Ухвала суду № 40237408, 21.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9052/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби інтелектуальної власності України про визнання протиправним та скасування рішення № 22220/3 від 18 червня 2014 року за заявкою № m201313201 від 25 липня 2013 року.

Разом з адміністративним позовом до суду першої інстанції надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив: зупинити дію рішення Державної служби інтелектуальної власності України № 22220/3 від 18 червня 2014 року та виданого на його підставі Свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких посилаються на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просять скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається. що суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення адміністративного позову у зв'язку з наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

Відповідно до частини другої статті 211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може заподіяти шкоду правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі у зв'язку з тим, що існує очевидна небезпека використання права на знак для встановлення протиправної заборони позивачу або іншим законним користувачам використовувати зареєстрований знак, яка призведе до зупинення виробництва та реалізації продукції, чим завдасть значних матеріальних збитків позивачу, а також державі у вигляді недоотриманих сум податків.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та терміновість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.