Вирок № 40241298, 26.08.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7714/14-к

Провадження №1-кп/359/378/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Ярмак М.І.,

за участю прокурора Потильчака А.О. та обвинуваченої ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12014110100001282 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Київ, громадянки України, українки, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 та ч. 1 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 15 та ч.1 ст. 185 КК України, за наступних обставин.

23.07.2014 року, близько 11.00 год., ОСОБА_1 перебуваючи в магазині № 2 ТОВ «Експансія», що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська 2-А, перебувала в торгівельному залі та вчиняла покупки для власних потреб. В цей час у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного вказаному вище магазину.

Так, ОСОБА_1 переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, поруч немає представників охорони вказаного магазину, діючи умисно та з корисливих мотивів, взяла з полиць вищевказаного торгівельного залу та таємно приховала у своїй жіночій сумці, продовольчі товари, а саме: ковбаса «Московська» (0.296 кг.), вартістю 16 грн. 23 коп.; шкарпетки чоловічі «Житомирські» дві пари вартістю 8 грн. 52 коп.; кава «Чорна Карта» - один пакет вартістю 42 грн. 84 коп.; пакети для сміття у кількості 1 упаковка вартістю 11 грн. 22 коп.; сир «Радомер» (0,348 кг.), вартісно 35 грн. 50 коп.; балик «Алан Касло» (1,02), вартістю 130 грн. 54 коп.; балик марочний (0,694 кг.), вартістю 70 грн. 79 коп.; філе куряче (0,552 кг.), вартістю 40 грн. 52 коп.; коньяк «Шабо» три пляшки загальною вартістю 100 грн. 98 коп., - чим спричинила потерпілій стороні ТОВ «Експансія» матеріальну шкоду на загальну суму 389 гривень 82 копійки.

Після цього ОСОБА_1 покинула приміщення торгового залу магазину № 2 ТОВ «Експансія», пройшовши через стійку касового апарату, не розрахувавшись за перераховане вище майно, хоча свій умисел довести до кінця вона не змогла, оскільки після того, як ОСОБА_1 пройшла стійку касового апарату та намагалась вийти з приміщення магазину., на виході з торгівельного залу до неї підійшли представники охорони вказаного вище магазину та попросили пред'явити чек на товар.

На дану вимогу остання погодилась, показавши чек, після чого представники охорони виявили, в жіночій сумці неоплачений товар. Потім ОСОБА_1 запросили прослідувати до столу та викласти речі за які вона не розрахувалася, на що остання погодилась, виклавши неоплачений товар зі своєї жіночої сумочки.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 намагалась завдати магазину № 2 ТОВ «Експансія» матеріальної шкоди на суму 389 гривень 82 копійки.

Своїми умисними діями, що виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1, вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 та ч. 1 ст. 185 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_1, надані нею в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченої, представника потерпілого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину, крім допиту обвинуваченої, - допиту інших свідків, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, завданого матеріального збитку потерпілому).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнала повністю, розкаялася у скоєному та зазначила, що зрозуміла значення вчиненого нею, та висловила намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, просила їй надати можливість виправитись. Просила врахувати, що вона має можливість сплати штрафу однак за певний період часу, у зв'язку з цим просила призначити м'яке покарання.

ОСОБА_1 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, вчинення замаху на крадіжку здійснила внаслідок свого скрутного матеріального становища, неможливості оплати продовольчих товарів, та потреби здійснення за рахунок цих продовольчих товарів подарунку. Розуміла значення своїх дій, розуміла, що скоює викрадення чужого майна.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченої.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченої, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинила злочин, передбачений ч.3 ст. 15 та ч. 1 ст. 185 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення останньої до кримінальної відповідальності указане кримінальне правопорушення.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі, нижчому від найнижчої межі, визначеного санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, тобто із застосуванням ст. 69 КК України.

Так, санкцією ч.1 ст. 185 КК України передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, а тому вчинений обвинуваченою злочин є злочином середньої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_1 вела себе з позитивної сторони, дотримувалася встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримувала.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину. Також у відповідності до ч.2 ст. 66 КК України, суд відносить до обставин що пом'якшують покарання, вчинення ОСОБА_1 злочину внаслідок тяжких сімейних та особистих обставин, з урахуванням переліку товарів, відсутності у обвинуваченої постійного заробітку та призначення продовольчих товарів, що намагалась викрасти ОСОБА_1

Обвинувачена раніше не судима, за місцем свого проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості ОСОБА_1 та її відношення до скоєного.

При визначенні виду стягнення суд враховує, що підстав для застосування арешту, громадських чи виправних робіт, або обмеження волі не встановлено. Застосування таких видів покарання до обвинуваченої, на думку суду, є недоцільним, зважаючи також на те, що ОСОБА_1 вчинила замах на крадіжку незначних за вартістю товарів.

З цього приводу є всі підстави для призначення покарання у виді штрафу. При цьому суд враховує, що санкцією статті передбачено штраф в розмірі від 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., а обвинувачена не працює, доглядає малолітнього онука.

З урахуванням викладеного, за наявності кількох пом'якшуючих покарання обставин та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд вважає за доцільне застосувати положення ст. 69 КК України, та призначити ОСОБА_1 покарання у виді мінімального розміру штрафу, визначеного ч.2 ст. 53 КК України, тобто в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. 00 коп. Остання в судовому засіданні зазначила про можливість сплати штрафу.

Дана міра покарання відносно обвинуваченої є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченої, її матеріальний стан.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 та ч.1 ст.185 КК України та призначити їй із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк