Рішення № 40233949, 21.08.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2014 р. Справа №917/1138/14

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя", вул.Леніна,50,Селещина,Машівський район, Полтавська область,39430

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1)Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Машівського районного управління юстиції у Полтавській області, вул. Леніна, 111, сел. Машівка, Машівський район, Полтавська обл., 39400

2) ОСОБА_2, 36029, АДРЕСА_1;

3) ОСОБА_3, 36037, АДРЕСА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, оформлених протоколом №13/03/14 від 13.03.2014 року

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4, дов. №757 від 28.07.2014 року

від відповідача: Куліш С.М., дов. б/н від 25.07.2014 року

від третьої особи №1: відсутні

від третьої особи №2: відсутні

від третьої особи №3: відсутні

За ініціативою суду судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 21.08.2014 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, оформлених протоколом №13/03/14 від 13.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне:

- позивач належним чином (письмово, персонально) не був повідомлений про час та місце проведення оскаржуваних зборів засновників, не був повідомлений про порядок денний зборів та не міг ознайомитись з документами, необхідними для прийняття рішення про участь у зборах і голосуванні з питань порядку денного.

- оскаржувані збори засновників відбулися без необхідного, визначеного Статутом кворуму, в порушення п.п. 6.4.,6.5 Статуту підприємства, і в силу цієї обставини були неповноважними приймати будь-які рішення з питань порядку денного;

- виключення позивача зі складу засновників ПСП «Нове життя» з підстав, визначених в протоколі рішення зборів засновників, які відбулися 13 березня 2014 року та оформлені Протоколом №13/03/14 від 13 березня 2014 року є необґрунтованим та таким, що суперечить Статуту підприємства

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов (арк. справи 51-55, том 1) та його представник в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував. Зокрема, відповідач зазначав:

- твердження позивача про те, що він не був присутній на зборах спростовується відеозаписом доповіді засновника ОСОБА_2 на зборах засновників ПСП «Нове життя», що відбулися 13.03.2014 р. (відеозапис цієї доповіді на CD-диску додано до відзиву на позовну заяву додаток № 8). На відеозапису доповіді видно, що на зборах засновників ПСП «Нове життя» присутні обидва його засновники і ОСОБА_2, і ОСОБА_1, ОСОБА_1 жодних заяв про те що зборів не визнає не робить. На 01.35 хвилині відеозапису видно як ОСОБА_1 голосує «проти» прийняття рішення про його виключення зі складу засновників;

- повідомлення позивача про проведення зборів підтверджується листом ОСОБА_2 від 07.02.2014 p. на ім'я ОСОБА_1, в якому останньому повідомляється про проведення зборів засновників ПСП «Нове життя», дату, час та місце їх проведення, порядок денний, описом вкладення з відміткою поштового відділення від 07.02.2014 p.. повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_1

- пунктом 5.9. Статуту ПСП «Нове життя» передбачено, що «За систематичне невиконання Засновником своїх зобов'язань перед Підприємством або при перешкоджанні своїми діями досягненню мети діяльності Підприємства такого Засновника може бути виключено з Підприємства, якщо за це рішення проголосують Засновники, що володіють в сукупності більш як 50 відсотками статутного капіталу Підприємства. Відповідно до п. 6.6. Статуту ПСП «Нове життя» «При вирішенні питання про виключення Засновника з Підприємства (підпункт 10 пункту 6.2. цього Статуту), такий Засновник участі у голосуванні не приймає, і решта голосів Засновників Підприємства умовно прирівнюється до 100% голосів.»

- дії ОСОБА_1, спрямовані на перешкоджання отримання ПСП «Нове життя» прибутку, на думку відповідача, є ні чим іншим як перешкоджання досягненню мети діяльності цього підприємства, а це і є окрема підстава для виключення засновника зі складу засновників ПСП «Нове життя». Крім перешкоджання досягненню мети діяльності ПСП «Нове життя», ОСОБА_1 систематично не виконував своїх зобов'язань перед підприємством.

Третя особа 1 (державний реєстратор) у письмових поясненнях ( арк. справи 49, том 1) зазначив, що документи, подані засновником ОСОБА_2 до реєстраційної служби повністю відповідали вимогам ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" .

Третя особа 2 ( ОСОБА_2.) у відзиві на позов ( арк. справи 248-251, том 1) проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону не можуть бути застосовані до ПСП «Нове життя», оскільки воно не є господарським товариством, а законодавство України не містить будь-яких прямих вказівок на можливість визнання недійсним рішення вищого органу приватного підприємства.

Третя особа 3 належним чином повідомлялась судом про дату і час розгляду справи, ухвали суду направлялись на адресу, зазначену у витягу державного реєстратора ( арк. справи 82, том 1), однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до пп. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 29.07.2014 року суд оглянув оригінали реєстраційної справи ПСП «Нове життя», наданої державним реєстратором.

Також у судовому засіданні 29.07.2014 року судом за участю присутніх представників учасників процесу було оглянуто відеозапис доповіді засновника ОСОБА_2 на зборах засновників ПСП «Нове життя», що відбулися 13.03.2014 р., наданого відповідачем.

Ухвалою суду від 12.08.2014 року строки розгляду справи було продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача.

12.08.2014 року від ОСОБА_2 надійшло усне клопотання про призначення експертизи його підпису на листі, копію якого додано позивачем до позовної заяви в якості повідомлення останнього про проведення спірних зборів, та письмове клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Машівським районним судом Полтавської області цивільної справи №540/1000/14-ц за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Приватного підприємства "Нове життя-1", Машівського районного управління юстиції про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування їх державної реєстрації. Ухвалою суду від 12.08.2014 року суд відмовив в задоволенні зазначених клопотань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Нове життя» (відповідач) створено 24 січня 2003 р. за рішенням засновників на основі їх приватної власності та зареєстроване Машівською районною державною адміністрацією Полтавської області.

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2013 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПСП «Нове життя» та зареєстровано Статут в новій редакції, затвердженій рішенням засновника ПСП «Нове життя» № 3 від 01.03.2013 року (арк. справи 14-38, том 1). За даним Статутом засновниками ПСП «Нове життя» є ОСОБА_1 із часткою 50% (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа 2) із часткою 50% (п.1.2,4.4 Статуту).

13.03.2014 року відбулися збори засновників ПСП «Нове життя», на яких прийнято рішення про примусове виключення ОСОБА_16 зі складу засновників ПСП «Нове життя» та про внесення відповідних змін до Статуту підприємства. Рішення зборів оформлено протоколом № 13/03/14 від 13.03.2014 року ( арк. справи 27-28, том 1).

14 березня 2014 року проведена державна реєстрація змін до Статуту ПСП «Нове життя»», відповідно до яких єдиним учасником підприємства є ОСОБА_2 та його частка становить 100% статутного капіталу, що складає 10 000,00 гривень.

17.04.2014 року проведено державну реєстрацію змін до Статуту ПСП «Нове життя»», відповідно до яких учасниками підприємства є ОСОБА_2 із часткою 20 % статутного капіталу та ОСОБА_3 із часткою 80 % статутного капіталу (третя особа 3).

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників, оформлених протоколом №13/03/14 від 13.03.2014 року.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Правові ознаки господарських товариств визначені Законом України "Про господарські товариства", главою 8 розділу ІІ Цивільного кодексу України та главою 9 розділу ІІ Господарського кодексу України.

Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 Господарського кодексу України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Так, як визначено частиною 1 статті 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про господарські товариства", статей 87, 88 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 Господарського кодексу України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є Статут.

Згідно із частиною 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно статуту ПСП «Нове життя» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) його учасниками є дві особи, а його статутний фонд, розподілений на частки, встановлені Статутом (арк.. справи 56-68).

Таким чином, приватне сільськогосподарське підприємство "Нове Життя", є господарським товариством відповідно до статті 79 Господарського кодексу України та статті 1 Закону України "Про господарські товариства".

Аналогічна правова позиція підтверджується і судовою практикою, зокрема, викладена у постановах ВГСУ від 04.04.2012 року у справі № 16/5025/1411/11, від 19.06.2013 року у справі № 30/5005/10099/2011 та ін.

Згідно ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Учасник товариства не має права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та щодо спору між ним і товариством. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів. Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників; учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі; загальні збори учасників товариства обирають голову товариства; голова зборів товариства організує ведення протоколу; учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник; цей перелік підписується головою та секретарем зборів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 Закону України "Про господарські товариства", а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства; з решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. Такі положення містить ст. ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства".

Виходячи з названих норм Закону, загальні збори учасників Товариства, мали прийняти рішення про обрання голови зборів, до повноважень якого віднесено організацію ведення протоколу, реєстрація учасників з зазначенням голосів кожного з них, більшістю голосів.

Про проведення загальних зборів учасників (засновників) товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного, повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, що встановлено частиною п'ятою ст. 61 Закону України «Про господарські товариства». Норма Закону встановлює обов'язковість повідомлення учасника господарського товариства, зокрема, про порядок денний у строк не менший ніж 30 днів до скликання загальних зборів. Такий термін встановлений законом як необхідний для підготовки господарським товариством та його учасниками до загальних зборів і додержання його є обов'язковим.

Відповідно до п.п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно п.6.8 Статуту ПСП «Нове життя» в редакції, чинній на час проведення спірних зборів, дата і місце проведення зборів засновників та порядок денний об'являється письмово всім засновникам персонально не пізніше ніж за 30 днів до початку зборів. На засіданнях ведуться протоколи, які підписуються всіма присутніми засновниками.

Протокол зборів від 13.03.2014 року підписаний головою зборів ОСОБА_2 одноособово.

Позивач зазначає, що не був повідомлений про час та місце проведення оскаржуваних зборів засновників, не був повідомлений про порядок денний зборів та не міг ознайомитись з документами, необхідними для прийняття рішення про участь у зборах і голосуванні з питань порядку денного. На адресу позивача надійшов лист 08 лютого 2014 року, яким повідомляється про проведення зборів засновників ПСП «Нове життя», проте в отриманому листі не зазначається дата та місце проведення зборів засновників, а також не зазначається порядок денний, що порушує п. 6.8. Статуту ПСП «Нове життя».

10 лютого 2014 року позивачем на адресу відповідача направлено відповідь, що підтверджується копією розрахункового чеку «Укрпошти» № 0588 від 10 лютого 2014 року та копією опису вкладення в цінний лист від 10 лютого 2014 року. У відповіді зазначається про невідповідність отриманого повідомлення вимогам п. 6.7, п. 6.8. Статуту підприємства, та діючому законодавству України.

Відповідач стверджує, що належним чином повідомляв позивача про проведення спірних зборів та надав суду лист ОСОБА_2 від 07.02.2014 p. на ім'я ОСОБА_1, в якому останньому повідомляється про проведення зборів засновників ПСП «Нове життя», дату, час та місце їх проведення, порядок денний, описом вкладення з відміткою поштового відділення від 07.02.2014 p.. повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_1

Суд вважає подані сторонами зазначені вище докази суперечливими та не приймає їх до уваги, оскільки дані обставини не є безумовними підставами для визнання рішень загальних зборів недійсними. Крім того сторонами в судових засіданнях не заперечувався сам факт участі позивача у спірних зборах, що також підтверджується відеозаписом зборів.

Як встановлено судом 13.03.2014 року відбулися збори засновників ПСП «Нове життя» із порядком денним:

1. Обговорення питання щодо примусового виключення у відповідності до статуту ПСП «Нове життя» ОСОБА_1 зі складу засновників ПСП «Нове життя».

2. Обговорення питання про внесення змін до статуту ПСП «Нове життя» у зв'язку зі зміною складу його засновників.

На спірних зборах було прийнято рішення про примусове виключення ОСОБА_1 зі складу засновників ПСП «Нове життя» та про внесення відповідних змін до Статуту підприємства. Рішення зборів оформлено протоколом № 13/03/14 від 13.03.2014 року.

В протоколі зборів від 13.03.2014 року зазначено, що на зборах присутні два засновника - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Також у протоколі вказано, що позивач перебуваючи на посаді генерального директора Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", протягом 2013-2014 р.р. вчиняє з корисливою метою дії, спрямовані на зменшення прибутку Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", перешкоджає своїми діями досягнення мети діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", ухиляється від укладення трудового контракту з ним як з керівником Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя". Пунктом 5.9. Статуту ПСП «Нове життя» передбачено, що «За систематичне невиконання Засновником своїх зобов'язань перед Підприємством або при перешкоджанні своїми діями досягненню мети діяльності Підприємства такого Засновника може бути виключено з Підприємства, якщо за це рішення проголосують Засновники, що володіють в сукупності більш як 50 відсотками статутного капіталу Підприємства. В зв'язку з цим ОСОБА_2 вважає за необхідне прийняти рішення про примусове виключення зі складу засновників ПСП «Нове життя» ОСОБА_1

Відповідно до п. 6.6. Статуту ПСП «Нове життя» «При вирішенні питання про виключення Засновника з Підприємства (підпункт 10 пункту 6.2. цього Статуту), такий Засновник участі у голосуванні не приймає, і решта голосів Засновників Підприємства умовно прирівнюється до 100% голосів.»

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 29 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів. Виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", належить до компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду.

Учасники товариства мають не лише права, а й обов'язки, пов'язані з участю в товаристві. Основні з них визначені у ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 117 Цивільного кодексу України, в тому числі учасники зобов'язані виконувати свої обов'язки перед товариством, додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства. Виконання цих обов'язків є однією з умов досягнення цілей товариства, про які учасники домовлялися під час його створення. Товариство вправі розраховувати на свідоме, добровільне і належне виконання корпоративних обов'язків всіма учасниками. На випадок їх невиконання товариство має право прийняти заходи корпоративного характеру у вигляді виключення учасника з товариства.

На час проведення спірних зборів частка позивача у статутному капіталі ПСП «Нове життя» становила 50 відсотків, про що зазначено й у протоколі №13/03/14 від 13.03.2014 року, а отже і його участь в управлінні господарською організацією через голосування на загальних зборах її учасників, має визначатися, крім випадків, передбачених законом і установчими документами, з урахуванням такої частки.

Виключення учасника з товариства п. "в" частини першої ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Нормою частини другої названої статті Закону встановлено, що при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно з ст. 64 названого вище Закону, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до приписів статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Як зазначалось вище, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Отже, за змістом названих статей Закону учасника товариства, який має розмір частки у статутному фонді товариства 50 %, виключити з числа учасників товариства неможливо, оскільки для прийняття рішення з цього питання необхідна одностайність у вищому органі, а такої умови дотримано не було.

Виходячи з того, що за частиною четвертою ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі, і розмір частки ОСОБА_2 становить 50 відсотків у статутному капіталі ПСП «Нове життя», то відповідно він не володіє у сукупності більш як 50 відсотками голосів учасників товариства.

Враховуючи наведене, а також те, що під час голосування про виключення позивача зі складу учасників не було встановлено систематичності порушення ним обов'язків учасника товариства та не було більшості голосів, то суд дійшов висновку про недійсність вказаного рішення через не відповідність його вимогам Закону.

Посилання відповідача на п. 6.6. Статуту ПСП «Нове життя», а саме - «При вирішенні питання про виключення Засновника з Підприємства (підпункт 10 пункту 6.2. цього Статуту), такий Засновник участі у голосуванні не приймає, і решта голосів Засновників Підприємства умовно прирівнюється до 100% голосів.», суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону «Про господарські товариства», що визначає зміст установчих документів господарського товариства ( статут), установчі документи не повинні містити положень, які суперечать законодавству України.

Таким чином, передбачене ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» правило голосування, за яким учасника може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства, повинно дублюватися і в статуті відповідача.

Положення статуту товариства, яке встановлює інше правило щодо визначення порядку голосування при виключенні ( в даному випадку достатньо 50 відсотків) , є таким, що суперечить закону.

В оспорюваному рішенні зазначено, що позивача виключено з числа засновників за те, що "перебуваючи на посаді генерального директора Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", протягом 2013-2014 р.р. вчиняє з корисливою метою дії, спрямовані на зменшення прибутку Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", перешкоджає своїми діями досягнення мети діяльності Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", ухиляється від укладення трудового контракту з ним як з керівником Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 3.10 Рекомендацій від 28.12.2007 року N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" у рішенні про виключення учасника з господарського товариства

повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника. В рішенні зборів від 13.03.2014 року такі обставини не зазначені.

Посилання відповідача та третьої особи 2 на розірвання договорів оренди землі із власниками земельних паїв та укладення таких договорів зі іншою юридичною особою, керівником якої є син позивача) ( арк. справи 103-232, том 1) як на підставу для виключення суд до уваги не приймає, оскільки дані договори були розірвані у лютому 2014 року, тоді як у рішенні про виключення зазначено про діяльність позивача і у 2013 році. Дії позивача про розірванню договорів як керівника підприємства та ніби-то ухилення від укладення трудового контракту не є систематичним невиконанням обов'язків засновника у розумінні ст. 64 «Про господарські товариства». Відповідач та третя особа 2 помилково ототожнюють обов'язки найманого працівника в господарському товаристві з корпоративними обов'язками його учасника. Крім того, в оспорюваному рішенні взагалі відсутнє посилання на розірвання договорів оренди землі як на підставу для виключення.

Про необхідність зазначення у рішенні про виключення конкретних фактів, що стали підставою для виключення, та відсутність підстав для виключення учасника в зв'язку з його діяльністю як керівника зазначено і у постанові ВГСУ від 14.03.2012 року у справі № К23/095-11 та ін.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, відповідачем не доведено наявності понад 50 відсотків голосів для виключення позивача із числі учасників товариства та не надано доказів, які б свідчили про те, що позивач, якого виключено із складу учасників товариства, систематично не виконував або неналежним чином не виконував обов'язки, або перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості виключення з числа учасників товариства засновника, що володіє 50 % статутного капіталу, також підтверджується і судовою практикою, зокрема, викладена у постановах ВГСУ від 12.02.2014 року у справі № 912/1117/13 та в ухвалі Верховного Суду України від 17.10.2002 року ( опублікована у "Віснику Верховного Суду України", N 4, липень, 2003 р. та в Юридичній інформаційно-пошуковій системі "Законодавство").

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» (вул.Леніна,50,Селещина,Машівський район, Полтавська область,39430, ідентифікаційний код 32179115), оформлене протоколом №13/03/14 від 13.03.2014 року.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя" (вул.Леніна,50,Селещина,Машівський район, Полтавська область,39430, ідентифікаційний код 32179115) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 1218 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішення законної сили

Повне рішення складено 22.08.2014 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.