Рішення № 4023743, 15.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.09 Справа№ 3/110

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ЗАТ „Страхова компанія „Гарант-Система”, м.Київ

До відповідача: ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер”, м.Львів

Про зобов’язання повернути суму депозиту та процентів

В судове засідання з’явились:

від позивача: Петлицький Я.А.–представники

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ЗАТ „Страхова компанія „Гарант-Система” до ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” про зобов’язання повернути суму депозиту в розмірі 500000,00 грн. та відсотків по депозиту в сумі 5075,34 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав , просив задоволити позов з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні..

Відповідач в судове засідання участь свого представника не забезпечив, відзиву на позов та доказів погашення боргу не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка надсилались сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 15.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

15 травня 2008 року між ЗАТ „Страхова компанія „Гарант-Система” та ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” в особі Київської філії ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” було укладено Договір банківського вкладу № 956/2-Д „Бізнес” у національній валюті., відповідно до п.1.2 якого банк прийняв на депозитний рахунок Вкладника кошти в гривнях в сумі 500000,00 грн.

Відповідно до п.1.3 Договору Банк зобов’язувався прийняти на депозитний рахунок Вкладника кошти в гривнях з визначеною датою повернення 19 травня 2009 року. На дату повернення Банк зобов’язувався перерахувати суму депозиту і відсотки на зазначений в п.1.7 рахунок, однак свої договірні зобов’язання не виконав, що стало підставою звернення з позовом про спонукання до виконання умов договору в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма закріплена у ч.1 ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку , встановлених договором.

Абзацом 2 частини 6 ст.1061 ЦК України передбачено, що у разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору банківського вкладу №956/2-Д від 15.05.2008 року ЗАТ „Страхова компанія „Гарант-Система” перерахувало зазначену в п.1.2 Договору суму в розмірі 500000,00 грн. 16 травня 2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 176 та №1344.

Відповідно до п.1.4 Договору та Додаткового договору №1 до Договору банківського вкладу №956/2-Д „Бізнес” у національній валюті від 15.05.2008 року , на суму коштів, що знаходяться на депозитному рахунку Вкладника, Банк проводить нарахування і виплату простих процентів із розрахунку 19,5 % річних. Згідно з п.1.5 Договору проценти нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у Банк, др. Дня, який передує його поверненню Вкладникові, нараховані проценти по депозиту не зараховуються до суми депозиту, на яку нараховуються проценти.

12 листопада 2008 року між сторонами було укладено Додатковий договір №2 до Договору банківського вкладу №956/2-Д „Бізнес” , згідно з умовами якого сплата процентів і повернення депозиту здійснюється на поточний рахунок Позивача .

Відповідно до п.1.3 Договору банківського вкладу № 956/2-Д „Бізнес” у національній валюті. Від 15.05.2008 року Банк зобов’язувався прийняти на депозитний рахунок Вкладника кошти в гривнях з визначеною датою повернення 19 травня 2009 року. Станом на 19 травня 2009 року поверненню підлягав банківський вклад в сумі 500000,00 грн., та нараховані проценти в сумі 5075,34 грн., що підтверджується банківською випискою відповідача від 27.05.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.05.2009 року відповідач не перерахував на рахунок позивача ні суми депозиту, ні суми нарахованих процентів, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача за період з 01.01.2009 року по 27.05.2009 року.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів повернення суми депозиту та відсотків в судове засідання не подав. Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 3,4, 12, 33-35,75, 82-85,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Зобов’язати ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” (79000 м.Львів, вул.Переяславська,6-„а” код ЄДРПОУ 19159542) здійснити повернення внесених на депозитний рахунок коштів в розмірі 500000,00 грн. та нарахованих відсотків по депозиту в розмірі 5074,34 грн. на рахунок ЗАТ „Страхова компанія „Гарант-Система” (04070 м.Київ, вул.П.Сагайдачного/Ігорівська,10/5 літ.А код ЄДРПОУ 31725819 рахунок №265083010839 у ВАТ „БГ Банк”, МФО 320995)

3.Стягнути з ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” (79000 м.Львів, вул.Переяславська,6-„а” код ЄДРПОУ 19159542) на користь ЗАТ „Страхова компанія „Гарант-Система” (04070 м.Київ, вул.П.Сагайдачного/Ігорівська,10/5 літ.А) суму державного мита в розмірі 85,00 грн. та плату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.06.2009 року.

Суддя Березяк Н.Є.