Постанова № 40230732, 14.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2014 року 12:00 № 826/10430/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті КиєвідоВідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києвіпровизнання дій протиправними, скасування постанови від 10.07.2014 ВП № 43941411

за участю:

від позивача - Єзерська А.С.;

від відповідача - Микитин О.С.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

« - визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Плотнікової Марії Станіславівни з прийняттям постанови від 10.07.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 10.07.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2014 у справі №826/2063/14 позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задоволено повністю та застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ПАТ «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) по вул. Коноплянська, 12 у м. Києві у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 р. №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 р. за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПАТ «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) по вул. Коноплянська, 12 у м. Києві. В подальшому судом було видано виконавчий лист, з яким позивач звернувся до відповідача та отримав відмову останнього в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті провадження з примусового виконання виконавчого листа від 07.03.2014 у адміністративній справі №826/2063/14.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2014 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.08.2014 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до журналу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про уточнення позовних вимог, оскільки заявлене клопотання не є ні заявою про збільшення чи зменшення позовних вимог, ні зміною підстави чи предмета адміністративного позову у відповідності до статей 106, 137 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні 14.08.2014 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.08.2014 проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, зазначивши, що в оскаржуваних правовідносинах останній діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

У судовому засіданні 14.08.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2014 в адміністративній справі №826/2063/14 за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» про застосування заходів реагування, яка підлягає негайному виконанню, адміністративний позов задоволено повністю та застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи ПАТ «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) по вул. Коноплянська, 12 у м. Києві у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за №1416/10015 шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПАТ «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) по вул. Коноплянська, 12 у м. Києві.

На підставі вищезазначеного судового рішення Окружним адміністративним судом міста Києва 17.04.2014 видано виконавчий лист.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, яке є стягувачем за виконавчим листом, 08.07.2014 року звернулося до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження.

10.07.2014 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Плотніковою М.С. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом за їх захистом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Статтею 1 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 частини 2 статті 17 Закону № 606-XIV серед переліку виконавчих документів передбачає виконавчі листи, що видаються судами, які відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону № 606-XIV, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 19 Закону N 606-XIV).

Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Стаття 26 Закону № 606-XIV встановлює перелік підстав, за наявності яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Так, пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови державного виконавця від 10.07.2014 у ВП №43941411 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), державний виконавець, посилаючись на пункту 8 частини 1 статті 26 Закону № 606-XIV зазначив, що відсутні примусові дії виконання рішення, передбачені Законом № 606-XIV.

Так, відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 27 наведеного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2014 в адміністративній справі №826/2063/14 обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покладено на Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві та визначено порядок виконання такого рішення, а саме: шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПАТ «Банк Кіпру» (код ЄДРПОУ 19358784) по вул. Коноплянська, 12 у м. Києві.

Таким чином, у вказаному рішенні суду визначено порядок його виконання та покладено обов'язок щодо його виконання саме на позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність постанови державного виконавця від 10.07.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), оскільки відсутні будь-які примусові дії, які повинен здійснити державний виконавець, а порядок виконання рішення суду визначено у постанові суду від 07.03.2014 у справі № 826/2063/14 та обов'язок щодо виконання рішення суду покладено саме на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні зазначила, що Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не вживались жодні дії, пов'язані з виконанням обов'язку, покладеного на них постановою суду у справі №826/2063/14 від 07.03.2014.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідачем свідки не залучалися й судова експертиза не проводилася, судові витрати з позивача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167,181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко