Ухвала суду № 40241130, 14.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2668/14-к Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.Провадження № 11-кп/780/751/14 Доповідач у 2 інстанції ГоворухаКатегорія 39 14.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

14 серпня 2014 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Говорухи В.І.,

суддів - Полосенка В.С., Димарецького В.М.

при секретарі Похилевич О.В.,

за участю прокурора Стаховської Н.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченого на вирок Обухівського районного суду Київської області від 12 червня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неоднарозово судимого, останній раз 22.05.2014 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році»,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 6 місяців арешту.

Цим же вироком вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Згідно вироку, 3 травня 2014 року, близько 8 години, ОСОБА_1, перебуваючи поблизу магазину «Околиця», по вул. Малишка, м. Обухів, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав без мети збуту для власного вживання медичний шприц одноразового використання об'ємом 2,0 см. куб., який був заповнений рідиною коричневого кольору об'ємом 1,0 см. куб., яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 494 СВЕ від 6.05.2014 р. містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, маса наркотичного засобу у рідині об'ємом 0,9 мл, в перерахунку на суху речовину становить 0,0334 г, який в подальшому поклав до правої кишені свого одягу, та незаконно зберігав при собі без мети збуту, для власного вживання, аж доки він в період часу з 13 год. до 13 год. 35 хв., не був виявлений та в подальшому не був вилучений працівниками Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Не погоджуючись з рішенням суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити в зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, ухвалити стягнути витрати на проведення експертизи на користь держави. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в порушення вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд першої інстанції стягнув з обвинуваченого витрати на проведення експертизи на користь НДЕКЦ, а не на користь держави, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Не погоджується з вироком і обвинувачений, який також подав апеляційну скаргу в якій просить, скасувати вирок, ухвалити нове рішення про закриття кримінальної справи на підставі ч. 4 ст. 309 КК України. свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що органами досудового слідства, судом проігноровані його клопотання про витребування медичної документації, яка є вагомою та впливає на кваліфікацію скоєного ним правопорушенням. Звертає увагу на те, що він добровільно проходив лікування від «опійної наркоманії» і підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 с. 309 КК України. Крім того,підкреслює що він щиро розкаюється, допомагав слідству. Вважає, що судом не враховано стан його здоров'я, а саме те, що він ВІЛ-інфікований, хворіє на гепатит С.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого і вважав необхідним вирок скасувати і звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції, за згодою сторін, було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, оскільки учасники судового провадження правильно розуміли зміст цих обставин, і у суду не було сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

В зв'язку із цим, суд правомірно розглянув кримінальне провадження в порядку, визначеному ч.3 ст . 349 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до вимог ст. 404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.

Разом з цим, як слідує із даних технічного носія інформації, на якому зафіксовано перебіг судового провадження в суді першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_1 звертав увагу суду на ту обставину, що після вчинення злочину він добровільно звернувся до лікувального закладу та пройшов курс лікування від наркоманії, а тому просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України. При цьому він посилався на приєднану до матеріалів кримінального провадження довідку про перебування його на стаціонарному лікуванні.

Незважаючи на те, що ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки у відповідності до положень ч.4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст. 309 КК України суд першої інстанції їх не перевірив та не вирішив питання про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності,

Відповідно до ч.3 ст. 403 КК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Із наданої до суду апеляційної інстанції копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3127 Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», оригінал якої знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.с. 14) видно, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» в період з 7 по 20 травня 2014 року , де добровільно пройшов курс лікування від наркоманії.

Надані до суду апеляційної інстанції документи - довідка ТОВ «Фармин» про те, що ОСОБА_1 в період з 7.02.2014 року по 3. 04. 2014 року перебував на лікуванні з встановленим діагнозом, виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3127 Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія», свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 потребував лікування від наркоманії, до вчинення злочину і після вчинення злочину добровільно звертався до спеціалізованих лікувальних закладів і пройшов курс лікування від наркоманії.

В матеріалах справи відсутні будь які докази, які спростовують добровільність звернення ОСОБА_1 до лікувального закладу, а наявність документально підтверджених фактів звернення обвинуваченого до лікувальних закладів двічі, в тому числі і до внесення відомостей до єдиного державного реєстру досудових розслідувань, безперечно свідчить про намір вилікуватись.

За таких обставин ОСОБА_1 підлягав звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

Суд першої інстанції не дослідив вказані обставини і за наявності підстав для закриття кримінального провадження, необґрунтовано ухвалив відносно ОСОБА_1 обвинувальний вирок, у зв'язку з цим він підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 на підставі ч.4 ст. 309 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.

З цих підстав апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню.

Що ж стосується доводів прокурора про необґрунтованість стягнення судових витрат за залучення експерта на користь експертної установи то вони заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як зазначено у резолютивній частині вироку, суд першої інстанції стягнув з обвинуваченого судові витрати на користь експертної установи, що є порушенням вимог Кримінального процесуального закону. Однак, при звільненні від кримінальної відповідальності стягнення з особи судових витрат законом не передбачено, а тому апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційні скарги є обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405,407,408, 417, 418, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Обухівського районного суду Київської області від 12 червня 2014 року щодо ОСОБА_1, скасувати.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст. 309 КК України.

Судові витрати в розмірі 307 грн.45 коп. віднести на рахунок держави

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 утримання під вартою скасувати, звільнивши останнього з під варти, негайно.

Речовий доказ - вилучений у ОСОБА_1 медичний шприц одноразового використання об'ємом 2,0 см. Куб. заповнений рідиною коричневого кольору об'.мом 1.0 см. Куб. , що зберігається в кімнаті речових доказів Обухівського РВ - знищити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді