Рішення № 4023216, 03.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.09р.

Справа № 7/102-09

За позовом Закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія", м. Дніпропетровськ

До Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо –збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про стягнення 15 924, 06 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник Семакін О.О., дов. № 36 від 22.06.2009р.;

від відповідача: юрисконсульт Третяк М.Л., дов. № 52-16/119 від 23.12.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Електропромислова компанія" (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо –збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на свою користь основний борг у розмірі 13 873, 07 грн., суму від інфляції, розраховану з застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 року–квітень 2009 року, у розмірі 1 771, 69 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 10.09.2008р. по 12.05.2009р. у сумі 279, 30 грн., а всього: 15 924, 06 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором поставки від 07.02.2008р. № 71д щодо оплати вартості поставленого товару за накладною № 2445 від 02.09.2008р. в обумовлений договором поставки строк. Вимога щодо стягнення 3% річних та суми інфляційних втрат ґрунтується на ст. 625 ЦК України.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позов відповідач посилається на те, що позивачем не надано належних доказів виникнення у відповідача зобов'язань по договору, а саме: доказів поставки товару, доказів виставлення рахунків – фактур на оплату поставленої продукції, актів приймання –передачі товару. Відповідач вважає, що за відсутності доказів виставлення рахунків-фактур, неможливо визначити початок періоду прострочення виконання зобов’язання для нарахування 3% річних.

В судовому засіданні 23.06.2009 року за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2008р. Закрите акціонерне товариство "Електропромислова компанія" (м. Дніпропетровськ), як постачальник, та Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо –збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області), як покупець, уклали договір № 71д (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно додатків –специфікацій до Договору, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах Договору.

Найменування товару, його кількість та якісні характеристики, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися згідно з Договором, вказуються у додатках –специфікаціях до Договору, які з моменту підписання сторонами складають невід’ємну частину Договору (п. 2.1. Договору).

За згодою сторін в специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов`язань по Договору (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії Договору. Конкретні обсяги та строки поставки узгоджуються сторонами у робочому порядку шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами.

Додатком № 5 до Договору є погоджена сторонами Договору специфікація № 5. Специфікацією № 5 визначена поставка роз’єднувачів РВР –10/2000 у кількості 3 шт., вартість 1 шт. без ПДВ 3 853, 63 грн., на загальну суму без ПДВ 11 560, 89 грн., з урахуванням ПДВ –13 873, 07 грн. Строк поставки –серпень –вересень 2008 року.

За накладною № 2445 від 02.09.2008р. позивач поставив відповідачу через особу, уповноважену відповідачем на отримання товару довіреністю серія ЯОП № 451975/939 від 01.09.2008р., –Кухотську А.В. товар, обумовлений специфікацією № 5 до Договору на загальну суму 13 873, 07 грн.

Згідно п. 5.1. Договору оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником за товар. При цьому в рахунках –фактурах вказується ціна товару, встановлена у специфікації. Згідно п.5.2. Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів з моменту надання рахунків –фактур, податкових накладних за товар.

Специфікація № 5 до Договору містить посилання на інші умови оплати (строк) порівняно з Договором. Так, згідно специфікації № 5 до Договору умови оплати: по факту поставки протягом 5-ти банківських днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.

02.09.2008р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого товару № 4721 на суму 13 873, 07 грн. Станом на зазначену дату також складена податкова накладна № 2611.

14.11.2008р., вих. 914, позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити поставлений товар, до якої додав копію рахунку № 4721 від 02.09.2008р. та копію податкової накладної № 2611 від 02.09.2008р. Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем претензії з доданими матеріалами 18.11.2008р.

Згідно отриманої позивачем від відповідача відповіді на претензію (вих. 52-16/1384 від 23.12.2008р.) відповідач відмовив позивачу в задоволенні претензії через відсутність грошових коштів для погашення боргу.

Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за Договором щодо оплати поставленого товару, наявність заборгованості у сумі 13 873, 07 грн., що і є причиною спору.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

З огляду на положення п.2.2. Договору та умови оплати, встановлені специфікацією № 5 до Договору, строк оплати поставленого товару за накладною № 2445 від 02.09.2008р. є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у заявленій до стягнення сумі не спростував.

З огляду на викладене, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 13 873, 07 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції, розрахованої із застосуванням індексів інфляції за вересень 2008 року –квітень 2009 року, у розмірі 1 771, 69 грн. та 3% річних за період прострочення з 10.09.2008р.по 12.05.2009р. у розмірі 279, 30 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недоведеності позивачем шляхом надання належних доказів обставин виникнення у відповідача зобов’язання по оплаті поставленого товару, оскільки такі доводи спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості встановлення дати початку прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару, оскільки матеріалами справи підтверджується виставлення позивачем відповідачу рахунку на оплату спірної суми 02.09.2008р., складення позивачем податкової накладної від 02.09.2008р. За умовами п.6.2. Договору постачальник надає покупцю (його представнику) на товар, що поставляється, разом з видатковою накладною рахунок-фактуру на товар, податкову накладну та ряд інших документів. Накладна № 2445 від 02.09.2008р., яка підписана уповноваженою особою відповідача та на якій проставлений штамп відповідача, не містить жодних посилань, що ця накладна отримана окремо від інших документів, в тому числі рахунку-фактури та податкової накладної, які надаються постачальником покупцю відповідно до п.6.2. Договору. Наведеним спростовуються доводи відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо –збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000, рахунок 26008150593008 у КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Закритого акціонерного товариства "Електропромислова компанія" (49000, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 24994146, рахунок 26005117519051 в Кіровському відділенні КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) основний борг у розмірі 13 873 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 07 коп., суму від інфляції у розмірі 1 771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна) грн. 69 коп., 3% річних у сумі 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 30 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 24 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.А. Коваль