Рішення № 40238695, 22.08.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : - Василевича В.С., Хилевича В.С.

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3- адвоката ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 14 травня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестаційна будівельна компанія «Град-Буд» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи -приватний нотаріус Рівненського нотаріального округу ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Буд», ОСОБА_7 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) .

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 14 травня 2014 р. задоволено позов ТзОВ «Інвестаційна будівельна компанія «Град-Буд» : визнано недійсним договір відступлення права вимоги (цесії), укладений 15.08.2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним мнотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 ( реєстраційний номер 1524). Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 вважає його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що є невірним висновок суду щодо порушення п.3.3.7. договору № 54-2/2006 р. від 04.01.2006 р., згідно з яким учасник може переуступити право вимоги за цим договором на користь інших осіб лише до запланованої дати вводу будинку в експлуатацію (1 квартал 2011 р. згідно з п. 1.4. договору), а тому вказаний договір суперечить вимогам ч. 3 ст. 512 ЦК України.

Судом не враховано , що між ОСОБА_3 та ТзОВ « Аванті-Буд» було укладено додаткову угоду до даного договору, згідно з якою вказаний пункт був змінений, оскільки ТзОВ «Аванті-Буд» не здало в експлуатацію будинок, який і на даний час є недобудованим забудовником, яким є ТзОВ «ІБК»Град-Буд».

Оскільки суд не витребував оригінал додаткової угоди та оригінал оскаржуваного договору, вважає сумнівним твердження суду про неналежність доказів, наданих апелянтом. Вважає, що суд помилково застосував ст. 512 ЦК України , оскільки вказана норма лише забороняє заміну кредитора у разі, якщо це вказано у договорі або законі, однак оригінал додаткової угоди досліджений судом не був.

______________________

Головуючий у 1-й інст. -Діонісьєва Н.М.

Провадження №22ц/787/1455/2014 Доповідач - Оніпко О.В.

Є безпідставним висновок суду і про те, що ОСОБА_5 не мала усього обсягу прав та обов»язків за договором № 54-2/2006 р. від 04.01.2006 р., оскільки внесла 60 000 грн. пайового внеску не на рахунок ТзОВ « Аванті-Буд», а у касу товариства.

Висновок суду про те, що відповідачі мали довести факт зарахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок ТзОВ « Аванті-Буд» є неправомірним і відповідачем надано усі докази сплати ним пайового внеску.

Крім того, ними було надано рішення Рівненського міського суду від 10.11.2011 р. по справі № 2-6593/11, що є чинним, та яким підтверджено факт сплати ОСОБА_5 усієї суми внеску та наявності у неї повного обсягу прав та обов»язків за вказаним вище договором. Це відповідає і вимогам ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 517 ЦК України .

Враховуючи вищенаведене та те, що сторони були вільними в укладенні договорів , мали право домовитися про необхідність чи відсутність передачі додаткової угоди № 1 від 22.04.2006 р., а також, що будинок до цього часу не введено в експлуатацію і сторони договору не мають жодних претензій один до одного, вважає, що права позивача, як забудовника жодним чином не порушено. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТзОВ «ІБК «Град-Буд» відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2006 р. між ОСОБА_5 та ТзОВ «Аванті-Буд» був укладений договір № 54-2/2006 про пайову участь у будівництві житлового чотирнадцятиповерхового будинку по АДРЕСА_2 у м. Рівне на умовах даного договору ( а.с. 9-15).

30.09.2011 р. ТзОВ «Аванті-Буд» та ТзОВ» «Інвестиційна будівельна компанія «Град-Буд» ( надалі ТзОВ « ІБК «Град-Буд») уклали договір № 08-09/11 , згідно з яким ТзОВ «Аванті-Буд» передає, а ТзОВ «ІБК «Град-Буд» приймає всі його права інвестора-забудовника по добудові, вводу в експлуатацію та розподілу площ у новозбудованому будинку по АДРЕСА_2 у м. Рівне ( а.с. 18-19).

15.08.2012 р. ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_3 договір відступлення права вимоги (цесії), згідно з яким остання стає кредитором за договором № 54-2/2006 від 04.01.2006 р. і до неї переходить право вимоги на суму пайового внеску у розмірі 364 331 грн., в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього договору ( а.с. 6-8).

16.09.2013 р. ТзОВ « ІБК «Гранд-Буд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги (цесії) від 15.08.2012 р., зазначаючи, що він суперечить вимогам закону, зокрема : ст.ст. 203, 215, 512,514, 651, 629 ЦК України .

Також, вказувало, що ОСОБА_5 порушено умови договору від 04.01.2006 р., зокрема, п. 3.3.7, згідно з яким учасник може переуступити права вимоги, належне йому, на користь інших осіб лише до запланованої у договорі дати введення будинку в експлуатацію - 1 -й квартал 2011 р.

Позивач зазначав, що оспорюваний ним договір є недійсний і з тих підстав, що ОСОБА_5 всупереч вимогам п. 2.3 порушено порядок та умови здійснення перерахунку пайового внеску у сумі 364331 грн., оскільки сплачено до 16.07.2010 р. лише 304 331 грн., тому договір від 04.01.2006р., укладений між ОСОБА_5 та ТзОВ « Аванті-Буд» не набув чинності. Оскільки договір цесії безпосередньо стосується прав та обов»язків ТзОВ « ІКБ «Град-Буд», як особи, яка повинна видавати документи для оформлення прав власності на житло, просили суд визнати його недійсним.

Задовольняючи позов ТзОВ «ІБК «Град-Буд» та визнаючи недійсним договір відступлення права вимоги, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 15.08.2012 р., місцевий суд послався у рішенні на те, що ОСОБА_5 не дотримала умови п. 3.3.7 договору від 04.01.2006 р., зокрема, уклала оспорюваний договір поза межами строків, з яким сторони договору пов»язували можливість укладення договору відступлення права вимоги, а також на те, що під час укладення та нотаріального посвідчення договору 15.08.2012 р. приватним нотаріусом не було належним чином встановлено наявність та обсяг права первісного кредитора у зобов»язанні, оскільки ОСОБА_5 було сплачено на виконання умов договору від 04.01.2006 р. лише 304 331 грн. і доказів про внесення нею на рахунок ТзОВ « Аванті-Буд» решти 60 000 грн. відповідачами суду не надано.

Проте, з таким висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Згідно з п.2.3 договору від 04.01.2006 р. за № 54-2/2006 р., пайовий внесок учасника (ОСОБА_5.) за даним договором становить 364 331 грн. та має бути перерахований учасником на розрахунковий рахунок виконавця ( ТзОВ «Аванті-Буд») до 16.07.2010 р. У разі несплати пайового внеску на протязі 3-х банківських днів після закінчення зазначеного для оплати терміну, договір вважається неукладеним, учасник втрачає всі права вимоги на об»єкт будівництва, що був за ним закріплений.

Згідно з доказами, що є у матеріалах справи та які не спростовані позивачем, у червні-липні 2008 р. та 16.07.2010 р. ОСОБА_5 у повному обсязі сплатила пайовий внесок на рахунок ТзОВ «Аванті-Буд» ( а.с. 38-39).

Вказані обставини встановлені і рішенням Рівненського міського суду від 10.11.2011 р., що є чинним та яким задоволено позов ОСОБА_5 до ТзОВ «Аванті-Буд» і визнано за позивачкою майнові права на об»єкт інвестування, яким є квартира АДРЕСА_1.

Також зазначеним рішенням встановлено, що відповідач ТзОВ «Аванті-Буд» , який визнав у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_5, не виконав свої зобов»язання , встановлені договором від 04.01.2006 р. та не ввів у встановлений строк - 1 квартал 2011 р. будинок в експлуатацію, чим порушив права позивачки.

За наведених обставин висновок суду 1-ї інстанції про недоведеність відповідачами сплати у повному обсязі пайового внеску за договором № 54-2/2006 р. від 04.01.2006 р. та невстановлення у зв»язку з цим при укладанні та нотаріальному посвідченні договору між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про відступлення права вимоги обсягу прав первісного кредитора (ОСОБА_5.) є безпідставним.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується посилань позивача на укладення договору відступлення права вимоги поза межами встановленого договором строку - 1 кварталу 2011 р., то вони також не заслуговують на увагу і не можуть бути підставою для визнання договору недійсним.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527 та 530 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства та у строки, встановлені зобов»язанням.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527 та 530 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства та у строки, встановлені зобов»язанням.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначено вище, судовим рішенням від 10.11.2011р. встановлено факт невиконання ТзОВ « Аванті-Буд» умов договору та невведення в експлуатацію будинку у 1-му кварталі 2011 року. Вказані обставини не заперечують і сторони у справі.

Крім того, про це свідчить і укладення між ТзОВ «Аванті-Буд» та ТзОВ « ІБК «Град-Буд» 30.09.2011 р. договору № 08-09/11, яким ТзОВ «Аванті-Буд» передало усі свої права інвестора-забудовника, у т.ч. і щодо введення будинку АДРЕСА_2 у м. Рівне в експлуатацію ТзОВ « ІБК «Град-Буд» і інший термін введення в експлуатацію вказаного будинку будь - якими договорами не визначено.

Також, колегією суддів встановлено, що і на даний час позивачем не виконуються зобов»язання, визначені договором від 30.09.2011р., будинок не введено в експлуатацію, будівництво не завершено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оспорюваний договір укладено у відповідності до вимог ст.ст. 512 -516 ЦК України і порушення норм, встановлених ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України вказаний правочин не містить, а доводи позивача про укладення 15.08.2012 р. ( тобто, після спливу 1-го кварталу 2011 р. ) ОСОБА_5 та ОСОБА_3 договору відступлення права вимоги (цесії) , жодним чином не свідчить про його незаконність або недійсність, враховуючи тривалість порушень виконання умов п. 1.4 договору від 04.01.2006р. як ТзОВ «Аванті-Буд», так і самим позивачем.

Будь-яким чином не стосуються та не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним і доводи позивача про наявність договору від 11.01.2006 р. № 110-4/2006 р. між ТзОВ "Аванті-Буд» з ОСОБА_7 та сплату останнім пайового внеску ТзОВ «Аванті-Буд» за прибутковим касовим ордером від 04.03.2009 р. у сумі 374 465 грн. (а.с. 52-61).

Крім того, як ствердив представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, жодних претензій або позовів з цього приводу до суду ОСОБА_7 до позивача або до інших осіб ані з часу укладення договору, ані з часу сплати ним коштів ТзОВ «Аванті-Буд» не пред»являв.

У зв»язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду 1-ї інстанції та ухвалення у справі нового рішення - про відмову ТзОВ «ІБК « Град-Буд» у позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 203, 204, 215, 512 -516 , 526, 527, 530, 629 ЦК України , колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 14 травня 2014 р. - скасувати.

В позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестаційна будівельна компанія «Град-Буд» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи -приватний нотаріус Рівненського нотаріального округу ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Буд», ОСОБА_7 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестаційна будівельна компанія «Град-Буд» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Судді :