН-0000027 від 06.04.11, податкову накладну №27 від 06.04.11 про поставку 46 000 л бензину А-76 на загальну суму 391 920 грн., у т.ч. ПДВ - 65 320 грн., та виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000027 від 06.04.11 про сплату 319 920 грн. (а.с. 15, 16, 21, т.2).

Розрахунки за вказаним договором проведені в готівковій формі, на підтвердження чого представником позивача надано суду акт взаємозвірки розрахунків, який не підписаний ПП "Каєн" (а.с. 22- 23, т.2), копії квитанцій до прибуткових касових ордерів, що виписувалися ПП "Каєн" щоденно на суму 10 000 грн. у період з 01.04.11 по 09.05.11, 1 920 грн. - 10.05.11 (а.с. 167-173, т.3), а також реєстр документів до касової книги за 2011 рік (а.с.104 -114, т.5). Однак, на вимогу суду позивачем не надано журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та касову книгу, які велися за видатковими операціями щодо видачі готівки з каси ТОВ "Титан-Ойл" для розрахунків з ПП "Каєн".

Суму ПДВ за вказаною операцією поставки у розмірі 65320 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за квітень 2011 року (а.с. 170-173, т.1).

Сума 326 600 грн. віднесена позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, декларації з податку на прибуток підприємства ІІ кварталу 2011 року (а.с. 186-187, т.1).

Також, позивач зазначає, що придбані позивачем у ТОВ "Юла-Люкс" нафтопродукти завантажувалися у період січня-червня 2011 року на нафтобазі, розташованій у м. Дніпродзержинську по вул. Петровського, 251, звідки вивозились як власними транспортними засобами, так і транспортними засобами залученого ТОВ "Титан-Ойл" автопідприємства - малого приватного підприємства "Елегія", та розвантажувалися на нафтобазі, розташованій у м. Кіровограді, проспект Інженерів, 11а, що належить МПП "Елегія". Нафтопродукти, придбані позивачем у ПП "Астон Вілла" та у ПП "Каєн", завантажувалися у квітні 2011 року на нафтобазі, розташованій у м. Кіровограді по вул. Мурманській 1А, звідки вивозились як власними (орендованими) транспортними засобами, так і транспортними засобами МПП "Елегія" та ТОВ "Катіон", на нафтобазу, розташовану у м. Кіровограді, проспект Інженерів, 11а, належну МПП "Елегія" де розвантажувалися та зберігалися до подальшої реалізації покупцям.

На підтвердження факту транспортування від ТОВ "Юла-Люкс" придбаного товару позивач надав суду: копії товарно-транспортних накладних ТОВ "Юла-Люкс" №32 від 01.03.11, №39 від 07.03.11, №56 від 01.04.11, №57 від 01.04.11, №69 від 18.04.11, №83 від 05.05.11, №105 від 20.05.11, у яких автопідприємством зазначено ТОВ "Титан-Ойл" (а.с. 201, 206, 211, 213, 218, 223, 230, т.1); копії товарно-транспортних накладних ТОВ "Юла-Люкс" №5 від 06.01.11, №12 від 01.02.11, №84 від 05.05.11, №116 від 07.06.11, у яких автопідприємством зазначено МПП "Елегія" (а.с. 191, 196, 225, 235, т.1); копії подорожних листів ТОВ " Титан-Ойл" б/н від 06.01.11, б/н від 01.02.11, б/н від 01.03.11, б/н від 07.03.11, б/н від 01.04.11, б/н від 01.04.11, б/н від 18.04.11, б/н від 05.05.11, б/н від 05.05.11, б/н від 20.05.11 б/н від 07.06.11 (а.с. 192, 197, 202, 207, 212, 214, 219, 224, 226, 231, 236, т.1).

На підтвердження факту транспортування від ПП "Астон-Вілла" придбаного товару позивач надав суду: копії товарно-транспортних накладних №2916 від 04.04.11, №2917 від 06.04.11, №2918 від 07.04.11, у яких автопідприємством зазначено ТОВ "Титан-Ойл" (а.с. 4, 6, 8 т.2); копії подорожних листів ТОВ "Титан-Ойл" №00375 від 04.04.11, №00317 від 06.04.11, №00378 від 07.04.11 (а.с. 5,7,9, т.2).

На підтвердження факту транспортування від ПП "Каєн" придбаного товару позивач надав суду: копії товарно-транспортних накладних №27 від 06.04.11, №28 від 06.04.11, у яких автопідприємством зазначено МПП "Елегія" (а.с. 17, 19 т.2); копії подорожних листів ТОВ "Титан-Ойл" №245952 від 06.04.11, №245953 від 06.04.11 (а.с. 18, 20, т.2).

Отже, позивач зазначає, що реальність зазначених господарських операцій підтверджується документами первинного обліку, а саме: податковими накладними, накладними, товарно-траспортними накладними, та рахунками на опдату товару.

Проте, досліджені вище документи не відповідають вимогам чинного законодавства, та не визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 №281/171/578/155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.09.08 за №805/15496 (надалі - Інструкція № 281/171/578/155).

Пунктом 5.4.1 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку. Відпуск нафти і нафтопродуктів здійснюється шляхом їх відвантаження споживачам магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, водним, залізничним і автомобільним транспортом.

Порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом визначено пунктом 7.5 Інструкції №281/171/578/155.

Так, згідно з пунктами 7.5.1, 7.5.4 Інструкції №281/171/578/155 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності. (пункт 7.5.6 Інструкції №281/171/578/155).

Пунктами 7.5.7, 7.5.8, 7.5.10 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства. ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

Форма №1-ТТН (нафтопродукт), передбачена додатком 3 до Інструкції №281/171/578/155, містить перелік обов'язкових реквізитів, що повинні бути заповнені при здійсненні відпуску нафтопродуктів (нафти).

Отже, на підтвердження реальності здійснення господарської операції за вищевказаними договорами позивачем надано копії актів виконаних робіт, копії видаткових накладних, рахунки-фактури та платіжні доручення, а також укладених належним чином ТТН.

Однак, вказаними документами неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій, оскільки вони не містять інформації щодо змісту та обсягу надання господарських операцій, порядок надання послуг особами-контрагентам, відсутні докази взаємодії представників сторін вказаних договорів.

Крім того, позивачем не надано доказів попереднього узгодження з постачальниками - ТОВ "Юла-Люкс", ПП "Астон Вілла" та ПП "Каєн" - розміру (кількості, об'єму, ваги) партій нафтопродуктів, як-то складання специфікацій до договорів поставки (купівлі-продажу), заявок на відвантаження ПММ, замовлень на отримання ПММ, як це передбачено ст. 266 ГК України, позивачем суду не надано.

Також, у відповідності до копій товарно-транспортних накладних наданих суду позивачем встановлено, що у жодній з ТТН, всупереч Інструкції №281/171/578/155 не вказано номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукти, не зазначено метод визначення маси нафтопродукту, його густину, температуру, масу нафтопродукту, відсутня інформація про дати і час виїзду автомобіля з підприємства-вантажовідправника, дати і час прибуття до вантажоодержувача, відомості про довіреність, на підставі якої здійснено відпуск нафтопродуктів, або про подорожній лист автопідприємства, яке здійснювало перевезення. Окрім того, ТТН №2916 від 04.04.11, №2917 від 06.04.11, №2918 від 07.04.11, №27 від 06.04.11, №28 від 06.04.11 за формою не відповідають Формі №1-ТТН (нафтопродукт), передбаченій додатком 3 до Інструкції №281/171/578/155.

Зміст товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження факту придбання та перевезення паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Юла-Люкс", ПП "Астон Вілла" та ПП "Каєн", свідчить, що в жодній з них не вказано даних про довіреності, на підставі яких здійснено відпуск нафтопродуктів.

Кірм того, позивачем не доведено належним чином реальності факту зберігання нафтопродуктів на складах МПП «Елегея» впродовж 2011 року.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, позивачем не доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати для цілей визначення податкового кредиту, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток, не підтверджені належним чином складеними первинними документами, що зумовлює відсутність у позивача підстав для формування податку на додану вартість за вказаними господарськими правовідносинами.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-Ойл» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року у справі №1170/2а-1705/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим