Рішення № 4023258, 23.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09 Справа № 8/132

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»в особі Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Рубіжне Луганської області,

до Державного підприємства «Хімічний завод «Південний»», м. Рубіжне Луганської області, -

про стягнення 12267640 грн. 14 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань –Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Кузьмін Ю.Л. - начальник юридичного відділу, - довіреність № 130 від 25.12.08 року; Ільченко Є.І., - юрисконсульт, - довіреність № 177 від 14.04.09 року;

від відповідача – Тавадян Л.Р. –представник, - довіреність №218-3028 від 22.06.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

основного боргу за поставлений (проданий) природний газ у сумі 11030063,55 грн., інфляційних нарахувань у сумі 695972,49 грн., 3% річних у сумі 60015,59 грн. та пені за період з 10.10.08 року по 31.03.09 року у сумі 481588,51 грн.;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 09 червня до 23 червня 2009 року –у зв’язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 23.06.09 року представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача визнав позов у повному обсязі (відзив на позов за вих. №б/н від 23.06.09 року).

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

01.07.08 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір №9П/354Пр/1350 на постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов’язується продати покупцеві у 2008 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Постачальник зобов’язався передати покупцеві у липні-грудні 2008 року газ у обсязі 15,5 млн. куб м (п.2.1).

За розрахункову одиницю поданого газу приймається 1 куб метр, приведений до стандартних умов (п.2.3).

Постачальник передає покупцеві газ на газовимірювальних станціях (ГВС), що знаходяться на території постачальника (п.3.1). Кількість газу, поставленого покупцеві, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу (п.3.2).

Оперативний контроль споживання газу покупцем здійснює постачальник (п.4.1).

Вартість до сплати за 1000,0 куб. метрів газу для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання складає 1514,7427 грн., з ПДВ (п.5.1).

Загальна сума договору на момент його підписання становить 23.478.511,85 грн. (з ПДВ).

Ціна на газ, що вказана у п.5.1 цього договору, визначена на день його підписання і змінюється за рішенням компетентних державних органів України наказами НАК «Нафтогаз України». Сторони домовилися, що у випадку зміни ціни чи порядку розрахунків за газ нові ціни чи порядок розрахунків є обов’язковими для сторін за договором та оформлюється відповідною додатковою угодою (п.5.3).

Оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом попередньої 75% попередньої оплати до 23-го числа місяця, переднього місяцю поставки, а 25% оплати –до 15 числа місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа, наступного за звітним (п.6.1).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України (п.7.1).

В разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць (п.7.3).

У разі перебору місячних обсягів газу більше, ніж на 5%, покупець сплачує на користь постачальника, крім вартості газу, штраф у розмірі 8% від вартості перебраних обсягів (п.7.3).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01.07.08 року до 31..12.08 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення (11.1).

22.08.08 року сторони уклали додаткову угоду №1 до основного договору, згідно якій внесли зміни до 5.1 цього договору та встановили, ціна 1000,0 куб.м газу у період з 22 по 31.08.08 року становить 1514,0976 грн.

22.08.08 року сторони підписали додаткову угоду №2 до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.5.1 основного договору та встановили, що ціна 1000,0 куб. м у період з 01.09.08 року по 31.12.08 року становить 1554,4176 грн.

07.11.08 року сторони підписали додаткову угоду №3 до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.5.1 основного договору та встановили, що ціна 1000,0 куб. м у період з 07.11.08 року по 31.12.08 року становить 1600,1808 грн.

15.11.08 року сторони підписали додаткову угоду №3 до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.5.1 основного договору та встановили, що ціна 1000,0 куб. м у період з 15.11.08 року по 31.12.08 року становить 1892,2320 грн.

01.01.09 року ті ж сторони уклали між собою договір №9П/354Пр-163, аналогічний за змістом вищезгаданому договору №9П/354Пр/1350 від 01.07.08 року.

Пунктом 5.1 нового договору ціна 1000,0 куб. м газу встановлена на рівні 2190,3000 грн.; договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01.01.09 року до 31.12.09 року (п.11.1).

01.01.09 року сторони уклали додаткову угоду №1-228 до основного договору, згідно якій внесли зміни до п.5.1 основного договору та встановили, що ціна 1000,0 куб. м у період з 01.01.09 року по 31.12.09 року становить 2605,6200 грн.

На підтвердження факту виконання умов вищезгаданих договорів позивач надав до справи:

1)акти приймання-передачі природного газу за договором №1350/9П/354Пр від 01.07.08 року:

від 30.09.08 року про постачання позивачем на користь відповідача у вересні 2008 року 928567 куб.м природного газу;

від 31.10.08 року про постачання позивачем на користь відповідача у жовтні 2008 року 657628 куб.м природного газу;

від 30.11.08 року про постачання позивачем на користь відповідача у листопаді 2008 року 1231840 куб.м природного газу;

від 31.12.08 року про постачання позивачем на користь відповідача у грудні 2008 року 1246437 куб.м природного газу;

2)акти приймання-передачі природного газу за договором №1350/9П/354Пр-163 від 01.01.09 року:

від 31.01.09 року про постачання позивачем на користь відповідача у січні 2009 року 1621730 куб.м природного газу;

від лютого 2009 року про постачання позивачем на користь відповідача у лютому 2009 року 1579525 куб.м природного газу;

від березня 2009 року про постачання позивачем на користь відповідача у березні 2009 року 721828 куб.м природного газу;

3)акт звірення взаєморозрахунків реалізації природного газу станом на 01.04.09 року, підписаний керівниками сторін, згідно якому станом на цю дату відповідач має перед позивачем борг за поставлений природній газ у сумі 11.036063,55 грн.

Керуючись умовами договорів та чинним законодавством, позивач від суми основного боргу визначив суми штрафних санкцій за неналежне виконання їх умов, а саме:

пеню за період з 10.10.08 року по 31.03.09 року у розмірі 481.588,51 грн.;

інфляційні нарахування у розмірі 695.972,49 грн.;

3% річних у розмірі 60015,59 грн., які просить стягнути з відповідача.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як сказано у частинах 1 та 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов’язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Продавець (позивач) повністю дотримався цих вимог законодавства, - тобто передав покупцю (відповідачу) обумовлену договорами кількість товару.

Відповідач не сплатив його вартість, чим порушив вимоги чинного законодавства та умови договорів.

Згідно ст. 11 ЦКУ, зобов'язання виникають з підстав, встановлених названою статтею Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1). Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2). Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.3).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 549 ЦКУ встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно частині 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Укладені між сторонами за цим спором договори належать до категорії господарських, а тому суд при вирішенні спору в частині стягнення пені керується частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦКУ для стягнення пені встановлено скорочений –річний –термін.

Зі справи вбачається, що позивач при визначенні суми пені дотримався умов договору та вищецитованого чинного законодавства України.

При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного законодавства.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства «Хімічний завод «Південний»», ідентифікаційний код 35283037, яке знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1-г Луганської області, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Луганськгаз»(місто Луганськ, вул. Т.Шевченка, 102) в особі Філії -Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, ідентифікаційний код 20188359, яке знаходиться за адресою: місто Рубіжне, вул. Менделєєва, 42 Луганської області, - основний борг у сумі 11030063 (одинадцять мільйонів тридцять тисяч шістдесят три) грн. 55 коп., інфляційні нарахування у сумі 695972 (шістсот дев’яносто п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 49 коп., пеню у сумі 481588 (чотириста вісімдесят одна тисяча п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 51 коп., 3% річних у сумі 60015 (шістдесят тисяч п’ятнадцять) грн. 59 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 23.06.09 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 24 червня 2009 року.

Суддя А.П.Середа