Ухвала суду № 40236972, 13.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5694/13-ц Головуючий у І інстанції Орда О.О.Провадження № 22-ц/780/4568/14 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.Категорія 26 13.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 серпня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.

При секретарі: Черепинець А.І.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року позивач ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого, за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк», був укладений Кредитний договір № СL-005/142/2008.

За умовами Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 20 825,00 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки,у розмірі 12,99% річних.

Кредитні кошти надавались Банком на підставі Кредитної заявки позичальника від 10 червня 2008 року, шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

В свою чергу, позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором (п. 2 частини № 1 кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочи, що передбачено п. 3.1.1 частини № 2 Кредитного договору № 1.

Станом на 12.08.2013 року у позичальника за кредитним договором - відповідача-Кривошеєвої Л.М наявна заборгованість перед позивачем складає 20 632,49 доларів США, що еквівалентно164 915,49 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості та 569 454,89 грн., що складається з:

- залишку заборгованості за кредитом в сумі 16 413,87 доларів США, що еквівалентно 131 196,06 грн.

- суми несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 4 218,62 доларів США, що еквівалентно 33 719,43 грн.

- пені за прострочення виконання зобов'язань розмірі 569 454,89 грн.

Позивач зазначав, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, в зв'язку з тим, позивачем на підставі п. 1.9 частини № 2 кредитного договору було направлено письмову вимогу про дострокове погашення кредиту та процентів.

Проте, в порушення умов кредитного договору, зазначена вимога позичальником не була виконана, кредит не повернений і проценти за його користування не сплачені.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 24 лютого 2012 року та у відповідності до ст.ст. 512, 541, 1077-1079, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийнято право вимоги за кредитним договором № СL-005/142/2008 від 10 червня 2008 року укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2

Позивач вважав, що позичальник порушив умови кредитного договору, в обумовлені договорами строки своїх зобов'язань щодо оплати кредиту і відсотків у сумі, передбаченій кредитним договором.

Позивач просив, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» суму заборговансті за кредитним договором яка всього складає 734 370,38 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість в сумі 20 632,49 доларів США, що за офіційним курсом НБУ України станом на 12.08.2013 року становить 164 915,49 грн., пені 131 196,06 грн. та судові витрати в розмірі 3 441 грн., а всього: 299 552 грн. 55 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилалась на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначала, що судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 3 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримування відповідачем вимоги, передбаченої п. 1.9.1 кредитного договору. Крім того, судом при визначенні розміру, пені не було взято до уваги положення Закону України "Про захист прав споживачів".

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 10 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «ОТП Банк», був укладений Кредитний договір № СL-005/142/2008. (а.с. 5-7).

Кредитний договір складається із двох частин, які нероздільно пов'язані між собою, згідно з п. 1 частини № 1 кредитного договору.

За умовами Кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 20 825 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки, у розмірі 12,99% річних.

Кредитні кошти надавались банком шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

В свою чергу, позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку зазначені кредитні кошти у строки, передбачені кредитним договором (п. 2 частини № 1 кредитного договору), а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені кредитним договором.

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позичальником щомісяця.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочи, що передбачено п. 3.1.1 частини № 2 Кредитного договору № 1.

Судом встановлено, що зобов'язання за Кредитним договором ОСОБА_2 не виконувала, регулярного щомісячного погашення частини кредиту та відсотків за користування кредитними коштами не здійснювала, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором, згідно наявних в матеріалах справи розрахунків станом на 12.08.2013 року становить 20 632,49 доларів США, що еквівалентно 164 915,49 грн. за офіційним курсом НБУ на дату проведення розрахунку заборгованості, та 569 454,89грн, що складається з:

- залишку заборгованості за кредитом в сумі 16 413,87 доларів США, що еквівалентно 131 196,06 грн.

- суми несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 4 218,62 доларів США, що еквівалентно 33 719,43 грн.

- пені за прострочення виконання зобов'язань розмірі 569 454,89 грн. (а.с. 10).

В зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п. 1.9 частини № 2 кредитного договору було направлено письмову вимогу про дострокове погашення кредиту та процентів.

З матеріалів справи видно, що на адресу відповідача 30.03.2012 року позичальнику було відправлено поштою рекомендованим листом з описом вкладення досудову вимогу № 54060 від 26.03.2012 року. (а.с. 8-9)., тому доводи апеляційної скарги про недотримання позивачем вимог п.1.9 частини №2 кредитного договору №СL-005/142/2008 від 19 червня 2008 року є безпідставними.

Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дати її одержання позичальником.

Проте, в порушення умов кредитного договору, зазначена вимога позичальником не була виконана, кредит не повернений і проценти за його користування не сплачені.

Невиконання позичальником умов кредитного договору на підставі п. 1.9.1 кредитного договору дає право банку достроково вимагати виконання боргових зобов'язань за кредитом у судовому порядку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, пеня, нарахована за несвоєчасне виконання зобов'язань, становить 569 454,89 грн., при цьому, сума непогашеного кредиту (тіло кредиту) - 131 196,06 грн., в той час як розмір отриманого відповідачем кредиту - 164 915,49 грн.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та вірно зменшив розмір пені (з урахуванням принципів розумності та справедливості) до суми непогашеного кредиту ві розмірі 131 196,06 грн., оскільки він значно перевищує розмір основного зобов'язання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303 ,307, 308, 313-315, 317,319, ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: