Рішення № 40233052, 22.08.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3712/14-ц

2/639/1331/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Срокіної І.І.,

за участю секретаря - Макушенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України , Головного управління ветеринарної медицини у Харківській області про визнання наказів незаконними поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2014 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила поновити її на роботі на посаді директора Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини - завідувача відділу ветеринарно-санітарної експертизи з 02.04.2014 р. в Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України та стягнути з Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.04.2014 р. до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 3500,00 грн.

В остаточні редакції заявлених вимог просила суд: визнати незаконним наказ Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 135-к від 01.04.2014 р. « про звільнення ОСОБА_1»; визнати незаконним наказ Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області № 36 від 02.04.2014 р. «Про забезпечення безперебійного функціонування ХРДЛВМ»; поновити її на посаді директора Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини - завідувача відділу ветеринарно-санітарної експертизи з 03.04.2014 р.; стягнути з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14475,46 грн.; стягнути з Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що вона працювала на посаді директора Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини - завідувача відділу ветеринарно-санітарної експертизи з 22.02.2012 р.

Наказом № 135-к від 01.04.2014 р. Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України її було звільнено 02.04.2014 р. з посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно із п. 1 ст. 41 КЗпП України .

Звільнення вважає незаконним і необґрунтованим, оскільки вона офіційно знаходилася на лікарняному з 28.03.2014 р.

Зазначає, що наказ про звільнення її з роботи під розписку їй не повідомлявся. При обранні виду стягнення повинно було бути враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду і попередню роботу працівника.

З листа Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 15-3-1-15/11369 від 31.03.2014 р. «По виплату премії за 1 квартал 2014 р.» направленого на адресу Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини зазначено, що Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України не заперечує щодо виплати премії за підсумками роботи за 1 квартал 2014 р. позивачу, директору Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в розмірі посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат.

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України ще 31.03.2014 р. заохочує її премією за 1 квартал 2014 р., а наказом 01.04.2014 р. вже звільняє з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні вищевикладеним.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав заперечення, у яких зазначав, що позивач безпідставно заявляє, що звільнення на підставі наказу від 01.04.2014 р. відбулося без її повідомлення під розписку, оскільки 02.04.2014 р. заступником начальника Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області, головним спеціалістом з управління персоналом Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області , завідувачем сектору правового забезпечення, в кабінеті начальника Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області у його присутності, вищезазначений наказ зачитано позивачу. Але ознайомитися під розпис з наказом та отримати трудову книжку вона відмовилася, про що складено акт.

Свою відмову позивач пояснила перебуванням на лікарняному з 28.03.2014 р., але при цьому (з її слів) у зв'язку з виробничою необхідність вона щоденно (28.03.2014, 31.03.2014, 01.04.2014, 02.04.2014) виходила на роботу та підписувала документи та розпорядження, при цьому нікого з керівництва Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області не ставила до відому про факт перебування на лікарняному. Також повідомила, що з метою отримання листка непрацездатності, яким буде підтверджена її тимчасова непрацездатність, вона звернулася до поліклініки за місцем реєстрації.

02.04.2014 р. Головне управління ветеринарної медицини в Харківській області звернулося до КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 22» з проханням підтвердити факт перебування на лікарняному позивача, але адміністрація цього закладу відмовила у наданні інформації.

Зазначає, що Головне управління ветеринарної медицини в Харківській області звернулося до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації з проханням перевірити дотримання правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність позивача КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 22» та КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3».

Не відповідає дійсним обставинам справи і твердження позивача про заохочення її як сумлінного працівника, яке вона обґрунтовує наявністю листа Держветфітослужби України від 31.03.2014 р. «Про виплату премії за І квартал». Постановою КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 визначено, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Лист, у якому йдеться про те, що немає заперечень щодо виплати премії, не створює правових наслідків, оскільки п. 9 Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України передбачено, що Держветфітослужба України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції України та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства, інших актів законодавства, а також доручень Президента України та Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держветфітослужби України. Відсутність такого наказу, свідчить про відсутність наміру застосувати заходи заохочення, які можна було б трактувати як свідчення попередньої належної роботи працівника.

Не є належним чином обґрунтованою і вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оплата лікарняних поділяється на дві складові: оплата перших п'яти днів лікарняного (проводить роботодавець) та оплата всіх інших днів лікарняного (виплата проводиться роботодавцем, проте потім фонд соціального страхування компенсує ці витати шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок або шляхом зменшення суми зобов'язань роботодавця до фонду). Для оплати робиться розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказує, що позивачем не наведено доказів того, що в результаті звільнення з роботи позивач зазнала моральних страждань, втратила нормальні життєві зв'язки і змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Не доведено, що позивач на даний час хворіє і не має змоги працювати.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів та свідків, дослідивши матеріали справи, вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судовим розглядом встановлено, і не оспорюється сторонами, що 22 серпня 2012 року наказом № 80-К на підставі листа ветеринарної та фіто санітарної служби України від 22.08.2012 року № 15-8-8/7660, листа державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 21.08.2012 року, листа Харківської обласної державної адміністрації від 20.08.2012 р. № 01-34/6530 та заяви ОСОБА_1 від14.08.2012 р.,ОСОБА_1 з 22 серпня 2012 року переведено з посади завідувача серологічним відділом Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на посаду директора - завідувача відділу ветеринарно-санітарної експертизи Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Відповідно до п.2 зазначеного наказу матеріальні цінності і документацію Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини станом на 22.08.2012 року передано в підзвіт ОСОБА_1.( а.с.5)

Наказом № 135-к Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 01 квітня 2014 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2014 року звільнено з посади директора Харківської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини - завідувача відділу ветеринарно-санітарної експертизи за одноразове грубе порушення трудових обов,язків згідно з п.1 ст.41 КЗпП України.

Підставою для звільнення зазначені: довідка про результати перевірки Харківської регіональної держаної лабораторії ветеринарної медицини від 30.12.2013 року, акт перевірки територіальної держаної інспекції з питань праці у Харківській області № 20-01-655/2361 від 24.12.2013 р., пояснення ОСОБА_1 від 30.01.2014 року, погодження Харківської обласної держаної адміністрації від 26.03.2014 року № 01-49/1953.

02 квітня 2014 року начальником головного управління ветеринарної медицини в Харківській області видано наказ № 36 про забезпечення безперебійного функціонування ХРДЛВМ.( а.с.11).

Відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: зокрема одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Відповідно до роз'яснення п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9, вирішуючи питання, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд враховує характер проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, яку ним завдано (або могло бути завдано).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Аналізуючи надані представником відповідачів письмові докази, а саме : довідку про результати перевірки Харківської регіональної держаної лабораторії ветеринарної медицини від 30.12.2013 року та акт перевірки територіальної держаної інспекції з питань праці у Харківській області № 20-01-655/2361 від 24.12.2013 р.( а.с.121-142) якими встановлено ряд грубих порушень вимог чинного законодавства при веденні бухгалтерського обліку, використанні державного майна, організації та проведенні лабораторно діагностичної та кадрової роботи та вимог трудового законодавства, суд вважає, що допущені позивачем порушення трудових обов,язків є грубими.

Позивач, відповідно до характеру та умов виконуваної ним роботи, своїх посадових обов'язків повинна була у будь-якому разі забезпечити виконання покладених на неї обов,язків, як приклад виявлені чисельні порушення щодо організації лабораторно-діагностичної роботи. Наявність грубих порушень, покладених на позивача обов,язків підтверджується її письмовими поясненнями,( а.с.162-168) наданими з приводу проведеної перевірки. Суд вважає, що позивач одноразово грубо порушила свої трудові обов'язки, що стало підставою для обґрунтованого застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, передбаченого п.1 ст.41 КЗпП України.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як встановлено судом позивач результати проведених перевірок не оспорювала, 30.01.2014 року надала,( після повернення із щорічної відпустки у якій перебувала з 23 грудня 2013 року по 17 січня 2014 року,наказ № 123-13 від 16 грудня 2013 р. Головного управління ветеринарної медицини у Харківській області) пояснювальну записку на ім,я Голови державної ветеринарної та фіто санітарної служби ( а.с.162-169).

Суд вважає, що строки передбачені ст.. 148-149 КЗпП України не порушені, оскільки звільнення проведено після отримання 26.03.2014 року погодження Харківської обласної державної адміністрації і в межах передбаченого законом шести місячного строку.

Не може суд погодитися з доводами позивача, про те, що наказ про її звільнення не доведений до її відома, оскільки зазначена обставина спростовується наданим суду актом, який складений 02.04.2014 року і підписаний заступником начальника Головного управління ветеринарної медицини у Харківській області Тертишником О.В., головним спеціалістом з управління персоналом Головного управління ветеринарної медицини у Харківській області Булулуковою О.А., юрисконсультом Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області Морозом В.М. у кабінеті начальника Головного управління ветеринарної медицини в Харківській області у його присутності. Із якого вбачається, що позивач відмовилася від ознайомлення під розпис із наказом про її звільнення. Свою відмову пояснила знаходженням на лікарняному з 28.03.2014 року ( а.с.52)

Жодних спростувань обставинам викладеним у акті ані позивач, ані її представники суду не надали. Факт знаходження позивача у головному управлінні ветеринарної медицини у Харківській області у час складання акту підтверджується і поясненнями свідка ОСОБА_6 , який суду пояснив, що 02.04.2014 року його викликали у Головне управління і він бачив як позивач виходила із кабінету начальника Головного управління і він зробив висновок, що у неї виникли проблеми. Пізніше дізнався про звільнення позивача. У цей же день приїхав на місце роботи у лабораторію і бачив як о 15 год на початку 16 години позивач виходила із лабораторії.

Суд вважає неприйнятними твердження позивача, що її звільнено з роботи під час її перебування на лікарняному. Аналізуючи надані суду представником позивача копії листків непрацездатності вважає, що вони у повній мірі не можуть засвідчити факт її знаходження на лікарняному у день звільнення.

Із листа непрацездатності серії АГА № 509390, який виданий 28 березня 2014 р. КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 22» на ім.,я позивача вбачається, що у визначений час, а саме 01.04.2014 р., позивач на прийом до лікаря не з,явилася, про що свідчить відмітка у графі про порушення режиму ( а.с.8). У листі непрацезданості серії АВС № 572984, який виданий КЗОЗ «Харківська міська лікарня № 3» на ім.,я ОСОБА_1 вбачається, що з 02.04.2014 року вона знаходилася на стаціонарному лікуванні до 18.04.2014 р. ( а.с.9).

Оспорюючи правомірність наданого позивачу лікарняного, представник відповідачів надав суду письмовий доказ, лист за підписом головного лікаря «Харківської міської лікарні № 3» із якого вбачається, що ОСОБА_1, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 доставлена 02.04.2014 року о 17-10 год. в терапевтичне відділення стаціонару. Пройшла курс лікування . Виписана 18.04.2014 р. ( а.с.100).

Як вбачається із довідки відповідача Головного управління ветеринарної служби у Харківській області робочий день у лабораторії яку очолювала позивач для працівників, які перебувають у шкідливих умовах праці початок роботи з 8-00 до 16-00, у п,ятницю до 15-20.; для інших працівників з 8-00 до 16-40. ( а.с.120).

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив , про те, що позивач знаходиться на лікарняному нікому не було відомо, оскільки вона весь час знаходилася на роботі підписувала експертні висновки і 02.04.2014 р. проводила нараду з 8 директорами міжрайонних лабораторій . До 12-00 була на робочому місці, повернулася після перерви у істеричному стані , спілкувалася по телефону з кимось і кричала « ищите врача, нужен больничный» і поїхала з лабораторії приблизно о 15-00 на автомобілі одного із директорів міжрайонної лабораторії.

Згідно із табелем виходу працівників лабораторії на роботу, який надано роботодавцем позивача вбачається, що в ньому є відмітки, які підтверджують факт знаходження позивача на робочому місці у тому числі і 02.04.2014 року. Вищевикладене у сукупності свідчить про те, що лікарняний позивачу видано 02.04.2014 року після закінчення її роботи.

Не знайшли свого підтвердження і твердження позивача про заохочення її як сумлінного працівника, яке вона обґрунтовує наявністю листа Держветфітослужби України від 31.03.2014 р. «Про виплату премії за І квартал». Постановою КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 визначено, що преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. У листі, на який посилається позивач містяться лише інформація про відсутність заперечень щодо виплати премії. У разі заохочення працівника видається наказ. Відсутність такого наказу, свідчить про відсутність наміру застосувати заходи заохочення, які можна було б трактувати як свідчення попередньої належної роботи працівника.

Усі надані суду представником відповідача докази дають підстави вважати, що звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням вимог законодавства про працю. Підстав для скасування оскаржуваних наказів судом не встановлено. Приймаючи до уваги, що інші вимоги позивача є похідним від вимог про поновлення на роботі, суд не вбачає підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.. п.1 ст. 41 , 147-149 КЗпП України, ст.. 212-215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України , Головного управління ветеринарної медицини у Харківській області про визнання наказів незаконними поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий ,суддя І.І.Срокіна