Постанова № 40233080, 11.08.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2014р. Справа № 876/2765/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Яворського І.О.,

судді Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з'явився

відповідача у справі: Мельника О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. у справі №2-а/1970/4074/12

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області

до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області (правонаступник - Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області), м.Збараж Збаразького району Тернопільської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2012р. позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" звернувся з позовом до Тернопільського окружного адміністративного суду до відповідача: Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 14.09.2012р. форми "Р" №0000152301, яким позивачу донараховано 251566.00грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 62601.25грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу начальника Державної податкової інспекції у Підволочиському районі №157 від 15.06.2012р. було призначено документальну перевірку правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГ ТОВ "Терра" за період з 01.10.2009р. по 31.03.2012р., строк для проведення перевірки було встановлено 10 днів. Однак згодом наказом начальника ДПІ від 01.08.2012р. №198 термін перевірки було збільшено до 20 календарних днів. 21.06.2012р. СГ ТОВ "Терра" звернулось до ДПІ у Підволочиському районі з проханням перенести проведення виїзної документальної перевірки з 27.06.2012р. на 19.07.2012р.

З 19.07.2012р. у СГ ТОВ "Терра" проведено планову документальну перевірку правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами такої перевірки було складено Акт про перевірку №737/22/3091595 від 06.09.2012р., в якому було зазначено про заниження суми ПДВ що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 251566.00грн. за період з жовтня 2009р. по березень 2011р., на основі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Однак, згідно із повідомленням №5910 від 21.07.2010р. проводилась невиїзна перевірка правильності задекларованого бюджетного відшкодування за червень 2010 року і дана перевірка таких порушень у позивача не виявила.

За наслідками розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що оскільки матеріалами справи не встановлено законних підстав, а позивачем не наведено доказів для визнання податкового повідомлення рішення від 14.09.2012р. форми "Р" №0000152301, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання в сумі 251566.00грн. по податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 62601.25грн. незаконним, а тому позов до задоволення не підлягає.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, СГ ТОВ "Терра" оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі апелянт (позивач у справі) посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Позиція апеляційної скарги полягає в тому, що наказом про проведення планової виїзної документальної перевірки №157 від 15.06.2012р. (з ним позивача було ознайомлено) встановлено провести перевірку ТзОВ "Терра" з 27.06.2012р. Термін проведення перевірки 10 робочих днів. Натомість, наказом №198 від 01.08.2012р. до вказаного наказу було внесено зміни, однак з цим наказом позивача ніхто не ознайомлював. Крім того, апелянт стверджує, що перевіряючими в акті №737/22/3091595 від 06.09.2012р. (на основі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення), неправомірно зазначено порушення СГ ТОВ "Терра" п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки згідно повідомлення №5910 від 21.07.2010р. невиїзна перевірка правильності задекларованого бюджетного відшкодування за цей період таких порушень в позивача не виявила. Також стверджує, що ДПІ неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 62601,25грн. за заниження ПДВ за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р.

Апелянт просить суд постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати повністю.

Від Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Тернопільській області на дійшла заява про заміну сторони відповідача, в якій остання просить суд замінити сторону ДПІ у Підволочиському районі ДПС у Тернопільській області на Збаразьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Тернопільській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р. "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів".

Відповідно до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

На підставі вказаної заяви та керуючись ст.55 КАС України колегія суддів прийшла до висновку про необхідність заміни сторони відповідача в адміністративній справі з ДПІ у Підволочиському районі ДПС у Тернопільській області на Збаразьку об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Тернопільській області.

У судове засідання 11.08.2014р. апелянт (позивач у справі) не з'явився, хоча був належно повідомлений про дату і час судового розгляду справи повісткою, яка направлялась рекомендованим листом із повідомленням про вручення, про що свідчить підпис представника ТзОВ "Терра" 21.07.2014р.

Представник відповідача: Мельник О.А. у судовому засіданні 11.08.2014р. проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Підволочиському районі у відповідності до діючого законодавства була проведена документальна перевірка правильності дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СГ ТОВ "Терра" за період з 01.10.2009р. по 31.03.2012р., результати якої оформлено актом від 06.09.2012р. №737/22/30915955. Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р., внаслідок чого було занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 251566.00грн.

На підставі зазначеного акту та встановлених у ньому порушень, ДПІ у Підволочиському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012р. за №0000152301, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 314167.25грн.

Вищевказаною перевіркою було встановлено, що в позивача відсутні податкові накладні чи митні декларації, які б підтверджували факти купівлі позивачем газу, та надавали право йому на включення сум ПДВ по договорах купівлі-продажу в податковий кредит з податку на додану вартість, а саме : в жовтні 2009 року на суму 16057,00грн.; в листопаді 2009 року на суму 5112,00грн.; в грудні 2009 року на суму 849,00грн.; в січні 2010 року в сумі 19315,00грн.; в квітні 2010 року в сумі 22700,00грн.; в травні 2012 року в сумі 35254,00грн.; в червні 2010 року в сумі 36096,00грн.; в липні 2010 року в сумі 39471,00грн.; в серпні 2010 року на суму 24413,00грн.; в вересні 2010 року в сумі 27458,00грн.; в жовтні 2010 року в сумі 21588,00грн.; в листопаді 2010 року в сумі 1024,00грн., в грудні 2010 року в сумі 1061,00грн.; в лютому 2011 року в сумі 1038,00грн.; в березні 2011 року в сумі 131,00грн.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними податковими накладними, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену належними документами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно виходив з того, що оскільки позивачем не заперечується, що під час проведення перевірки ТОВ "Терра" працівникам ДПІ у Підволочиському районі не були представлені податкові накладні, що підтверджували б право позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 251566.00грн., такі податкові накладні позивачем не були пред'явлені також суду в судовому засіданні, то є всі підстави вважати, що позивачем дійсно допущено порушення податкового законодавства. Вказані обставини залишилися неспростованими апелянтом в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.81 Податкового кодексу України, платник податків вправі не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки у разі недотримання останнім норм законодавства щодо порядку проведення перевірки.

В постанові Верховного суду України від 24.12.2010р. зазначено, що касаційний суд прийшов до правильного висновку, що підстав для визнання незаконним рішення про застосування фінансових санкції немає, адже позивач не спростовував наявності факту порушення, яке стало підставою для прийняття рішення щодо накладення штрафних санкцій, і виходячи зі змісту статей 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", мав лише можливість не допустити посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірки, однак дозволив здійснити перевірку.

Таким чином, твердження апелянта про незаконність податкової перевірки також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст.81 ПК України платник податків вправі не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки у разі недотримання останнім норм законодавства щодо порядку проведення перевірки. Однак, посадові особи ДПІ у Підволочиському районі були допущенні СГ ТОВ "Терра" до перевірки, їм надавалися бухгалтерські документи та інша документація, що перевірялася.

Що ж до посилань апелянта на недопустимість застосування відповідальності за діяння, яке на момент його вчинення не вважалося правопорушенням, то в цій частині доводи апеляційної скарги підлягають до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в позивача відсутні податкові накладні чи митні декларації які б підтверджували факти купівлі позивачем газу, та надавали право йому на включення сум ПДВ по договорах купівлі-продажу в податковий кредит з податку на додану вартість, а саме : в жовтні 2009 року на суму 16057,00грн.; в листопаді 2009 року на суму 5112,00грн.; в грудні 2009 року на суму 849,00грн.; в січні 2010 року в сумі 19315,00грн.; в квітні 2010 року в сумі 22700,00грн.; в травні 2012 року в сумі 35254,00грн.; в червні 2010 року в сумі 36096,00грн.; в липні 2010 року в сумі 39471,00грн.; в серпні 2010 року на суму 24413,00грн.; в вересні 2010 року в сумі 27458,00грн.; в жовтні 2010 року в сумі 21588,00грн.; в листопаді 2010 року в сумі 1024,00грн., в грудні 2010 року в сумі 1061,00грн.; в лютому 2011 року в сумі 1038,00грн.; в березні 2011 року в сумі 131,00грн.

Оскільки ПК України набрав чинності з 01.01.2011р., то за правопорушення, вчинені до цього часу, передбачена ПК України відповідальність не може застосовуватися.

Тобто, санкції, передбачені ПК України, не можуть бути застосовані до порушень, що проявилися у відсутності податкових накладних чи митних декларацій, які б підтверджували факти купівлі позивачем газу, та надавали право йому на включення сум ПДВ по договорах купівлі-продажу в податковий кредит з податку на додану вартість, а саме : в жовтні 2009 року на суму 16057,00грн.; в листопаді 2009 року на суму 5112,00грн.; в грудні 2009 року на суму 849,00грн.; в січні 2010 року в сумі 19315,00грн.; в квітні 2010 року в сумі 22700,00грн.; в травні 2012 року в сумі 35254,00грн.; в червні 2010 року в сумі 36096,00грн.; в липні 2010 року в сумі 39471,00грн.; в серпні 2010 року на суму 24413,00грн.; в вересні 2010 року в сумі 27458,00грн.; в жовтні 2010 року в сумі 21588,00грн.; в листопаді 2010 року в сумі 1024,00грн., в грудні 2010 року в сумі 1061,00грн.

Однак, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні як на правову підставу розрахунку податкових зобов'язань зроблено посилання виключно на ст.ст.54, 123, розділ 10 ПК України, які не можуть бути застосовані до діянь, вчинених до 01.01.2011р.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 01.03.2011р. №10-1018/769, у разі встановлення порушень, вчинених у період до 01.01.2011р., за результатами перевірок, податкові повідомлення-рішення за якими прийняті після 01.01.2011р., застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Кодексу.

Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу передбачено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп.54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

При застосуванні зазначених вище штрафних санкцій необхідно врахувати приписи частини другої статті 58 Конституції України у частині того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Тобто за порушення, вчинені у попередніх періодах та виявлені після дати набрання чинності Кодексом, не допускається застосування санкцій, що не були передбачені нормативно-правовими актами до 01.01.2011 р. (у разі встановлення завищення суми задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларованої суми від'ємного значення ПДВ, а також завищення заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, яка на час перевірки не відшкодована).

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012р. форми "Р" №0000152301 підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій за заниження ПДВ за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що СГ ТОВ "Терра" було допущено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", однак вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, постанову суду першої інстанції в частині застосування до позивача штрафних санкцій за заниження ПДВ за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в цій частині позов задоволити - скасувати ППР від 14.09.2012р. форми "Р" №0000152301 в частині застосування до позивача штрафних санкцій за заниження ПДВ за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р.

Відповідно до вимог ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм процесуального права, однак допущені порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає частковому скасуванню із прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. у справі №2-а/1970/4074/12 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області (правонаступник - Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області), м.Збараж Збаразького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволити частково.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. у справі №2-а/1970/4074/12 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області (правонаступник - Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області), м.Збараж Збаразького району Тернопільської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2012р. форми "P" №0000152301 в частині застосування до позивача штрафних санкцій за заниження податку на додану вартість за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р., та прийняти в цій частині нову постанову.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2012р. форми "P" №0000152301 в частині застосування до позивача штрафних санкцій за заниження податку на додану вартість за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р.

4. В іншій частині постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.12.2012р. у справі №2-а/1970/4074/12 залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.О. Яворський

Суддя Р.В. Кухтей

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.08.2014р.