Ухвала суду № 40240095, 20.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/4548/2011

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Голбан К.В.,

за участю представника позивач Антоненко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року по справі за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

16.06.2011р. Одеський міський центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ВАТ «Електронмаш» про стягнення штрафу у розмірі 17680 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач - ВАТ «Електронмаш» в добровільному порядку не сплачує штраф, накладений на нього актом перевірки №12-16/18 від 12.05.2011р. за порушення вимог ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», т.б. використання товариством в період з 07.10.2005 року по 24.06.2010 року праці громадянина РФ ОСОБА_2 на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Електронмаш» (код ЄДРПОУ 14309770) на користь Одеського міського центру зайнятості штраф у розмірі 17680 грн. на рахунок: код ЄДРПОУ 35358018, одержувач: Одеський міський центр зайнятості, банк: ГУДКУ в Одеській області, м.Одеса, МФО 828011, р/р 3717630590002, код бюджетної класифікації 50040500, символ банку 405.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представником ВАТ «Електронмаш» 05.09.2012р. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

08.07.1994р. виконавчим комітетом Одеської міської ради за №15561200000009169 зареєстроване Відкрите акціонерне товариство «Електронмаш» (ідент.код - 14309770), яке знаходиться на обліку в Одеському обласному центрі зайнятості.

12.05.2011р. головними спеціалістами Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості Штефан Н.В. та Кравцовою К.А. було проведено перевірку ВАТ «Електронмаш» з питань додержання вимог законодавства України про зайнятість населення, за результатами якої складено Акт перевірки від 12.05.2011 року №12-17/88 та Акт про порушення законодавства України про зайнятість населення від 12.05.2011 року №12-16/18, згідно якого встановлено порушення підприємством позивача вимог ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-XI, а саме: використання в період з 07.10.2005 року по 24.06.2010 року ВАТ «Електронмаш» праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 (посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1, видана 25.06.2010 року на безстроковий термін) на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості.

Також, вказаним Актом від 12.05.2011 року №12-16/18 ВАТ «Електронмаш» за вищезазначене порушення приписів Закону було запропоновано у місячний строк добровільно сплатити штраф в розмірі 17680 грн.

В зв'язку з несплатою підприємством у встановлений строк штрафу позивач звернувся до суду із даним позовом про його стягнення в судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з правомірності рішення позивача щодо застосування до підприємства відповідача штрафу, яка була встановлена набравшим законної сили судовим рішенням.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Так, правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначено Законом України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991р. №803-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

У відповідності до вимог ст.3 вказаного Закону №803-ХІІ, державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах: забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва; координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості; співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення; міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Пунктом 1 ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Як видно зі змісту п.1 ст.20 даного Закону №803-ХІІ, підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості на основі: додержання законодавства про працю, а також прийнятих відповідно до нього умов договорів та угод; організації професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва, у тому числі інвалідів; працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, в кількості, визначеній місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, та інвалідів у кількості, визначеній згідно із Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; інформування працівників про наявність вакантних робочих місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.

При чому, згідно із ст.34 Закону України «Про зайнятість населення», контроль за додержанням законодавства про занятість населення здійснюється, зокрема, інспекціями служби зайнятості.

Також, п.4 ст.18 вказаного Закону встановлено, що у складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями керуючись Конституцією України, Законом України «Про зайнятість населення» та «Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. №47.

Відповідно до пп. «д» п.6 «Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення» №47, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи, спрямовані на недопущення нелегального використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

Тобто, законодавством України встановлені особливі умови реалізації іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну на визначений термін, права на працю.

У відповідності до приписів ч.ч.2,3 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення» №803-ХІІ, роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

А згідно п.2 «Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства» (затв. Постановою КМУ від 08.04.2009р. №322), дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості АР Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.

Як слідує з ч.4 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, ОСОБА_2 07.10.2005 р., на підставі наказу №53-К був прийнятий на посаду директора ВАТ «Електронмаш», що підтверджується наданою позивачем та наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Наказу №53-К від 07.10.2005р.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційним судом встановлено, що ВАТ «Електронмаш», в порушення приписів ч.4 ст.8 Закону України «Про зайнятість населення», використовувало працю іноземця - громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, без відповідного дозволу державної служби зайнятості на використання праці іноземців, що в свою чергу, свідчить про обґрунтованість позовних вимог Одеського МЦЗ та правомірність застосування до ВАТ «Електронмаш» штрафу у сумі 17680 грн., т.б. у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за одного іноземця.

Окрім того, при прийнятті остаточного рішення по даній справі, судова колегія також вважає за необхідне зазначити та врахувати ще й ту обставину, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2011 року (по справі №2а-1570/4873/2011), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012р., була встановлена правомірність визначення ВАТ «Електронмаш» штрафу у сумі 17680 грн.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До того ж, судова колегія також звертає увагу ще й на те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко