Постанова № 40233760, 11.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2982/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

представника позивача - Богушинської В.Л.,

представника відповідача - Гаврищука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» до Відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» (надалі по тексту - позивач, ПАТ «Укртрансгаз») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області (надалі по тексту - ВДВС Новосанжарського РУЮ) про визнання незаконною та скасування постанови від 20.06.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1360,00 грн у виконавчому провадженні №43387031.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на виконання виконавчого листа № 2-17/2005 про зобов'язання зареєструвати будинок в АДРЕСА_1, як житловий, ним у добровільному порядку вжито необхідні заходи, а саме, 06.09.2013 подано до Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції документи щодо реєстрації будинку, однак 06.11.2013 отримано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6521125 від 08.10.2013. За таких обставин вважає, що судове рішення не виконане з вини органу реєстраційної служби, тому підстави для стягнення виконавчого збору із боржника відсутні. Також зазначав, що відповідачем безпідставно винесено постанову до боржника ДК "УКРТРАНСГАЗ" НАК "Нафтогаз України", в той час як вказана юридична особа перетворена, а відносно належного боржника ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" виконавче провадження не відкрито. Крім того, вказував на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховано вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях /а.с. 40 -41/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05 червня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Новосанжарського РУЮ Задорожнім С.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43387031 з виконання виконавчого листа № 2-17/2005 про зобов'язання дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зареєструвати будинок в АДРЕСА_1, в бюро технічної інвентаризації, як житловий /а.с. 49/.

Вказаною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання до 12.06.2014.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах виконавчого провадження №43387031, ДК "Укртрансгаз" отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 11.06.2014 /а.с. 51/.

19.06.2014 державним виконавцем направлено запит до Реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції із проханням надати інформацію про реєстрацію будинку в АДРЕСА_1 /а.с. 52/.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.06.2014 № 60919765 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 20.06.2014 № 23281142, що надійшли на запит державного виконавця, відповідні відомості у Державному реєстрі були відсутні.

20 червня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Новосанжарського РУЮ Задорожнім С.Ю. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн, у зв'язку із невиконанням боржником виконавчого листа у встановлений для добровільного виконання строк /а.с.58/.

Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог ПАТ «Укртрансгаз», суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно приписів частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В силу положень частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення немайнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Частинами третьою та четвертою вказаної статті Закону передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Як встановлено судом, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2014 державним виконавцем надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчого листа - до 12.06.2014.

Зважаючи на те, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження 11.06.2014, клопотань про відкладення виконавчих дій у зв'язку з наявністю обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або несвоєчасним одержанням документів виконавчого провадження, в порядку статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", до ВДВС Новосанжарського РУЮ не направлено, при цьому доказів виконання виконавчого листа № 2-17/2005 у встановлений для добровільного виконання строк не надано, державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

Після отримання інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтвердили факт невиконання боржником судового рішення станом на 20.06.2014, державним виконавцем відповідно до вимог частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 20.06.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360 грн (80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). При цьому враховано, що виконавчий лист до цього не містив відмітки про фактично стягнутий з боржника розмір виконавчого збору.

З аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що за своєю правовою природою виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6 постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця ВДВС Новосанжарського РУЮ від 20.06.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №43387031 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття.

Суд відхиляє доводи позивача про безпідставність цієї постанови з огляду на те, що ним вжито усіх необхідних заходів для добровільного виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 12.07.2005, на виконання якого видано виконавчий лист № 2-17/2005, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.07.2005 задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та зобов'язано дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зареєструвати будинок в АДРЕСА_1, в бюро технічної інвентаризації, як житловий /а.с. 19 - 20/.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24.04.2013 змінено порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом зобов'язання реєстраційної служби Новосанжарського районного управління юстиції зареєструвати будинок в АДРЕСА_1, як житловий /а.с. 74/.

Водночас 16.12.2013 Апеляційним судом Полтавської області роз'яснено ухвалу від 24.04.2013, а саме, вказано, що цією ухвалою зобов'язано дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зареєструвати будинок в АДРЕСА_1, як житловий в реєстраційній службі Новосанжарського районного управління юстиції /а.с. 73/.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.09.2013 УМГ "Черкаситрансгаз" було подано заяву про державну реєстрацію права власності (державної) на житловий будинок по АДРЕСА_1, однак рішенням державного реєстратора Державної реєстраційної служби України від 08.10.2013 № 6521125 за результатами розгляду цієї заяви відмовлено у державній реєстрації права власності /а.с. 17/.

Рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації у судовому порядку не оскаржувалося, що не заперечується позивачем у позовній заяві.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5 2 - 5 6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Не зважаючи на те, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації від 08.10.2013 № 6521125 прийнято на підставі пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують), що вбачається із змісту рішення, позивач не вжив заходів щодо повторного подання документів на державну реєстрацію.

Таким чином, беручи до уваги те, що заходи на виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 12.07.2005 вжито позивачем до відкриття виконавчого провадження № 43387031, і, крім того, такими заходами рішення суду не виконано, інших необхідних дій не вчинено, в тому числі і після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2014, посилання позивача на те, що боржником вжито у добровільному порядку усі необхідні заходи на виконання виконавчого листа № 2/17-2005, суд вважає безпідставними.

Посилання позивача на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховано вимоги Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено гарантії держави щодо виконання судових рішень щодо стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що рішення Апеляційного суду Полтавської області від 12.07.2005, на підставі якого видано виконавчий лист № 2-17/2005, має немайновий характер, підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" на його виконання не поширюється .

Відносно доводів позивача про те, що відповідачем винесено постанову до боржника ДК "УКРТРАНСГАЗ" НАК "Нафтогаз України", в той час як вказана юридична особа перетворена, а відносно належного боржника ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" виконавче провадження не відкрито, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 30019801) припинена 27.12.2012 із правонаступництвом її прав та обов'язків Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" ( ідентифікаційний код 30019801).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Згідно частини 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Беручи до уваги те, що боржником Дочірньою компанією "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" всупереч вимогам статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" не повідомлено державного виконавця про реорганізацію, не вжито заходів щодо заміни правонаступником, заміна боржника в межах виконавчого провадження ВП № 43387031 не проведена.

Водночас суд враховує, що визначення у даному випадку особи боржника у постанові про стягнення виконавчого збору впливає на виконання цієї постанови і не свідчить про її протиправність. Так, згідно частини 7 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. З огляду на викладене, у разі неможливості стягнення виконавчого збору до закінчення виконавчого провадження, питання про стягнення виконавчого збору вирішується в межах виконавчого провадження із виконання постанови про стягнення виконавчого збору, під час якого може бути вирішено також питання щодо заміни сторони виконавчого провадження.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанова від 20.06.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору є правомірною, а позовні вимоги - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» до Відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області про визнання незаконною та скасування постанови відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол