Постанова № 40234625, 22.08.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2025/14

22 серпня 2014 року

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області

до

Публічного акціонерного товариства "Клеванський деревообробний комбінат"

про

стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені,

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Клеванський деревообробний комбінат" про стягнення заборгованості зі сплати фінансової санкції та пені у сумі 4158,40 грн. (вимога від 02.06.2014 року №Ю-165 У).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заборгованість відповідача виникла у зв’язку із розірванням договору про розстрочення заборгованості зі сплати штрафів та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків. Тому, позивач виставив вимогу про сплату суми заборгованості, яка не погашена відповідачем. Оскільки територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум фінансових санкцій та пені.

Ухвалою від 18.07.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі. Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу невідкладно надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але конверт повернувся до суду з відповідною позначкою підприємства зв’язку "підприємство припинило свою діяльність" 02.08.2014 року.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

В силу положень частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин.

За таких обставин ухвала про відкриття скороченого провадження вважається врученою відповідачу 02.08.2014 року.

Відповідач заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як слідує з обставин справи, за несвоєчасну сплату страхових внесків до Пенсійного фонду позивач, згідно з рішенням від 17.12.2010 року №1418, на підставі пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосував до відповідача фінансові санкції в сумі 2557,59 грн. та нарахував пеню у сумі 2427,06 грн.

12.01.2011 року на підставі рішення про розстрочення №4 позивач уклав з відповідачем договір про розстрочення заборгованості по штрафних санкціях та пені в сумі 8778,90 грн., з яких 3759,64 грн. – штраф, 5019,26 грн. – пеня на термін з квітня 2011 року по 31.12.2015 року.

Як зазначив позивач у позовній заяві, оскільки боржником умови договору від 12.01.2011 року не виконувались, позивач 22.05.2014 року прийняв рішення про розірвання договору про розстрочення в сумі 4158,40 грн., з яких 2200,00 грн. – фінансова санкція, 1958,40 грн. – пеня.

02.06.2014 року позивач виставив відповідачу вимогу про сплату заборгованості по страхових внесках №Ю-165 У на загальну суму 38802,32 грн.

Однак, відповідач суму фінансових санкцій та пені добровільно не сплатив, на день судового розгляду розмір заборгованості становить 4158,40 грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з такого.

Керуючись принципом дії закону у часі, до правовідносин між сторонами слід застосовувати закон, який діяв на момент їх виникнення, наразі накладення фінансових санкцій та нарахування пені згідно рішення від 17.12.2010 року №1418.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначає Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України від 09.07.2003 року №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до пункту шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники, до яких також належить і відповідач, зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій в розмірах, встановлених пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), з одночасним нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Однак, із набранням чинності з 1 січня 2011 року підпунктом «й» пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон України від 08.07.2010 року №2464-VI) зі статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV було виключено частину дев’яту.

Водночас відповідно до абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм слідує, що заборгованість у зв’язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції та нарахована пеня, які виникли до 2011 року, можуть бути стягнуті і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.

Такі висновки відповідають правовій позиції щодо застосування абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI, висловленій Верховним Судом України у постановах від 19.02.2013 року (справа №21-432а12), від 26.03.2013 року (справа №21-71а13), від 15.10.2013 року (справа №21-318а13).

Згідно абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Отже, заборгованість за штрафними санкціями та по пені, які виникли (застосовані) до 2011 року, може бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки вона виникла в період дії пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, оскільки в силу приписів пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI стягнення штрафних санкцій та заборгованості зі сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених станом на 1 січня 2011 року, передбачено в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату суми заборгованості відповідачем не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Клеванський деревообробний комбінат" (інд. код 05496322) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та пеню в сумі 4158 (чотири тисячі сто п’ятдесят вісім) гривень 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.