Ухвала суду № 40241579, 21.08.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гришковець А.Л.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" серпня 2014 р. Справа № 286/2622/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "16" червня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду та просила зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області провести донарахування та виплатити їй за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у відповідності до ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної компенсації за втрату годувальника відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 16 червня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення та отримує щомісячну компенсацію за втрату годувальника.

Позивач отримує виплати згідно зі ст.ст. 39, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - двох мінімальних заробітних плат.

За змістом ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що на кожного непрацездатного члена сім`ї, який був на утриманні померлого, призначається компенсація в разі втрати годувальника - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Проте, зазначені виплати, починаючи з 01.01.2014 року виплачувалися позивачці у розмірах передбачених постановою КМ України №1210 від 23.11.2011 року із врахуванням змін внесених до вищезазначеної постанови КМ України постановою КМ України від 25 березня 2014 року №112, а тому позивачка звернулася до суду з вказаним позовом про проведення виплат до розмірів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновків, що відповідачем не порушено право позивача, оскільки виплати проводилися відповідно до постанови КМУ №1210 та згідно рішень Конституційного Суду України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції позивач - непрацюючий пенсіонер, постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі, проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, а саме в м. Овруч Житомирської області, що підтверджується копією паспорта.

Згідно, ст. ст. 39, 52 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України..

Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.39, 52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

Згідно положень ст.52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що на кожного непрацездатного члена сім`ї, який був на утриманні померлого, призначається компенсація в разі втрати годувальника - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має пріоритет над підзаконним актом - постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

Будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування вказаних норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як це було в 2011-2013 роках у 2014 році не має. Тобто, Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди, під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).

Фінансування компенсаційних виплат, доплат та різних видів допомоги, передбачених Законом, здійснюється відповідно до обсягів, затверджених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто виконання Закону повністю залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету.

Слід зазначити, що частиною другою статті 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а стаття 63 Закону закріплює норму, якою стверджується, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а УПФУ - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного Бюджету України.

Разом з тим, слід зазначити, що Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню:

- ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої , непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- ст.52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щомісячна компенсація сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії.

Оскільки відповідач здійснював відповідні виплати ОСОБА_3 в порушення наведених норм Закону, колегія суддів дійшла висновків про обов'язок донарахування позивачу недоплачених сум пенсії.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням зазначених норм матеріального права.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із прийняттям нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "16" червня 2014 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду в Овруцькому районі Житомирської області щодо донарахування і виплати пенсії ОСОБА_3 неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Овруцькому районі Житомирської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_3:

підвищення до пенсії у відповідності із ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку 2-х мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року;

щомісячної компенсації в разі втрати годувальника відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11101

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100

- ,