Постанова № 4023323, 23.06.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2009 р.

Справа № 3/58/09

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.

при секретарі - Волощук О.О.,

за участю представників сторін:

Від позивача: Маєвська І.М.

Від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 21.04.2009 року

по справі № 3/58/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ім. КЛ. Петровського”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”

про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ім. КЛ. Петровського” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” про визнання виконавчого напису № 14730 від 25.12.2008 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В. на договорі застави, посвідченого 08.07.2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. в реєстрі № 1605, що був укладений між ТОВ "ім. КЛ. Петровського" та ТОВ "Агросфера" в забезпечення виконання умов договору купівлі-продажу № 109-к від 28.01.2008 року, таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилався на те, що відповідно до ст. 88 Закону України „Про нотаріат” та пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. За розрахунками позивача, несплачена ним в строк заборгованість за договором № 109-к за отриманий товар з урахуванням пені, відсотків на прострочену заборгованість по товарному кредиту та індексації простроченої заборгованості і платежів по товарному кредиту на дату вчинення виконавчого напису № 14729 складала 1 746 450,13 грн. А тому, вважав позивач, зазначена у виконавчому написі сума його заборгованості перед відповідачем у розмірі 2 464 056,53 грн. не відповідає дійсності, є незрозумілою, необґрунтованою і, на думку позивача, не може вважатися безспірною у розумінні статті 88 вказаного Закону та пункту 284 вказаної Інструкції.

В процесі розгляду даної справи позивач користуючись своїм правом передбаченим ст. 22 ГПК України подав до господарського суду заяву від 05.03.2009 року про збільшення розміру своїх позовних вимог і на підставі ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 217 ЦК України просив господарський суд визнати недійсним п. 2.10 договору застави від 08.07.2008 року., укладеного між сторонами, посвідченого 08.07.2008р. приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. в реєстрі № 1605, яким передбачено, що „Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого напису нотаріуса у встановленому чинним в Україні законодавством порядку. Якщо суми, отриманої від реалізації заставленого майна, недостатньо для повного задоволення вимог Заставодержателя, він має право отримати суму, яка недостає для повного погашення заборгованості за рахунок звернення стягнення на інше майно Заставодавця в порядку, передбаченому чинним законодавством.”.

Позовні вимоги в цій частині обґрунтовувалися тим, що оспорюваний пункт договору застави не відповідає вимогам Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003 року № 1255-IV, яким не передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, як звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. За таких обставин, вважав позивач, у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису № 14730 від 25.12.2008 року.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.04.2009 року (суддя –Смородінова О.Г.) позов задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14730 від 25.12.08р., вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В. на договорі застави, посвідченого 08.07.2008р. приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. в реєстрі №1605, що був укладений між ТОВ "ім. КЛ. Петровського" та ТОВ "Агросфера" в забезпечення виконання умов договору купівлі-продажу № 109-к від 28.01.2008р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" 25500 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення в частині задоволення позову мотивовано тим, що у виконавчого напису нотаріуса є посилання лише на нотаріально посвідчений договір застави, посилання на документ, який підтверджує безспірність заборгованості, цей документ не містить. Позивач надав докази, що його борг перед відповідачем не є безспірним, оскільки залишок боргу складає 1 606 330,69 грн. Нотаріус до суми заборгованості також вніс пеню за прострочку оплати товару, але ця сума не відповідає фактичній сумі, оскільки невірно зробила розрахунок пені та невірно застосувала ставку НБУ при нарахуванні пені. До суми стягнення також увійшли збитки від інфляції, які нотаріусом невірно розраховані, а тому ця сума не є безспірною, та останній не мав належних доказів про безспірність суми, на стягнення якої він вчинив виконавчий напис, що відповідно є порушенням ст. 88 Закону України "Про нотаріат", відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позову мотивовано тим, що оскаржуваний пункт договору не встановлює конкретний порядок звернення стягнення на майно, а вказує на те, що таке стягнення проводиться відповідно до чинного в Україні законодавства. У випадку порушення чинного законодавства в процесі звернення стягнення на заставлене майно, може бути оскаржене порушення стягнення, а не оскарження пунктів договору, що відповідають нормам чинного законодавства. За таких умов, дійшов висновку суд, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі ТОВ „Агросфера” просить скасувати зазначене рішення в частині задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса № 14730 від 25.12.2008 року таким, що не підлягає виконанню та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, а в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення в частині задоволення позову винесено при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „ім. КЛ. Петровського” заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність та необґрунтованість викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь у встановленому законом порядку. Проте, 22.06.2009 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ „Агросфера” про відкладення розгляду справи, призначеного на 23.06.2009 року, у зв’язку з тим, що в цей день уповноважений представник ТОВ „Агросфера” буде перебувати у відрядженні у м. Харкові з метою участі у судових засіданнях Харківського апеляційного господарського суду по іншим справам, у зв’язку з чим не матиме можливості бути присутнім та представляти інтереси ТОВ „Агросфера” у судовому засіданні Одеського апеляційного господарського суду по даній справі.

Вказане клопотання визнано судом необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що перебування одного представника юридичної особи у відрядженні не є достатньою підставою для відкладення судового розгляду справи, оскільки представництво інтересів відповідача може здійснюватися також керівником підприємства або ж іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого відкладення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об’єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2008 року між ТОВ „Агросфера” (продавець) та ТОВ "ім. КЛ. Петровського" (покупець) було укладено договір купівлі –продажу № 109-к, відповідно до якого продавець зобов’язався передати, а покупець зобов’язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (товар) відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Умовами п. 8.1 даного договору визначено, що покупець зобов’язаний у строк до 30 травня 2008 року надати продавцю забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у вигляді застави майбутнього врожаю 2008 року посівів соняшника у кількості 2075,40 тон, загальною площею 1 153,00 га, середня врожайність 1.8 т/га по ціні 2000,00 грн за тону, на загальну суму - 4 150 800,00 грн.

Специфікаціями № 1, № 1 від 28.01.2008 року до даного договору сторони узгодили перелік, кількість, вартість та дати поставки засобів захисту рослин, що постачаються продавцем, а також умови оплати цього товару, згідно з якими товар по даній специфікації продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу. Покупець зобов’язаний сплатити продавцю загальну кінцеву вартість товару у термін до 15 листопада 2008 року.

08.07.2008 року між ТОВ „Агросфера” (заставодержатель) та ТОВ "ім. КЛ. Петровського" (заставодавець) було укладено договір застави майна. Умовами пунктів 1.1, 1.2 даного договору визначено, що цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають із договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року, що укладений між Заставодержателем та Заставодавцем, за умовами якого Заставодавець зобов’язується перед Заставодержателем повернути суму товарного кредиту: у розмірі загальної суми договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року, тобто у розмірі суми підписаних специфікацій на момент нотаріального посвідчення цього договору, а також тих, що можуть бути підписані в рамках договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року у майбутньому. В забезпечення виконання зобов’язань вказаних у п. 1.1 цього договору, Заставодавець на умовах передбачених цим договором, передає у заставу належне йому майно: майбутній врожай 2008 року посівів соняшнику в селі Кімівка Березанського району Миколаївської області, що розташоване в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області: поле № 5 –19,0 га, поле № 6 –129,0 га, поле № 7 –123,0 га, поле № 9 –127,0 га, поле № 16 –179,0 га, поле № 20 –144,0 га, поле № 21 –86,0 га, поле № 24 –73,0 га, поле № 29 –42,0 га, поле № 30 –127,0 га, поле № 31 –104,0 га, загальною площею 1153,0 га, середня врожайність 1.8 т/га по ціні 2000,00 грн./т., на загальну суму - 4 150 800,00 грн.

Пунктом 2.10 вищевказаного договору застави передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого напису нотаріуса у встановленому чинним в Україні законодавством порядку.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. 08.07.2008 року, зареєстрований у реєстрі за № 1605.

Згідно з умовами договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року за період з лютого по жовтень 2008 року ТОВ „Агросфера” передало ТОВ "ім. КЛ. Петровського" товар на загальну суму 1 956 330,69 грн., що підтверджується відповідними накладними від 28.02.2008 р. –06.10.2008р. наявними в справі, але остаточна оплата отриманого товару у встановлений строк останнім проведена не була.

25.12.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В. за заявою ТОВ „Агросфера” вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 14730 на договорі застави від 08.07.2008 року, яким запропоновано звернути стягнення з ТОВ "ім. КЛ. Петровського" на користь ТОВ „Агросфера” несплачену в строк заборгованість за договором купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року за отриманий товар, з урахуванням сум пені на прострочену заборгованість по товарному кредиту, відсотків на прострочену заборгованість по товарному кредиту та індексації простроченої заборгованості та платежів по товарному кредиту разом у сумі 2 464 056,53 грн. відповідно до договору застави, посвідченого 08.07.2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. в реєстрі за № 1605, за рахунок заставленого майна, а саме: майбутнього врожаю 2008 року посівів соняшнику в селі Кімівка Березанського району Миколаївської області, що розташоване в межах території Кімівської сільської ради Березанського району Миколаївської області: поле № 5 –19,0 га, поле № 6 –129,0 га, поле № 7 –123,0 га, поле № 9 –127,0 га, поле № 16 –179,0 га, поле № 20 –144,0 га, поле № 21 –86,0 га, поле № 24 –73,0 га, поле № 29 –42,0 га, поле № 30 –127,0 га, поле № 31 –104,0 га, загальною площею 1153,0 га, середня врожайність 1.8 т/га по ціні 2000,00 грн./т. Стягненню з ТОВ "ім. КЛ. Петровського" підлягає наступна сума: виконавчий напис у сумі - 2 464 056,53 грн.; витрати по вчиненню виконавчого напису –20 452,00 грн.; всього в сумі: 2 484 508,53 грн.

Відділом Державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції 09.01.2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 25.12.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, про стягнення з ТОВ "ім. КЛ. Петровського" на користь ТОВ „Агросфера” 2 484 508,53 грн., а також в цей же день надіслано запити до Миколаївського МРЕО УМВС України у Миколаївській області, ДТН Управління сільського господарства у Березанському районі, БТІ у Березанському районі та ДПІ у Березанському районі щодо надання відділу інформації стосовно домоволодінь, автотранспорту, сільськогосподарських машин, розрахункових рахунків, які належать ТОВ "ім. КЛ. Петровського".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом договору застави від 08.07.2008 року, укладеного сторонами, є рухоме майно.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” –цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, вищенаведеними нормами Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.

Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, який набрав чинності з 1 січня 2004р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Частина 6 ст. 20 Закону України “Про заставу” передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий спосіб звернення стягнення, як стягнення на підставі виконавчого напису.

Таким чином, оскільки Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” не передбачено такого позасудового способу звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, як звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, то викладена в оспорюваному пункті 2.10 договору застави від 08.07.2008 року умова про те, що у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008р. звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса і реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого напису нотаріуса у встановленому чинним в Україні законодавством порядку, не відповідає вимогам вказаного Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, враховуючи, що оспорюваний пункт 2.10 договору застави від 08.07.2008р., укладеного між сторонами у справі та посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. 08.07.2008р., не відповідає вимогам Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ "ім. КЛ. Петровського" та не має наслідком недійсність інших його умов і самого договору вцілому, оскільки зазначений договір був би укладений і без включення до нього цього пункту, то він підлягає визнанню недійсним. За таких обставин, у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу були відсутні правові підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису від 25.12.2008 року за реєстраційним № 14730.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю з наведених у мотивувальній частині даної постанови підстав, а не з тих, на які посилався місцевий господарський суд обґрунтовуючи прийняте рішення.

Твердження суду про те, що оспорюваний пункт договору застави не встановлює конкретний спосіб звернення стягнення на майно, а вказує на те, що таке стягнення проводиться відповідно до чинного в Україні законодавства, суперечить фактичним обставинам справи та спростовується змістом даного пункту, у якому чітко зазначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса і реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Наведене свідчить про те, що суд ототожнює та невірно тлумачить деякі правові категорії і поняття, що в свою чергу призвело до невірного встановлення і оцінки юридичних фактів та їх наслідків, оскільки звернення стягнення на заставлене майно і реалізація заставленого майна –це різні поняття.

Решта міркувань суду в цій частині, зокрема про те, що застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання, що предметом застави можуть бути майно та майнові права, носять декларативний характер, без аналізу вказаних положень Закону і взагалі не стосуються предмета спору у справі.

Доводи суду про те, що приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису невірно зробила розрахунок пені та невірно застосувала ставку НБУ, невірно розрахувала збитки від інфляції, а тому ці суми не є безспірними, жодним доказом не підтверджені. Із змісту судового рішення не вбачається, якими належними доказами та розрахунками керувався суд роблячи такі висновки. Окрім того, обчислення зазначених сум не є обов’язком нотаріуса при вчиненні виконавчого напису. Помилковим є також висновок місцевого суду про те, що посилання позивача на невідповідність тексту нотаріального виконавчого напису нормам п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, можуть бути враховані при розгляді вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним, але такі вимоги позивачем не заявлялися, оскільки спори про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса не підвідомчі господарським судам.

Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача стосовно безспірності заборгованості позивача перед ним, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом апеляційної інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. ст. 103, 104 ГПК України колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним п. 2.10 договору застави від 08.07.2008р., укладеного між сторонами, підлягає скасуванню з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову. Оскільки резолютивна частина зазначеного рішення в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 25.12.2008 року за реєстраційним № 14730, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу на договорі застави від 08.07.2008р., укладеного між сторонами в забезпечення виконання умов договору купівлі –продажу № 109-к від 28.01.2008 року, є правильною, то з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної постанови вона має бути залишена без змін.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що в порушення вимог ст. ст. 49, 84 ГПК України судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами, оскільки вказавши у резолютивній частині рішення про стягнення з ТОВ „Агросфера” 25 500 грн. витрат по держмиту та 118 грн. на ІТЗ судового процесу, хоча позивачем при поданні позову та заяви про збільшення розміру позовних вимог було сплачено державного мита на загальну суму 24 930 грн. 06 коп. і при тому, що його позов задоволено частково, суд не зазначив на чию користь має бути проведено таке стягнення.

А тому, згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві слід відшкодувати витрати зі сплати державного мита в сумі 24 930 грн. 06 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.04.2009 року у справі № 3/58/09 в частині часткового задоволення позову, в частині відмови у задоволенні позову ТОВ „ім. КЛ. Петровського” до ТОВ „Агросфера” про визнання недійсним п. 2.10 договору застави від 08.07.2008 року, укладеного між ТОВ „ім. КЛ. Петровського” та ТОВ „Агросфера”, посвідченого 08.07.2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. за реєстраційним № 1605, а також в частині стягнення з ТОВ „Агросфера” 25 500 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу - скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним пункт 2.10 договору застави від 08.07.2008 року, укладеного між ТОВ „ім. КЛ. Петровського” та ТОВ „Агросфера”, посвідченого 08.07.2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. за реєстраційним № 1605.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.04.2009 року у справі № 3/58/09 в частині визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису за реєстраційним № 14730 від 25.12.2008 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудкевич Є.В. на договорі застави, посвідченого 08.07.2008 року приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк О.Б. в реєстрі № 1605, що був укладений між ТОВ "ім. КЛ. Петровського" та ТОВ "Агрсфера" в забезпечення виконання умов договору купівлі-продажу №109-К від 28.01.2008 року, залишити без змін з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної постанови.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд., 1, р/р 26003001300072, ТОВ „АКТАБАНК”, МФО 307394, ОКПО 31320991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ім. КЛ. Петровського" (57440, Миколаївська область, Березанський район, с. Кімівка, вул. Центральна, 1, р/р № 26004101234 в МОД ВАТ „РБ Аваль” в м. Миколаєві, МФО 326182) витрати зі сплати державного мита в сумі 24 930 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 60 коп.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.