Рішення № 40240471, 18.08.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №646/6494/14-ц

Провадження № 2/646/1222/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.08.2014 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого у справі судді -Нікуліної Л.П.

за участю секретаря -Узденової Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - Служба у справах дітей Червонозаводського району м. Харкова, про відшкодування збитків та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - Служба у справах дітей Червонозаводського району м. Харкова, в якому просила стягнути з відповідача в рахунок відшкодування завданих збитків суму в розмірі 14 104, 50 гривень та суму моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 2002 року по сьогоднішній день вона працює в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», з 31.10.2013 року вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та має трьох дітей -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Зазначила, що її імя в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1, на який вона отримувала заробітню плату та допомогу у звязку з вагітністю та пологами, а також рахунок № НОМЕР_2, на який вона отримує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Так, у січні 2014 року вона помітила, що з вищезазначених юанківських рахунків почали зникати гроші. Отримавши детальну інформацію про рух грошових коштів по рахунках вона побачила, що з банківського рахунку№ НОМЕР_1, на якому зберігалась лише сума, яку вона отримувала у звязку з вагітністю та пологами було 11.01.2014 року та 12.01.2014 року автоматичнее списання грошей для погашення простроченої заборгованості на загальну суму 4507,47 гривень, а з баніквського рахунку № НОМЕР_2, на якому зберігалась лише сума, яку вона отримала як допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було 13.12.2013 року та 12.01.2014 року та 13.01.2014. року автоматичнее списання грошей для погашення простроченої заборгованості на загальну суму 9597,03 гривень. Згодом, відповідач їй повідомив, що під час роботи в ПАТ КБ «ПриватБанк» її дії, а саме, недбале ставлення до виконання службових обовязків, призвели до збитків Банку та на її імя було відкрито рахунки № НОМЕР_3 дебіторської заборгованості та № НОМЕР_4 кредиторської заборгованості. У звязку з вищевикладеним вважала, що дії відповідача є незаконними та такими, що призвели до матеріальних та моральних збитків. Зазначила, що списання грошей в розмірі 14 104,50 гривень по невідомим для неї причинам пизвели до дуже скрутного становища її ісї, душевних страждань, нервових зривів, атеріальної нестабільності, що в подальшому призвело до погіршання стосунків в її родині між собою.

В судовому засідання позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" в судовому засіданні заперечував проти позову, зазначив, що позивач ОСОБА_1 при виході в декретну відпустку не передала на збергігання кредитну справу на імя ОСОБА_7, акти прийому-передачі відсутні, а поновити кредитну справу на паперових носіях неможливо. ХГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» було проведно службову перевірку, згідно якої вищезазначена кредитна справа поновленню не підлягає. У звязку з цим матеріальні збитки за втрачену кредитну справу покладено на позивача ОСОБА_1

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Червонозаводського району м. Харкова у судовому засіданні позов підтримала, вважала, що відповідач порушив норми Закону України «Про виконавче провадження», оскільки незважаючи на встановлену законом заборону звернення стягнення на грошову допомогу, яка виділяється державою на матеріальну підтримку сімей з дітьми, все ж списав їх з банківських рахунків. Зазначила, що такі дії відповідача порушують права дітей позивача ОСОБА_1, на яких державою виділялись стягнуті відповідачем гроші.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковоу задоволенню, виходчи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2002 по теперішній час працює в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією трудової книжки та довідкою з Пат КБ «ПриватБанк» від 12.05.2014 року (а.с.15-16, 22)

Згідно Свідоцтв про народження позивач ОСОБА_1 має трьох дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 19,20,21)

Згідно Наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2013 року № Є.НА-ПО-2013-11276168 з 31.10.2013 року по 01.09.2016 року позивач ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Виконання обовязків ОСОБА_1 покладено на ОСОБА_8 (а.с. 18)

На імя позивача ОСОБА_1 в Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» убло відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1, на який вона отримувала заробітню плату та допомогу у звязку із вагітністю та пологами, а також рахунок № НОМЕР_2, на який вона отримує допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до розрахунку від 20.01.2014 року № 363226 ПАТ КБ «ПриватБанк» з банківського рахунку № НОМЕР_1 було 11.01.2014 року та 12.01.2014 року автоматично списано гроші для погашення простроченої заборгованості за кредитним зобовязанням ОСОБА_7, до якого позивач не має ніякого відношення, на загальну суму 4507,47 гривень. (а.с. 28).

Відповідно до розрахунку від 20.01.2014 року № 363205 ПАТ КБ «ПриватБанк» з банківського рахунку № НОМЕР_2 13.12.2013 року, 12.01.2014 року та 13.01.2014 року було автоматично списано гроші для погашення простроченої заборгованості ОСОБА_7 на загальну суму 9597,03 гривень. (а.с. 29).

20.01.2014 року позивач ОСОБА_1, звернулась до відповідача з заявою, в якій просила провести службову перевірки щодо незаконного списання грошей з її рахунків. (а.с. 23,24)

Відповідно до Висновку по органзіації праці СБ РП по не переданним кредитни справам, оформлених в ПК ПриватБанк48 від 03.09.2009 року, було встановлено, що ОСОБА_1 при виході в декретну відпустку не передала на збергігання кредитну справу на імя ОСОБА_7, акти прийому-передачі відсутні, а поновити кредитну справу на паперових носіях неможливо. У звязку з цим матеріальні збитки за втрачену кредитну справу покладено на позивача ОСОБА_1

Згідно відповіді ПАТ КБ «ПриватБанк» від 17.04.2014 року та 19.05.2014 року позивач ОСОБА_1 під час роботи на посаді спеціаліста з обслуговування клієнтів обслуговуючого відділення № 6 Харківського ДРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» протягом 2004-2005 років було допущено порушення вимог внутрішніх наказів та процедур ПАТ КБ «ПриватБанк». У звязку з цим відповідачем було ідкрито рахунок № НОМЕР_4 кредиторської заборгованості, за яким, згідно Постанови від 17.06.2004 року № 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків Ураїни та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» обліковуються суми іншої кредиторської заборгованості за операціюми з клієнтами банку.(а.с. 31)

Крім того, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» листом від 17.04.2014 року було повідомлено, що на імя позивача було відкрито рахунок НОМЕР_3 дебіторської заборгованості та запропановано здійснити погашення заборгованості перед банком в добровільному порядку.(а.с. 30)

Враховуючи викладені обставини суд вважає дії відповідача Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" такими, що не відповідють нормам чинного законодавства, виходчи з наступного.

Так, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахування складу сімї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріорітету державної допомоги сімям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа під час звільнення одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; 3) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 4) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 5) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 6) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 7) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 8) допомогу по догляду за дитиною; 9) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 10) допомогу на лікування; 11) допомогу на поховання; 12) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 13) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

У звязку з зазначеним відповідач порушив норми Закону України «Про виконавче провадження», а саме звернув стягнення на кошти, на які заборонено законом, та списав їх з банківських рахунків.

Крім того, ввідповідачем Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" було порушено норми Кодексу Законів «Про працю», а сааме, відповідач не довів пряму дійсну шкоду, яка булла завдана та не обгрунтував наслідки цієї шкоди.

Відповідно до ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок покладений на них трудових обовязків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників грунтуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодаством.

Так, згідно Наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2013 року № Є.НА-ПО-2013-11276168 виконання обовязків ОСОБА_1 на час її знаходження в декретній відпустці покладено на ОСОБА_8, а тому кредитна справа відносно ОСОБА_7 знаходилась на виконанні у ОСОБА_8 (а.с. 18)

Відповідно до п. 14.14. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобовязаний повідомляти користувача про здійснення опреацій з використанням електронного платіжного засобу (банківської картки). У разі невиконання банком обовязку з інформування користувача про здійсненні оперції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здвійснення таких операцій несе банк.

Пунктом 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку, повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошт из рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Всупереч зазначеним нормам Закону, відповідач списував кошти з рахунків позвача без її відома, що негативно відобразилось на матеріальном становищі її сімї.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного Кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, відповідно до ст. 1073 Цивільного Кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, відповідач незаконно позбавив позивача ОСОБА_1 права безперешкодно розпоряджатися грошима, сплаченими їй державою для утримання дітей, визначав та контролював знаходження грошей на банківських рахунках, чим обмежив право позивача розпоряджатися коштами на власний розсуд, списував кошти без відома позивача та за умови відсутності на це рішення суду.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача Харківського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» завданих збитків в розмірі 14 104,50 гривень законною та такою, що підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач, як матір трьох дітей, дуже перебуває у відпустці по догляду за дитиною та кошти, нараховані та сплачені їй державою на матеріальну підтримку сімї є єдиним джерелом існування, оскільки її чоловік не працює. Сума в розмірі 14 104,50 гривень для позивача є вагомою сумою, списання її банківських рахунків призвели до дуже скрутного матеріального становища, душевних страждань, нервових зривів, матеріальної нестабільності, що в подальшому призвело до погіршання стосунків в її родині між собою. Компенсацію моральної шкоди позивач оцінив в розмірі 20 000,00 гривень, які і просив стягнути з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, що заподіяна внаслідок порушення його прав.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням та пошкодженням її майна. Ч.4 цієї ж статті вказує, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Вимога позивача про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 000,00 гривень, оскільки факт заподіяння позивачу моральної шкоди, пов'язаної з незаконним списанням державних грошей, виділених на на матеріальну підтримку сімей з дітьми, що спричинило душевні страждання та матеріальну нестабільність, очевидний та не викликає сумнівів.

Таким чином, отримані у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків у розмірі 14 104,50 гривень та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1066, 1167, 1071, 1073 Цивільного кодексу України, ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 14, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.3 Постанови № 4 Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»суд:

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - Служба у справах дітей Червонозаводського району м. Харкова, про відшкодування збитків та моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягунти з Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданих збитків на суму в розмірі 14 104 (чотирнадцять тисяч сто чотири) гривні 50 копійок.

Стягунти з Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ст.294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.П. Нікуліна