Рішення № 4024151, 30.06.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.09

Справа № 9/161-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»», м. Київ

До відповідача: Приватного підприємства «Технопласт», м. Конотоп Сумської області

Про стягнення 11 020 грн. 18 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Литвиненко О.С. довіреність б/н від 18.06.2009 року

Від відповідача – не з’явився.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: позивач згідно позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 8488 грн. 48 коп., пеню – 265 грн. 47 коп., 3 % річних – 33 грн. 12 коп., збитки понесені в зв’язку із знеціненням грошових коштів – 153 грн. 11 коп., штраф 2080 грн., а також судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не подав.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та відповідачем - Приватним підприємством «Технопласт» було укладено договір фінансового лізингу від 16.07.07р. № 070716-18/ФЛ-Ю-Е.

Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався передати Відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до Договору, а Відповідач зобов'язався прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем належним чином виконані умови Договору, в т.ч. предмет лізингу був переданий в користування Відповідачу, що підтверджується підписаним сторонами Договору актом прийому-передачі майна .

Згідно умов договору Відповідач виплачує Позивачу лізингові платежі відповідно до п. 3.1. Договору та Графіку сплати лізингових платежів до Договору.

Проте всупереч прийнятих обов'язків, Відповідач зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з грудня 2008 р. по березень 2009 р., за ним виникла заборгованість, а саме:

з 26.12.08р. існує заборгованість на суму 2178.12 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-009304 від 26.12.08р.)

з 26.01.09р. заборгованість збільшилась на суму 2119.17 гри., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-9000616 від 26.01.09р. )

з 26.02.09р. заборгованість збільшилась на суму 2067.31 гри., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-901758 від 26.02.09р. )

з 26.03.09р. заборгованість збільшилась на суму 2017.88 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-904159 від 26.03.09р. )

Як зазначає позивач, нарахування лізингових платежів здійснюється з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару СІЛА відповідно до вимог пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору.

Таким чином, станом на 31.03.09 року, основна прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем згідно розрахунку Позивача становить 8488 грн. 4 коп.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 11.2.1 Договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 Договору і Графіком сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Відповідачем лізингових платежів Позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Відповідач протягом 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Позивача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивачем проведено розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, та відповідно до п. 11.2.1 Договору Позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Згідно розрахунку позивача розмір інфляційних становить153 грн. 11 коп., 3% річних – 33 грн. 12 коп., пені – 265 грн. 47 коп.

Крім того, згідно п. 8.2.1. Договору Відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення Позивачу звіту у формі встановленій Договором.

Про те, як зазначає позивач за 1,2,3,4 квартали 2008 року звіт у встановленій формі відповідач не надав.

Відповідно до п. 11.2.3 Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 1 відсотку загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення.

Згідно розрахунку позивача розмір штрафу становить 2080 грн. 00 коп.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Приватного підприємства «Технопласт» (Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапки, 23, код 32252425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119,м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код 33880354) 8488 грн. 48 коп. основного боргу , 265 грн. 47 коп. – пені, 33 грн. 12 коп. – 3 %річних, 153 грн. 11 коп. – втрати від інфляції, 2080 грн. 00 коп. – штрафу,110 грн. 12 коп. – державного мита та 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С. Лущик

Рішення набрало законної сили 02.07.2009 року.