ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3008/14
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів Градовського Ю.М.,
Лукянчук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 62 560,53 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
21 травня 2014 року управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (далі - управління ПФУ) звернулось до суду з позовом до ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин» (далі - ВАТ «БОМ») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 01 березня 2014 року по 01 травня 2014року у загальному розмірі 62560,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ «БОМ» перебуває на обліку в управлінні ПФУ в як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Підприємству було надіслано розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за період з 01.03.2014р. по 01.05.2014р. по Списку № 1 у сумі 13235,52 грн. та по Списку № 2 у сумі 49325,01 грн. Проте, відповідачем зазначені витрати у добровільному порядку не погашено.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 62560,53 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, та прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги управління ПФУ, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «БОМ», як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 та 2, зобов'язано сплачувати управлінню ПФУ збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його колишнім працівникам.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, відповідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Тобто, особі, яка до і після 1992 року працювала на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно ч. 2 Розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, згідно зі ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
Згідно п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Стосовно законності нарахування управлінням ПФУ позивачу сум на відшкодування витрат з виплати та доставки пенсії, призначеної на підставі п.«а» ст.13 Закону № 1788-ХІІ, то обов'язок відшкодувати їх ґрунтується на абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, відповідно до якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).
Зазначена правова позиція неодноразово була висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема від 25.09.2012 року № 21-251а12, № 21-293а12, від 17.12.2013 року № 21-453а13.
Відповідно до п. 6.9 розділу 6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин» перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Малиновському районі м. Одеси як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Протягом січня - квітня 2014 року підприємству було надіслано розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 1: громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за Списком № 2: громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (всього 15 осіб) за березень - квітень 2014 року та нагадування про невідшкодовані суми за попередні періоди (а.с.39-54).
Сума боргу в розмірі 62 560,53 грн. підтверджується актом звірки розрахунків на виплату та доставку пенсій станом на 01.05.2014р., складеного працівниками пенсійного органу (а.с.8).
Враховуючи, що у добровільному порядку ВАТ «БОМ» суму фактичних виплат органу Пенсійного фонду України погашено не було, судова колегія вважає абсолютно вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь пенсійного органу суму витрат на виплату пільгових пенсій.
Доводи апелянта про те, що позивачем не доведені обставини понесення витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах зазначеним особам спростовуються наступним.
Згідно розрахунку заборгованості, сума позову 62 560 грн. 53 коп. складається з витрат на виплату пенсій за березень-квітень 2014р. особам за Списком № 1 в розмірі 13 235,52 грн. та особам за Списком № 2 в розмірі 49 325,01 грн. (а.с.7).
Факт виплати пенсій зазначеним пенсіонерам у березні-квітні 2014р. у визначеному в розрахунках розмірі підтверджується відповідними довідками, які є в матеріалах справи, та додатково доданих позивачем до заперечень на апеляційну скаргу (а.с.12-18).
Доводи апелянта про неправомірність призначення пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 особам ОСОБА_9, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16 (всього 8 особам), оскільки атестація їх робочих місць не проводилась, а у випадку із ОСОБА_10 - не підтвердилась, не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не спростовують висновків суду.
Громадяни ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_16 мають стаж роботи на Одеському заводі будівельно-обробних машин, правонаступником якого є відповідач, що врахованих до пільгового стажу за Списками № 1 та № 2, у періоді до серпня 1992 року включно. Пенсія зазначеним особам була правомірно нарахована відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за Списком № 2, оскільки вони мали пільговий стаж і після серпня 1992р. на інших підприємствах, що підтверджується протоколами про призначення пенсій (а.с. 19,21-23,25-26,28зв.,30зв.,31зв.-33, 34зв.,35зв.,37-38).
Судова колегія вважає, що відсутність атестації робочих місць зазначених працівників станом на день отримання пільгового стажу не впливає на правомірність призначенням їм пенсії відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки чинним законодавством на той час атестація робочих місць не вимагалась, тому і не могла бути проведена.
Так, Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабміну України 01.08.1992р. № 442 та набрав чинності з 21.08.1992р.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, вимоги щодо обов'язкової атестації робочих місць за посадами та професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно Спискам №№ 1,2, має розповсюджуватися на періоди роботи, починаючи з 21 серпня 1992р.
Відповідно до п. 4 Порядку № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п'ять років.
Ті обставини, що посада ливарника пластмас на Одеському заводі будівельно-обробних машин, на якій в період з 20.10.1988р. по 21.08.1992р. працювала ОСОБА_10, за результатами атестації робочих місць по умовам праці, проведеної у 1997 році, не підлягає пільговому пенсійному забезпеченню за Списком № 2, не спростовує законність призначення цій особі пенсії на пільгових умовах. Як зазначалось раніше, атестація робочих місць за період з 1988 по 21.08.1992р. не проводилась та не могла проводитись за відсутності законодавчих вимог для цього. Проведення атестації на робочому місці після спливу 5 років не свідчить про тотожність умов праці, які існували під час роботи ОСОБА_10, тому її висновки не повинні враховуватися при призначенні пенсії цій особі на пільгових умовах.
Громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_20 мають пільговий стаж роботи на ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин» у періоді після 21.08.1992р., а саме ОСОБА_20 - з 1980 по 1996р. ОСОБА_9 - з 2002р. по 2008р. При цьому самим відповідачем в апеляційній скарзі зазначається, що атестація робочого місця ОСОБА_20 проводилась в 2000р., робочого місця ОСОБА_9 - в 2004р. (а.с.78). Тому призначення зазначеним особам пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 проводилось у відповідності з вимогами ст.13 Закону № 1788-ХІІ, з врахуванням результатів атестації робочих місць. З довідок ВАТ «Одеський завод будівельно-обробних машин», що уточнюють особливий характер праці цим особам вбачається, що відповідач повідомляв про результати проведення атестації (а.с.19 зв., 24).
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія приходить до висновку, що доводи апелянта про неправомірність призначення вищезазначеним 8 колишнім працівникам Одеського заводу будівельно-обробних машин пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 не ґрунтується на законі.
Суд першої інстанції вірно оцінив позовні вимоги управління ПФУ, як законні та обґрунтовані, та стягнув з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій за березень-квітень 2014р. в розмірі 62 560,53 грн.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Одеський завод будівельно-обробних машин» - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: Ю.М.Градовський
Суддя: О.В.Лук'янчук
Судове рішення № 40238959, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/3008/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: