Постанова № 40234213, 16.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Справа № 804/6726/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Завади Д.С., представника відповідача Колупаєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 № 0000702203,

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0000702203(форма «В4»), за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 435011,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс», за результатами якої складено акт від 29.11.2013 № 1140. У вказаному акті контролюючий орган прийшов до висновку про збитковість експортних операцій Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» з контрагентами - MOHAMAD ALI OMO (Сирія) та ALIYE TURKI REHEL (Сирія), проведених у лютому та квітні 2012 року з реалізації товару (партії яєць фракції С1), придбаного у ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» за вищою ціною. Такі висновки, зроблені в акті перевірки, позивач вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки за результатами проведених експортних операцій, за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню експортеру, позивач отримав позитивний результат від експортних операцій у сумі 48702,00 грн. Таким чином, господарські операції з реалізації товару на експорт мають цілком реальний характер, спрямовані на настання реальних правових наслідків, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача та метою їх вчинення було отримання прибутку, за наведених обставин, збитковість експортних операцій у лютому та квітні 2012 року не мала місця. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровскій області від 27.12.2013 № 0000702203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 відкрито провадження по справі № 804/6726/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, та зазначив наступне. За результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області перевірки було встановлено, що позивачем у лютому та квітні 2012 року на підставі зовнішньоекономічних контрактів: № 21 від 28.12.2011, укладеного з ALIYE TURKI REHEL (Сирія) та контракту № 20 від 23.12.2011, укладеного з MOHAMAD ALI OMO (Сирія), було реалізовано на експорт у лютому - квітні 2012 року товар (яйце) на суму 2223757,56 грн., в той час коли ціна його придбання (з ПДВ) у ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» у січні, лютому та квітні 2012 року склала 2610067,00 грн., відтак за результатами вказаної операції позивач отримав збиток у розмірі 386308,00 грн. (у лютому 2012 року - 345244,00 грн., у квітні 2012 року - 41064,21 грн.). Відповідач зазначив, що твердження підприємства щодо одержання економічного ефекту при проведенні господарської операції є безпідставним, так як визначення бази оподаткування операцій, без урахування витрат на сплату ПДВ, призвело до помилкового висновку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ. Це свідчить про те, що операції не відповідають меті підприємницької діяльності - одержання прибутку. Такі операції, на думку відповідача, спрямовані на отримання вигоди без здійснення реальної господарської діяльності та спрямовані на зменшення бази оподаткування. За наведених обставин, позивачем завищено податковий кредит у сумі 435011,00 грн.: у тому числі, за січень 2012 року на суму 72091,00 грн.; за лютий 2012 року у сумі 320140,00 грн.; за квітень 2012 року на 42780,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення рядка 24 декларації з ПДВ у лютому 2012 року на суму 392231,00 грн. та у квітні 2012 року на суму 42780,00 грн.. Відтак, податкове повідомлення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013 № 0000702203 є законним та винесено правомірно, а тому у суду відсутні підстави для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» (далі - ТОВ фірма «Триплекс») (код ЄДРПОУ 20244069) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.01.1994 за № 12241070010017749, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 051362, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» (код ЄДРПОУ 20244069) взято на податковий облік органами державної податкової служби 04.04.1996 за № 16266 перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

ТОВ фірма «Триплекс» є платником податку на додану вартість з 20.10.1997, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200038882.

На підставі наказу від 18.11.2013 №773 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми «Триплекс» та повідомлення від 18.11.2013 № 870 відповідачем у період з 18.11.2013 по 22.11.2013 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експорту товарів не власного виробництва за період: лютий, квітень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки, Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт від 29.11.2013 № 1140 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» (код за ЄДРПОУ 20244069) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експорту товарів невласного виробництва за період: лютий, квітень 2012 року».

У вказаному акті відповідачем встановлено, що витрати підприємства на придбання товару (партії яєць С1) у січні, лютому та квітні 2012 року у ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» склали 2610067,00 грн.. В той час як сума реалізації на експорт на підставі зовнішньоекономічних контрактів: № 21 від 28.12.2011 з ALIYE TURKI REHEL (Сирія) та № 20 від 23.12.2011 з MOHAMAD ALI OMO (Сирія) у лютому та квітні 2012 року склала 2223757,56 грн.. Таким чином при порівнянні вартості реалізованої на експорт продукції із сукупною сумою вартості (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведеної експортної операції у лютому і квітні 2012 року - збиток у сумі 386308,00 грн..

Податковий орган зазначає, що експортером безпідставно не було включено до ціни реалізованого на експорт товару суму ПДВ, таким чином, визначення бази, оподаткування без урахування витрат на сплату ПДВ, призвело до помилкового висновку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ.

Також в акті перевірки від 29.11.2013 № 1140 податковим органом зазначено, що діяльність з реалізації придбаної продукції (яєць) є нетиповою для позивача, основним видом діяльності якого є оптова та роздрібна торгівля ветеринарними вакцинами та препаратами, кормами, кормовими добавками, зерном та іншими товарами. Купівля продукції та подальша реалізація на експорт із заявленням бюджетного відшкодування не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю. Наявність цих ознак може свідчити про спрямованість наміру платника податків на збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платника податків та є доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод. Крім того, наявність наступних обставин може свідчити лише про направленість дій на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди переважно за рахунок бюджету, а саме зловживання суб'єктом господарювання правом на отримання бюджетного відшкодування та відсутність економічного ефекту від укладених угод.

Згідно висновків означеного акту ТОВ фірмою «Триплекс» порушено п. 14.1.179, п. п. 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм пп.14.1.36 п.14.1, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено наступне:

- завищення залишку від'ємного значення рядку 24 декларації з податку на додану вартість у лютому 2012 року у сумі 392231,00 грн.

- завищення залишку від'ємного значення рядку 24 декларації з податку на додану вартість у квітні 2012 року у сумі 42780,00 грн..

На підставі акту перевірки від 29.11.2013 № 1140 Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «В4») від 27.12.2013 № 0000702203, за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 435011,00 грн. (по деклараціях № 6696 від 11.04.2012 та № 9028085892 від 21.05.2012, звітний період, за який подано декларацію: квітень 2012 року).

Із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився, тому оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами такого оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0000702203 - без змін.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини справи, суд не погоджується із висновками відповідача, зробленими у акті перевірки від 29.11.2013 № 1140 щодо збитковості експортних операцій позивача з продажу на експорт товарів у лютому та квітні 2012 року, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на підставі договору постачання № 1/26 від 26.12.2011, позивач у січні, лютому та квітні 2012 року придбав у ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» товар - яйце куряче С 1 та прокладку горбкувату (що відноситься до упаковки відповідно до п. 2.3 договору №1/26 від 26.12.2011), на загальну суму 1735330,68 грн.:

- у січні 2012 року - 432547,20 грн., ( в т.ч. ПДВ - 72091,20 грн.);

- у лютому 2012 року - 1046103,48грн. ( в т.ч. ПДВ - 174350,58 грн.);

- квітні 2012 року - 256680,00 грн. (в т. ч ПДВ - 42780грн.).

Постачальником (за договором постачання № 1/26 від 26.12.2011) - Товариством з обмеженою відповідальністю «Куйбишівська птахофабрика» складені та виписані позивачеві податкові накладні: січень 2012 року: № 145/2 від 24.01.2012, № 45 від 24.01.2012; № 158/2 від 25.01.2012; № 49 від 25.01.2012; лютий 2012 року: № 120/2 від 13.02.2012; № 22 від 13.02.2012; №128/2 від 14.02.2012; № 26 від 14.02.2012; № 150/2 від 15.02.2012; № 29 від 15.02.2012; №199/2 від 21.02.2012; № 54 від 21.02.2012; № 229/2 від 23.02.2013; № 59 від 23.02.2012; квітень 2012 року: № 17/2 від 02.04.2012; № 11 від 02.04.2012, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи .

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» укладено договір постачання № 261211 від 26.12.2011, за умовами якого ТОВ фірмою «Триплекс» було придбано товар - яйце куряче С1, короб «Експорт» та прокладку горбкувату (що відноситься до упаковки відповідно до п.2.3 договору № 261211 від 26.12.2011).

На підставі означеного договору позивач здійснив придбання у ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» у лютому 2012 року партії товару на загальну суму - 874736,00 грн. (в т.ч. ПДВ -145789,34 грн.).

Постачальником (за договором № 261211 від 26.12.2011) - ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» складені та виписані позивачеві податкові накладні: № 26/2 від 09.02.2012; № 16 від 09.02.2012; № 27/2 від 09.02.2012; № 17 від 09.02.2012; № 157/2 від 20.02.2012; № 33 від 20.02.2012; № 69/2 від 23.02.2012; № 43 від 23.02.2012.

Оплата за поставлений товар на користь ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» позивачем проведена в повному обсязі, на підставі платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи.

Отримання товару позивачем підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності та основні принципи такої діяльності регулюються Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Так статтею 1 Закону визначено поняття експорту товарів як продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Згідно ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать зокрема і експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Відповідно до ст. 5 цього Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №541972 від 10.08.2012, серед видів діяльності ТОВ фірми «Триплекс» за КВЕД -2010 зазначено, зокрема, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (код 46.33).

Судом встановлено, що ТОВ фірмою «Триплекс» укладені зовнішньоекономічні контракти № 21 від 28.12.2011 з ALIYE TURKI REHEL (Сирія) та № 20 від 23.12.2011 з MOHAMAD ALI OMO (Сирія).

Предметом означених контрактів є постачання товару, яким, згідно п. 1.2 зазначених контрактів є: яєчний порошок, яйце куряче столове категорії С1, С2, відбірне. Зазначеним пунктом контрактів № 20 від 23.12.2011, № 21 від 28.12.2011 визначено, що виробником товару можуть бути: ЗАТ «Полтавська птахофабрика», ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська», ТОВ «Марганецька птахофабрика», ТОВ «Птахофабрика «Зарічна», ТОВ «Куйбишевська птахофабрика», ТОВ «Татіс» або інший постачальник, зазначений в специфікації на партію товару.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 23.12.2011 №20, укладеного ТОВ фірмою «Триплекс» з МOHAMAD ALI OMO (Сирія), позивачем реалізовано у лютому 2012 року партію товару (яєць С 1) на загальну суму 2008142,00 грн.

Відвантаження позивачем товару на експорт підтверджується наступними митними деклараціями за формою МД-2: від 26.01.2012 № 590; від 26.01.2012 № 87; від 24.02.2012 № 3111; від 24.02.2012 № 3122; від 22.02.2012 № 2860; від 21.02.2012 № 2744; від 16.02.2012 № 2302; від 15.02.2012 № 2171; від 15.02.2012 № 2258; від 10.02.2012 № 1848; від 10.02.2012 № 1855.

На підтвердження постачання товару позивачем надані міжнародні товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що місце розвантаження товару знаходиться у Іраку.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2011 №21, укладеного позивачем з ALIYE TURKI REHEL (Сирія), першим відвантажено у квітні 2012 року товар (партію яєць курячих 331200 шт.) на суму 215615,79 грн. згідно ВМД від 03.04.12 № 006792.

Доставка товару покупцю здійснювалася перевізником GISA на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної: № W96176612; країна розвантаження - Ірак.

Оплату за поставлений товар позивачу його контрагентами здійснено на підставі меморіальних валютних ордерів.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що витрати позивача на придбання товару у ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» у січні, лютому та квітні 2012 року склали 2610067,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 435011,00 грн.), а сума реалізації на експорт означеного товару за зовнішньоекономічними контрактами № 21 від 28.12.2011 з ALIYE TURKI REHEL (Сирія) та № 20 від 23.12.2011 з MOHAMAD ALI OMO (Сирія) у лютому та квітні 2012 року склала 2223757,56 грн. Таким чином, фінансовий результат від проведених експортних операцій у лютому та квітні 2012 року - збиток у сумі 386308,00 грн. Відтак, реалізацію придбаних товарів здійснено за ціною, нижчою за ціну придбання.

Отже, ТОВ фірма «Триплекс» проводило операції з експорту товару, які не мали під собою мети отримання доходу, а були спрямовані лише на мінімізацію сплати ПДВ, та не зумовлені господарською діяльністю підприємства та не мали на меті отримання прибутку.

Суд не погоджується із такими висновками податкового органу, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується придбання позивачем у ТОВ «Куйбишівська птахофабрика» та ТОВ «Птахофабрика «Зарічна» товару (партії яєць С1) у січні, лютому та квітні 2012 року на суму 2175056,00 грн., без врахування ПДВ. Вказаний товар реалізовано на експорт у лютому та квітні 2012 року по зовнішньоекономічним контрактам від 28.12.2011 № 21 з ALIYE TURKI REHEL (Сирія) та від 23.12.2011 № 20 з MOHAMAD ALI OMO (Сирія) за ціною 2223757,56 грн. Таким чином, у лютому та квітні 2012 року, за проведеними експортними операціями позивач отримав позитивний фінансовий результат в сумі - 48702,00 грн.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Частиною 1 ст. 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 43 ГК України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Главою 15 Митного кодексу України врегульоване питання експорту товарів, так згідно ст. 82 вказаного кодексу експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Пунктом 195.1.1 ст. 195 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що оскільки експортні операції є об'єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам. Порядок визначення суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків врегульовані ст. 200 ПК України.

Згідно п.п. 14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З наведених норм вбачається, що законодавець задля конкурентоспроможності та привабливості українських товарів на міжнародних ринках визначив, що операції з експорту таких товарів оподатковуються за нульовою ставкою, та встановив умову для застосування такої ставки - наявність митної декларації, оформленої відповідно до вимог митного законодавства. Порядок та вимоги до оформлення митної декларації встановлені в главі 40 Митного кодексу України.

Позивачем суду надані митні декларації за формою МД-2: від 26.01.2012 № 590; від 26.01.2012 № 587; від 24.02.2012 № 3111; від 24.02.2012 № 3122; від 22.02.2012 № 2860; від 21.02.2012 № 2744; від 16.02.2012 № 2302; від 15.02.2012 № 2171; від 15.02.2012 № 2258; від 10.02.2012 № 1848; від 10.02.2012 № 1855, від 03.04.2012 № 006792, що підтверджують здійснення експортних операцій та оформлені відповідно до вимог глави 40 Митного кодексу України.

Таким чином, посилання відповідача на те, що сума придбання ТОВ фірмою «Триплекс» товару, з урахуванням податку на додану вартість, є більшою ніж сума реалізації останнім цього товару на експорт, не приймається судом до уваги, оскільки податковим органом помилково враховано ПДВ до вартості товару, з огляду на те, що сплачений постачальнику ПДВ при експорті підлягає поверненню експортеру.

Наведені обставини свідчать про те, що означена господарська операція є реальною, безпосередньо пов'язана із господарською діяльністю позивача та спрямована на отримання прибутку, а відтак і завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 року на суму 392231,00 грн. та за квітень 2012 року на суму 42780,00 грн. не мало місця.

Крім того, позивачем надана річна податкова декларація з податку на прибуток за 2012 рік, з якої вбачається, що діяльність ТОВ фірми «Триплекс» за вказаний період в цілому була прибутковою, тому позивачем до Державного бюджету сплачувався податок на прибуток, в тому числі, і з вищеописаних експортних операцій, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Підпунктом 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Податковим органом не доведено та не надано відповідних доказів того, що позивачем реалізовано товари на експорт за ціною, яка є нижчої від звичайної ціни на відповідні товари, також не надано обґрунтованого розрахунку звичайної ціни на такі товари.

Згідно п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як визначено п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.6. ст. 200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0000702203 (форми «В4»), а також акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведені обставини, викладені в акті перевірки від 29.11.2013 № 1140 та не спростовані докази позивача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013 № 0000702203, за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 435011,00 грн., винесеного на підставі акту від 29.11.2013 № 1140.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. На підставі вказаної норми процесуального законодавства, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору, понесені повивачем у сумі 487,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 8, 10-12, 69, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2013 №0000702203 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.12.2013 № 0000702203 (форма «В4»).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 червня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова