Постанова № 40236013, 25.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

25 липня 2014 року Справа № 814/1923/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (пр. Жовтневий, 55-є, м. Миколаїв, 54018)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про: стягнення заборгованості в сумі 4 033,16 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 4 033,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік, яка ним у встановлені строки добровільно не сплачена.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 15).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.07.2014 року, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, та без вручення адресату повернулась (арк. спр. 11 - 14).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно із п. 5 ч. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464), стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до вимог ст. 17, ст. 19, ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року (далі - Закону № 1058), відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону № 1058, фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення кварталу.

Відповідачем 18.03.2011 року подано Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, що підлягає сплаті за 2010 рік, в якому ним самостійно відображені зобов'язання за страховими внесками на загальну суму 4 034,83 грн. (арк. спр. 4).

З урахуванням часткової сплати відповідачем боргу, залишок заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 4 033,16 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Своєчасно не сплачені страхувальником суми страхових внесків згідно з ч. 2 ст.106 Закону № 1058 вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) і стягуються у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 106 Закону.

У зв'язку з наявністю вищенаведеної заборгованості, відповідно до ст. 106 Закону № 1058 позивачем сформовано та надіслано відповідачу вимогу № Ф-25 від 05.05.2011 року, яка була отримана відповідачем 11.06.2011 року (арк. спр. 5).

Вимога до суду не оскаржена, сума боргу відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) 4 033,16 грн. (чотири тисячі тридцять три гривні 16 копійок) боргу на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20876125).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих