Рішення № 40231300, 11.08.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/207/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2480/14 Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В.

Доповідач Обідіна О. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Обідіної О.І.

Суддів: Панченка О.О., Прядкіної О.В.

при секретарі Кальник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Базилівщинської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 10 червня 2014 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Базилівщинської сільської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задоволено частково.

Встановлено факт належності ОСОБА_4 договору дарування житлового будинку житловою площею 48 кв.м. в АДРЕСА_1 від 15 листопада 1989 року, засвідченого секретарем Базилівщинської сільської ради та зареєстрованим в реєстрі під №55.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 що складається з житлового будинку «А-1» площею 118.8 кв.м., сараю «Б» площею 44.3 кв.м., погреба «б» площею 12.4 кв.м., гаражу «В» площею 24 кв.м., сараю «Г» площею 17.6 кв.м., огорожі №1, воріт огорожі №2 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

Встановлено факт належності ОСОБА_4 виписки з по господарської книги №4 за 1996-2000 роки особовий рахунок НОМЕР_1 на домоволодіння по АДРЕСА_2

Встановлено факт, що ОСОБА_5 була матір'ю ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 проживав однією сім'єю з матір'ю ОСОБА_7 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 рок.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 3 липня 2014 року виправлено описки в рішенні суду.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні вимог щодо визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_3 та встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вказані вимоги. Вважає, що висновки суду в зазначеній частині не відповідають дійсності, до спірних правовідносин судом не вірно застосовані норми матеріального права.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно договору дарування від 15 листопада 1989 року ОСОБА_4 був власником житлового будинку в АДРЕСА_2. З довідок Базилівщинської сільської ради №58 від 24 квітня 2014 року та №№57, 58 від 25 квітня 2014 року вбачається, що вказаний будинок побудований у 1989 році знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці яка не приватизована та рахується за ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Його син ОСОБА_1, проживаючи разом з батьком на час його смерті, прийняв спадщину та подав до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, в видачі якої йому було відмовлено з підстав відсутності державної реєстрації спадкового майна.

Давши вірну оцінку допущеній при складанні договору дарування, записах погосподарськмих книг помилці в написанні прізвища «ОСОБА_4» замість вірного «ОСОБА_4», суд задовольнив позовні вимоги в цій частині та встановив факти про належність спадкодавцю ОСОБА_4 (батьку позивача) виписки з погосподарської книги №4 за 1996-2000 роки, особовий рахунок НОМЕР_1 на домоволодіння по АДРЕСА_2, про родинні відносини між ОСОБА_5 (прабаба позивача), яка була матір'ю ОСОБА_6 (діда позивача), про прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року та про проживання спадкодавця ОСОБА_4 однією сім'єю з матір'ю ОСОБА_7 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Встановивши зазначені факти, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 Полтавської області, що узгоджується з обраним ним способом захисту та ґрунтується на законі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту прийняття спадщини у вигляді житлового домоволодіння АДРЕСА_3, дідом позивача ОСОБА_6 після смерті його прабаби ОСОБА_5 та в частині визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на дане домоволодіння, суд першої інстанції виходив з недоведеності цих позовних вимог та наявності в справі взаємовиключних письмових доказів щодо статусу спірного майна. Зокрема, суд зазначив, що оскільки позивачем в ході розгляду справи не було надано свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_5, суд позбавлений можливості встановити і факт прийняття спадщини після її смерті сином ОСОБА_6.

З вказаним висновком не може погодитись колегія суддів, оскільки суду надавалась копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5, а також колегією суддів в ході розгляду апеляційної інстанції був оглянутий оригінал свідоцтва про смерть останньої та посвідчено приєднану до справи копію свідоцтва.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 24 листопада 2000 року ОСОБА_5 померла у віці 95 років ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Зібраними по справі доказами доведено, що ОСОБА_6 на час смерті своєї матері ОСОБА_5 проживав разом з нею, після її смерті продовжував проживати в спірному домоволодінні, що вказує про прийняття ним спадщини .

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку про можливість задовольнити вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту прийняття його дідом ОСОБА_6 спадщини після смерті його прабаби ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Натомість колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування права власності на житловий будинок з погосподарськими спорудами по АДРЕСА_2

Так, місцевим судом вірно звернуто на суперечливі за своїм змістом довідки сільської ради щодо визначення статусу спірного домоволодіння, де в одній з них зазначається «належить до групи службовців», а в іншій - «до групи колгоспників».

Вказані суперечності в ході розгляду справи позивачем то його представником усунуті не були.

Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які документи, які б засвідчили належність спірного домоволодіння АДРЕСА_2 кому не будь з спадкодавців позивача - його прабабі ОСОБА_5, його діду ОСОБА_6, його батькові ОСОБА_4

За своїм змістом спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від спадкодавця, який помер до його спадкоємців.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Заявляючи вимогу про визнання права власності на житлове домоволодіння в порядку спадкування, позивачем взагалі не зазначено від якого спадкодавця він успадкував останнє, позаяк не надано доказів про належність такому спадкодавцеві цього домоволодіння.

Крім того, позивачем не заявлялась відповідна вимога про встановлення факту належності даного домоволодіння будь - кому з спадкодавців.

Зазначені обставини унеможливлюють дійти одностайного висновку про те, кому саме та на якій правовій підставі належав житловий будинок №24 по вул. Леніна, а відтак здійснити перехід прав та обов'язків від одного спадкодавця до іншого не має можливості, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що суд не звернув уваги на довідки №56 від 25 квітня 2014 року та від 24 квітня 2014 р. про те, що земельна ділянка до житлового будинку АДРЕСА_3 не приватизована та рахується за ОСОБА_5 - не свідчить про наявність підстав для задоволення вимоги про визнання за позивачем права власності на будинок в порядку спадкування.

Крім того, перераховуючи в апеляційній скарзі всіх попередніх спадкодавців, апелянтом не зазначається кому саме з них на якій відповідній правовій підставі належав спірний будинок.

Зазначаючи, що сама по собі державна реєстрація права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року не позбавляє права особи, яка прийняла спадщину мати право на оформлення своїх спадкових прав, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження набуття та оформлення попередніми спадкодавцями відповідно до діючого на той час законодавства свого права на цей будинок .

За вказаних обставин в цій частині апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду як постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.п. 3,4, 316 , 317, ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні вимоги про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, скасувати та постановити нове рішення.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді:

З оригіналом згідно.