Ухвала суду № 40229368, 21.08.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Василевича В.С., Малько О.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 19 травня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

В рахунок погашення заборгованості по договору кредиту № ROVPGK 00000003 від 13 липня 2005 року в розмірі 57 084,56 доларів США, що за курсом 7,99 згідно службового розпорядження НБУ №205/64 від 17.02.2012 року складає 456 105,63 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 78,30 кв.м., житловою площею 51,30 кв.м., належне на праві власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ROVPGK 00000003 від 13 липня 2005 року) ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570, з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом із іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ринкові ціни на цей вид майна на час реалізації.

Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із житлового будинку АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки № ROVPGK 00000003 від 13 липня 2005 року, зі зняттям їх із реєстраційного обліку в будинку.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570 сплачені судові витрати в справі в сумі 3219 грн.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що рішення суду є незаконним в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зазначають, що судом не було досліджено жодного оригіналу первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо, оформленні належним чином), а тому висновки суду, щодо отримання кредитних коштів, наявності заборгованості та її розміру викладені в рішенні не підтвердженні жодним доказом й грунтується лише на припущеннях.

Стверджують, що в основу оскаржуваного рішення судом покладено, наданий позивачем розрахунок заборгованості, який сам по собі не може засвідчувати розмір кредитної заборгованості, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові по справі 6-20цс12.

Покликаються на те, що банком не доведено факт вручення позичальнику та ОСОБА_3 повідомлення - вимоги про порушення позичальником умов кредитного договору, встановлення строку на усунення порушень та про наслідки невиконання вимог банку у визначений термін.

Вважають, що в порушення вимог ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Окрім цього, зазначивши в рішенні про надання позивачу права укладання від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою-покупцем та з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень продавця, суд не врахував, що відповідно до ч. 5 ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору.

Доводять, що судом не досліджувалися документи на підставі яких предмет іпотеки перейшов від ОСОБА_3 до спадкоємця ОСОБА_2, не встановлено вартість спадкового (іпотечного) майна та не визначено в межах якої суми ОСОБА_2 відповідає перед ПАТ "ПриватБанк" при задоволенні вимог іпотекодержателя.

З наведених підстав просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов кредитної угоди, позичальник ОСОБА_4 свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів виконувала неналежним чином, в зв'язку з чим утворилась заборгованість. Іпотекодавці повідомлялися про наявність заборгованості та наслідки порушення зобов'язань, тому є підстави для задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Такий висновок відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

ПАТ КБ «Приватбанк» доведено наявність у ОСОБА_1 невиконаних зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № ROVPGK 00000003 від 13 липня 2005 року, за обставин чого у банку, у силу положень ст.33 Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки від 13 липня 2005 року, виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки.

Дана обставина підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами у справі.

В судовому засіданні представником позичальника надана копія додаткової угоди №1 від 23.06.2014р. до кредитного договору № ROVPGK 00000003 від 13 липня 2005 року, укладеної між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1, відповідно до якої на дату підписання цієї угоди заборгованість за кредитом становить 35 000 доларів США та копії квитанцій від 24.06.2014р. про сплату останньою боргу по кредиту в сумі 35 000 доларів США, що підтверджує доведеність позову в суді першої інстанції.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, передбачені ст.309 ЦПК України не має.

З врахуванням повного погашення кредиту позичальником після постановлення оскаржуваного рішення, що підтверджено представником банку в суді - відсутні підстави для його примусового виконання.

Сплата кредиту в повному об'ємі є також підставою для зняття обтяження з предмету іпотеки в порядку, передбаченому Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про нотаріат».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303,304,307,309, 314,316,317,325 ЦПК України, колегія суддів,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Василевич В.С.