ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
18 грудня 2013 рокусправа № 2а/0470/700/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
за участю секретаря - Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/700/12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська
про: скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" звернулося до суду із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 року за № 0062382305.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 р.у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми Податкового Кодексу, а також тим, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Ренесанс Експо України» та Заліщицьким споживчим товариством підтверджено належним чином.
Отже, за наявності відповідних податкових накладних позивач правомірно визначив показники податкового кредиту з ПДВ.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 р., Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 р. по справі № 2а/0470/700/12 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Приватофис» в задоволенні позову повністю.
Так, відповідач зазначає, що суд не врахував тієї обставини, що за результатами перевірки неможливо підтвердити суму з ПДВ за вересень 2011 року, що пов'язано із відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету ТОВ «Ренесанс Експо Україна» та із Заліщицьким районним споживчим товариством».
Крім того, суд не надав належної оцінки тій обставині, що під час перевірки було виявлено факти віднесення до складу звітного податкового періоду сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах. Всього сума ПДВ по податковим накладним, які оформлені у попередніх періодах, складає 137 852, 19 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, податкова вказує, що показники податкової звітності позивача та рішення суду не відповідають нормам п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 р. у справі № 2а/0470/700/12 - без змін.
Позивач зазначає, що ТОВ «Приватофис» виконані всі вимоги законодавства щодо формування податкового кредиту за операцією з ТОВ «Ренесанс Експо Україна».
До перевірки та до суду надавались всі первинні документи та податкові накладні, які є підставою для нарахування податкового кредиту. Сума ПДВ у розмірі 1 817 600, 74 грн. була повністю сплачена ТОВ «Приватофис» на користь продавця у вересні 2011 року.
Всупереч твердженням відповідача йому під час проведення перевірки було відомо про реєстрацію податкової накладної ТОВ «Ренесанс Експо Україна» № 9 від 06.09.2011 року в єдиному реєстрі податкових накладних та включення суми ПДВ в розмірі 1 871 600, 74 грн. до складу податкових зобов'язань ТОВ «Ренесанс Експо Україна», що підтверджується витягом з бази даних ДПС, який наданий до матеріалів справи відповідачем.
Щодо нарахування податкового кредиту в сумі 137 852, 19 грн на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, позивач зазначає, що пункт 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України чітко передбачає право платника податку на нарахування податкового кредиту протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної, незалежно від дати отримання такої податкової накладної.
У судовому засіданні представники позивача доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу, підтримали.
Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, до суду не прибув.
Заслухавши представника позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що на підставі наказу та службового посвідчення, керуючись положеннями п.п. 78.1.8 та інших нормативно-правових актів посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Приватофис» (код ЄДРПОУ 33546549) з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2011 року.
За результатами складено акт № 5319/23-5/33546549 від 13.12.2011 року.
Як свідчить зміст названого акту, у ході перевірки відповідачем було встановлено порушення: п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.10, 201.4, 201.6 ст. 201, п.п. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п.200.1, 204.1 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: по декларації з ПДВ за вересень 2011 року завищено суму податкового кредиту у розмірі 1955452,93 грн. та завищено від'ємне значення на суму 1955452, 93 гривень.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011 року за № 0062382305, яким встановлено, що в порушення норм Податкового кодексу України ТОВ «Приватофис» по декларації з ПДВ за вересень 2011 року завищено суму податкового кредиту в розмірі 1 955 452, 93 грн. та завищено від'ємне значення на суму 1 955 452, 93 грн.
В апеляційній скарзі відповідач обґрунтовує правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення тим, що:
- за результатами перевірки неможливо було підтвердити суму ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 1 817 600, 74 грн., що пов'язано з відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету ТОВ «Ренесанс Експо Україна»;
- відповідач вважає неправомірними нарахування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх періодах в сумі 137 852, 19 грн., які були отримані та включені до реєстру отриманих податкових накладних у вересні 2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Дослідивши судове рішення в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно не підлягає скасуванню, а доводи відповідача стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень не можна визнати законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 06.09.2011 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів, ТОВ «Ренесанс Експо Україна» передало у власність ТОВ «Приватофис» нежитлове приміщення, а ТОВ «Приватофис» перерахувало на рахунок ТОВ «Ренесанс Експо Україна» оплату вартості придбаного приміщення в сумі 10 905 604, 46 грн., в т.ч. ПДВ 1 817 600, 74 грн. ТОВ «Ренесанс Експо Україна» виписало та передало ТОВ «Приватофис» податкову накладну на вказану суму ПДВ.
До перевірки та до суду надавались всі первинні документи та податкові накладні, які є підставою для нарахування податкового кредиту. Сума ПДВ у розмірі 1 817 600, 74 грн. була повністю сплачена ТОВ «Приватофис» на користь продавця у вересні 2011 року.
Придбане приміщення використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності ТОВ «Приватофис» шляхом здавання в оренду, від якої позивач отримує та декларує дохід та податкові зобов'язання з ПДВ.
Податкова накладна ТОВ «Ренесанс Експо Україна» № 9 від 06.09.2011 року була зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.09.2011 року.
Відповідно до абзацу «б» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пункт 198.3 статті 198 ПКУ передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Доводи відповідача про те, що за результатом перевірки неможливо підтвердити суму ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 1 817 600, 74 грн., що пов'язано з відсутністю підтвердженого факту надмірної сплати ПДВ до Державного бюджету ТОВ «Ренесанс Експо Україна», є безпідставними, оскільки податковий кодекс України не передбачає такої підстави для нарахування податкових зобов'язань чи зменшення податкового кредиту як відсутність підтвердженого факту надмірної сплати ПДВ до бюджету продавцем-контрагентом платника податку, а відповідно, це не може бути підставою для зменшення суми від'ємного значення ПДВ.
Щодо нарахування податкового кредиту в сумі 137 852 19 грн. на підставі податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, слід зазначити наступне. Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 10.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1002, придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів, зазначених вище.
Отже, платник податку має право на нарахування податкового кредиту при наявності податкової накладної або інших документів, передбачених Податковим кодексом України, тобто лише в періоді отримання від продавця товарів податкових накладних і включення їх до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
Пункт 198.6 статті 198 ПКУ чітко передбачає право платника податку на нарахування податкового кредиту протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної, незалежно від дати отримання такої податкової накладної.
При цьому положення п. 201.10 ПКУ стосовно відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг в даному випадку не розповсюджуються, оскільки в даному випадку не мала місця відмова у наданні податкової накладної або її неправильне оформлення.
Посилання відповідача на п. 201 10 ст. 201 ПУ України не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки доказів стосовно того, що продавці відмовляли позивачу у наданні податкових накладних, податковим органом не наведено, як і доказів своєчасного надходження податкових накладних до позивача.
Суд вважає, що належним документальним підтвердженням отримання податкових накладних є реєстр виданих та отриманих податкових накладних, який містить дані щодо отримання податкових накладних (надавався до перевірки).
З реєстру виданих та отриманих податкових накладних вбачається, що всі податкові накладні, перелічені в акті перевірки як виписані в попередніх періодах, були отримані ТОВ «Приватофис» у вересні 2011 року, а тому суми ПДВ за ними були законно включені до складу податкового кредиту вересня 2011 року.
Крім того, відповідачем не надано доказів про наявність розбіжності між показниками податкового кредиту ТОВ «Приватофис» та податковими зобов'язаннями контрагентів, що підтверджує пояснення позивача про те, що суми ПДВ, сплачені позивачем на користь контрагентів та враховані у складі податкового кредиту, були задекларовані контрагентами у складі податкових зобов'язань з ПДВ та були враховані при розрахунку суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету.
Виходячи з викладеного, слід дійти висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення - рішення та необхідності скасування останнього.
Відповідно до норм ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська слід залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 р. - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 р. без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Судове рішення № 40240934, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/102582/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: