Рішення № 4022845, 26.06.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2009 Справа № 10/111-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Шульженко Г.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Одеської залізниці

до Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

про стягнення 104546 грн. 40 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Ніколащенко С. О. дов. від 08.01.2009р.

від відповідача - заст. гол. диспетчера Мітяй І.М. дов. №01-8/628 від 17.06.2009 р.

Розгляд справи розпочатий 23.06.09 р. з перервою до 26.06.09 р. згідно зі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся з позовом яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 104546 грн. 40 коп. заборгованості за користування вагонами залізниці.

Відповідач пороти позову заперечує посилаючись на те, що умовами укладеного між сторонами договору не визначено фронт вивантаження алюмінію і термін на обробку вагонів. Крім того, посилаються на пропуск позивачем строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

10.01.2007 р. між сторонами укладено Договір про подачу та забирання вагонів. Даним договором врегульовані господарські відносини між Одеською залізницею та ДП "Херсонський річковий порт", в тому числі щодо порядку і умов експлуатації під’їзної колії та надання послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів. Вказаний договір підписано зі сторони відповідача з протоколом розбіжностей від 29.01.2007 р. У зв’язку з чим, сторонами складено та підписано протокол узгодження розбіжностей від 22.02.2007 року, з якого вбачається, що сторони за договором, не дійшли згоди щодо укладення пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 13, 14 (абз. 6, 7), 16, 16.1, 16.2 договору від 10.01.2007 р., і зокрема правовідносин, що виникають у зв’язку зі зберіганням вантажів залізницею.

Доказів оскарження в судовому порядку протоколу узгодження розбіжностей від 22.02.2007 р. суду не надано, а відтак, спірні правовідносини сторін по даній справі не врегульовані договором.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, правочини; та інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про залізничний транспорт”, законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Стаття 908 Цивільного кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пункт 5 статті 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Відносини залізниці з відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу регулюються Законом України “Про залізничний транспорт”.

Згідно ст.ст. 2, 8 цього Закону умови та порядок організації перевезень за участю залізниць, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та іншими актами законодавства України.

Спірні правовідносини сторін за своєю правовою природою є правовідносинами з надання послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів залізницею та їх зберіганням.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що в листопаді - грудні 2008 р. на станцію Херсон-порт Одеської залізниці на адресу відповідача прибули вагони, щодо яких позивачем було надано послуги користування вагонами.

В підтвердження факту користування вагонами складено Пам'ятки №1979, 1981, 2013, 2022, 2035, 2032, 2038, 2069, 2070.

На підставі зазначених Пам'яток були складені Відомості плати за користування вагонами №№04120674, 12120691, 14120693, 16120695, 17120697, 23120711.

Крім того, відповідачем було допущено понаднормативну затримку вагонів №№ 24433849, 24629107, 23994189 про що сторонами складено Акт загальної форми 1980 на віднесення на відповідальність вантажовласника від 03.12.2008 р. (а.с. 42)

Відповідно до п. 14 Договору порт сплачує залізниці плату за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами контейнерами.

Згідно з п. 119 Статуту залізниць за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки збирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених Наказом міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 р. встановлено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/збирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відповідно до вимог ст. 46 Статуту залізниць України одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів встановлюються Правилами зберігання вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 866/5087 від 24.11.2000р. (далі Правила). Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Норми ст. 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладною). Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 (з наступними змінами та доповненнями) в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином плата за зберігання є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами. У таблиці 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України встановлено ставки плати за користування вантажними вагонами залізниць.

З цих підстав суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу безпідставності стягнення плати за користування вагонами та понаднормативне зберігання вантажу у зв’язку з відсутністю між сторонами врегульованих договором правовідносин.

На підставі положень п. 46 Статуту залізниць, пунктів 5, 8 Правил зберігання вантажів відповідач повинен сплатити залізниці плату за зберігання вантажу на станції понад встановлений термін безкоштовного зберігання. При цьому збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.

Норми ст. 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладною). Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво №1 (з наступними змінами та доповненнями) в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином плата за зберігання є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

У відповідності з положеннями п. 2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне керівництво №1) після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами), справляється збір за кожну добу в розмірі 1,50 грн. за одну тону при зберіганні вантажів у критих складах, вагонах, контейнерах.

Пункт 2.3. розділу 2 Тарифного керівництва №1 також встановлює, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання.

Відповідно до вимог частини першої статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Частиною другою статті 129 Статуту, визначено вичерпний перелік обставин, для засвідчення яких складається комерційний акт. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (частина 4 ст. 129 Статуту).

Виходячи з пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999р. за № 165/3458 (далі - "Правила користування") у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, (форми "ГУ-23"- Додаток №6 до Правил користування) який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Аналогічні вимоги містять також Правила складання актів, затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28 05.2002р. № 334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855. Відповідно до п. 3 зазначених Правил, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належними і допустимими доказами посвідчення обставин, що є підставою для нарахування плати за користування вагонами та за понаднормативне зберігання вантажу є Пам'ятки про користування вагонами та Акт загальної форми.

Як зазначено вище, позивач, на підтвердження факту затримки вагонів в позовній заяві посилається на Акт загальної форми. Вищевказаний акт підписаний відповідачем із наступним запереченням: із-за зайнятості маневрового локомотива з 19:00 03.12.2008 р. до 17:05 04.12.2008 р.

Проте з аналізу акту загальної форми №1980 видно, що його складено в зв’язку з затримкою вагонів з вини одержувача, а саме: із-за зайнятості фронту вигрузки з 17:30 03.12.2008 р. до 19:00 03.12.2008.

Пам'ятки про користування вагонами підписані відповідачем без заперечень.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог з посиланням на пропуск позивачем позовної давності спростовуються наступним.

Пунктом 137 Статуту залізниць встановлено, що позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом шести місяців.

Пам'ятки про користування вагонами було складено в період з 04.12.2008 р. до 23.12.2008 р. Позов заявлено 21.05.2009 р. тобто з додержанням шестимісячного строку позовної давності.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (Одеська площа, 6, м. Херсон, код ЄДРПОУ 03150208, р/р 26009870052802 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 325015) на користь Одеської залізниці (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Одеській філії комерційного банку "Експрес-Банк", МФО 328801) - 104546 грн. 40 коп. боргу, 1045 грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 30.06.2009 р.