Рішення № 40238319, 21.08.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2014 р. Справа № 902/889/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі

Вінницької філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

(21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8)

до: закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми «Елекомс»

(21034, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 8)

про стягнення 52549,56 грн. заборгованості

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін :

позивача : Вонсович Д.В. за довіреністю № 108 від 11.12.2013 року;

відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства - науково-виробничої фірми «Елекомс» 49 477,81 грн. основного боргу, що виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором про надання в користування опорами зв'язку № 318-23і/129 від 10.11.2009р., 282,93 грн. пені, 2418,81 грн. інфляційних нарахувань та 360,11 грн. - три відсотки річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.11.2009 року між сторонами укладено договір про надання в користування опорами зв'язку № 318-23і/129 за умовами якого позивач зобов'язався надавати у користування відповідачеві опори зв'язку, а відповідач зобов'язався проводити оплату за користування опорами в строки визначені п. 2.2.1. договору.

Позивачем свої зобов'язання виконує, надає в користування відповідачеві опори зв'язку та надає рахунки для оплати згідно договору. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за користування опорами зв'язку не виконує, і станом на 01.06.2014 року заборгував позивачу 49 477,81 грн. основного боргу за період з 01.07.2012 року по 01.06.2014 року.

Ухвалою суду від 27.06.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/889/14.

Ухвалою суду від 15.07.2014 року, з метою з'ясування всіх обставин справи та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав, розгляд справи відкладено на 21.08.2014 року

В судове засідання 21.08.2014 року з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується поштовим повідомленням вх. № 5261 від 25.07.2014 року.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

10.11.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (позивач, за договором Орендодавець) та закритим акціонерним товариством - науково-виробничою фірмою «Елекомс» (відповідач, за договором Орендар) укладено договір про надання в користування опорами зв'язку № 318-23і/129 (надалі Договір), відповідно до якого Укретелеком надає в користування Орендарю опори зв'язку у відповідності до Додатку № 1.

Другим розділом Договору обумовлені зобов'язання сторін.

Так, згідно з п.п. 2.1.1., 2.1.2. Договору, Орендодавець зобов'зується: надати в користування Орендарю опори зв'язку згідно з умовами даного договору (Додаток № 1); змінювати розмір плати за послуги; при зміні тарифів письмово повідомляти за 7 календарних днів про запровадження нового розміру плати іншу Сторону.

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. Договору, Орендар зобов'язується: своєчасно проводити оплату згідно з умовами даного договору (Додаток № 1); проведення робіт на опорах зв'язку здійснювати після отримання відповідного дозволу Орендодавця; роботи на опорах зв'язку виконувати у відповідності до технічних умов, виданих Орендодавцем та у присутності представника Орендодавця, узгодженої проектної документації та дозволів на проведення робіт, при цьому з Споживача справляється плата за технічний нагляд за дотримання заходів збереження ліній і споруд електрозв'язку; при розірванні Договору Орендар зобов'заний надати відповідний лист та демонтувати свій кабель.

Третім розділом Договору визначені умови розрахунку.

Відповідно до п. 3.1. Договору, плата за користування опорами зв'язку вноситься Орендарем щомісячно, не пізніше 20 числа місяця наступного за поточним, на підставі рахунку Орендодавця, виготовленого до 10-го числа наступного місяця. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, діючою на момент оплати визначеного чинним Законодавством.

Згідно з п. 4.1. Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків оплати, передбачених цим Договором, винна Сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення.

Даний договір набирає чинності з 01.11.2009 року та діє протягом одного року (п. 8.1. Договору).

Продовження дії Договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього. (п. 8.2. Договору).

Згідно з п. 9.1. Договору, передбачені цим Договором права та обов'язки ВАТ «Укртелеком», в тому числі проведення розрахунків, виконуються Центром телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ «Укртелеком».

Додатки, а також усі зміни і доповнення до цього Договору, підписані Сторонами є його невід'ємною частиною (п. 10.2. Договору).

Всі зміни і доповнення до цього Договору оформляються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише за умови, якщо зроблені в письмовій формі та підписані обома Сторонами (п. 10.3. Договору).

10.10.2012 року між публічним акціонерним товариством «Укртелеком», яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та закритим акціонерним товариством - науково-виробничою фірмою «Елекомс» укладено додаткову угоду № 8і до Договору про надання в користування опорами зв'язку № 318-23і/129 від 10.11.2009 року, пунктом 8.2. якої продовжено термін дії Договору № 318-23і/129 від 10.11.2009 року на один рік до 31.10.2013 року. Інші умови договору № 318-23і/129 від 10.11.2009 року залишені незмінними і сторони підтвердили по них свої зобов'язання (п. 2 Додаткової угоди № 8і).

11.10.2013 року Сторони уклали Додаткову угоду № 6і до Договору про надання в користування опорами зв'язку № 318-23і/129 від 10.11.2009 року, пунктом 8.2. якої продовжено термін дії Договору № 318-23і/129 від 10.11.2009 року на один рік до 30.10.2014 року.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, в рамках Договору про надання в користування опорами зв'язку № 318-23і/129 від 10.11.2009 року, в період з липня 2013 року по травень 2014 року (включно) надано в користування опори зв'язку та виставлено рахунки-акти на оплату на загальну суму 74 278,44 (а.с. 16-26). При цьому, за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року (включно) позивачем виставлено рахунки-акти на суму 61 141,86 грн., які відповідачем оплачені з порушенням строків та розмірів, визначених договором.

Як свідчать матеріали справи відповідачем, і з урахуванням погашення попередньої заборгованості та пені, що виникла за попередні періоди, здійснив оплату рахунків за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року в сумі 11 664,05 грн. (а.с. 27-30).

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість за Договором становить 49 477,81грн..

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу в розмірі 49 477,81 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняє її в повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 282,93 грн. пені (за період з 23.12.2013р. по 20.05.2014р.), 2 418,81грн. інфляційних нарахувань (за період - жовтень 2013р.- березень 2014р.), 360,11 грн. - три відсотки річних (за період жовтень 2013р. - квітень 2014р.).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених цим Договором, винна Сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку судом не виявлено помилок, у зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства науково-виробничої фірми «Елекомс» (21034, м. Вінниця, вул. К.Маркса, 8, код ЄДРПОУ 20110825) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код ЄДРПОУ 01182204) 49 477 (сорок дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 81 коп. - боргу; 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 93 коп. - пені; 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 81 коп. - інфляційних нарахувань; 360 (триста шістдесят) грн. 11 коп. - три відсотки річних; 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 26 серпня 2014 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

3 - відповідачу (21034, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 8)