Рішення № 40241390, 19.08.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5713/14-ц

2/638/3393/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19.08.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

за участю секретаря - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харковi цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати відповідача таким, що втратив право користування житлом по АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що на пiдставi ордера № 625347 вiд 21.01.1980 р. виконавчим комітетом Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова її батьку, ОСОБА_8 на сiм'ю, що складається з 3-х чоловiк була надана однокiмнатна квартира в комунальнiй квартирi, житловою площею 18,9 кв.м, розташована в АДРЕСА_1.

Позивачка вказує, що її батько помер, i нині в квартирi, окрiм неї, зареєстрованi дочка позивачки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 i її колишнiй чоловiк, ОСОБА_2, який є основним наймачем ц єї площi.

ОСОБА_1 зазначає, що навеснi 1994 р. відповідач, забравши свої речі, пiшов з квартири, після чого в нiй i не з'являвся, квартирою не цiкавився, нiякої участi в платi за квартиру i комунальні послуги не приймав, нiяких претензій i вимог з приводу проживання за місцем реєстрації не пред'являв; нiяких його речей в квартирi немає; куди він пiшов i де став мешкати позивачцi не вiдомо.

Позивачка вказує, що 27.02.2001 р. шлюб мiж нею i відповідачем був розiрваний.

На даний момент, вказує ОСОБА_1, відповідач не машкає на спiрній житловій площі більш ніж 6 мiсяцiв без поважних причин.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засiданнi позовнi вимоги пiдтримала в повному обсязi, просила їх задовольнити; в зв'язку з неявкою належним чином повідомленого про час i мiсце слухання справи вiдповiдача, просила суд ухвалити заочне рішення на пiдставi наявних у справi доказiв.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засiдання не з'явився, судові повістки, надіслані на останню відому судові адресу місця проживання або місцезнаходження відповідача, повернулись без вручення адресату, що свідчить про його відсутність за останнім відомим місцем проживання чи знаходження, заяву про зміну свого місця проживання або місцезнаходження відповідач суду не надавав, тому, в силу ч. 1 ст. 77 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим належним чином про час і місце слухання справи.

Крiм того, для повiдомлення відповідача про час i мiсце проведення судового засiдання по данiй справi в газетi «Слобiдський край» вiд 12.08.2014 р. № 96 (22060) було розміщено оголошення.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що Виконавчим комітетом Дзержинської районної Ради народних депутатів ОСОБА_3, сiм'я якого складається з трьох чоловiк, видано ордер № 025347 вiд 21.01.1980 р. на право зайняття 1 кiмнати загальною житловою площею 18,9 кв.м в квартирi АДРЕСА_1. Ордер видано на пiдставi рішення виконкому Дзержинської районної Ради народних депутатів м. Харкова від 16.01.1980 р. № 32.

Вiдповiдно до довідки з мiсця проживання про склад сiм'ї i прописку № 1983 вiд 17.09.2012 р., виданої Комунальним підприємством «Жилкомсервiс» дільниця № 6, ОСОБА_1 проживає i постiйно прописана в АДРЕСА_1, яка складається з 1 кiмнати житловою площею 18,9 кв.м. Особовий рахунок відкрито на iм'я ОСОБА_2 В житловому приміщенні проживає три особи : ОСОБА_2 (основний наймач), ОСОБА_1 (колишня дружина), ОСОБА_4 (дочка дружини).

Згiдно з актом обстеження вiд 07.04.2014 р., ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт НОМЕР_1, проживає за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт НОМЕР_2, проживає за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2) i ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_3), якi є сусiдями позивачки повiдомили, що ОСОБА_2 в квартирi АДРЕСА_1 не проживає з 1995 р., його особистих речей в квартирi немає. Зазначено, що, вiдповiдно до слiв ОСОБА_1, за квартиру i комунальнi послуги ОСОБА_2 оплату не здiйснює.

Пiд час судового засiдання в якостi свiдкiв була допитана ОСОБА_6, яка є сусiдкою позивачки. Вона пояснила суду, що нiколи ОСОБА_2 в кiмнатi позивачки не бачила.

Також в якостi свiдка булла допитана ОСОБА_9, яка є сусiдкою ОСОБА_1, наддала суду аналогiчнi з ОСОБА_6 пояснення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 i визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституцiї України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 11, 60, 316, 317, 319, 391 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: м. Харкiв, АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий