Постанова № 40228291, 04.08.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 серпня 2014 року Справа № 814/1435/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Реєстраційної служби Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області (вул. Потьомкінська, 17/4, м. Миколаїв, 54030)

треті особи: 1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_2);

2. ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

про скасування рішення про державну реєстрацію прав на об'єкт нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області (далі - відповідач), в якому позивач, просить скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30442448000): 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 520487), власник: ОСОБА_3.

Представник відповідача, Реєстраційної служби Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області, в судове засіданні не з'явився. Причин не явки до суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

«Розгляд справи не відкладається» - зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Ухвалою суду від 02.06.2014 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом було зобов'язано відповідача, Реєстраційну службу Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області, надати суду рішення та документи на підставі яких було здійснено за ОСОБА_3 державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30442448000): 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 520487).

Відповідачем ухвалу суду не виконано.

17.07.2014 року суд ухвалою повторно зобов'язав відповідача надати Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 520487), власник: ОСОБА_3

Зазначена ухвала відповідачем отримана, але виконана не була.

Судом встановлено відсутність поважних причин для неприбуття представника відповідача у судове засідання.

Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомлених про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору дарування від 02.04.2013 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 як державним реєстратором було здійсненно державну реєстрацію права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_3, на підставі якого був внесений відповідний запис р. № 520487 до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішенням Заводського районного суду від 25.12.2013р. по справі №2/487/2698/13 за позовом ОСОБА_1 визнано недійсним договір дарування від 02.04.2013 року за яким ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 1/3 частку квартири АДРЕСА_2, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 147.

18.03.2014 року рішення Заводського районного суду від 25.12.2013 року по справі № 2/487/2698/13 набрало законної сили, оскільки ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18.03.2014 року рішення Заводського районного суду від 25.12.2013 року по справі № 2/487/2698/13 залишено без змін.

Отже, на теперішній час ОСОБА_3 не є належним власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2.

Позивач подав заяву про скасування запису про нерухоме майно, розташоване за адресою: квартири АДРЕСА_2.

Реєстраційна служба Миколаївського міської управління юстиції Миколаївської області розглянула заяву про скасування державної реєстрації права власності, за результатами якого було прийнято рішення від 22 травня 2014 року № 13227601 та встановила, що подані документи не відповідають вимогам п. 2.15.2 пункту 2.15. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав - на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, а саме: Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

З урахуванням викладеного позивачу, ОСОБА_1, було відмовлено у скасуванні запису про нерухоме майно, розташоване за адресою: квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З аналізу вказаних норм вбачається, що чинним законодавством України передбачено порядок внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності на підставі рішення суду, який передбачає, в тому числі, подання заяви та відповідних документів.

Судом в свою чергу встановлено, що рішенням Рішенням Заводського районного суду від 25.12.2013року по справі № 2/487/2698/13 визнано недійсним договір дарування від 02.04.2013 року за яким ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 1/3 частку квартири АДРЕСА_2, який слугував підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно у вигляді 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_3.

Отже, рішення про реєстрацію права на нерухоме майно щодо державної реєстрації прав власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_3, підлягає скасуванню, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду щодо скасування підстави, яка передувала його прийняттю.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно - правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно - правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Суд приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Позивач в своєму позові просив суд скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30442448000): 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 520487), власник: ОСОБА_3. Відповідно до положень ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, надані докази, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та скасувати реєстрацію права власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 520487), власник: ОСОБА_3 в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163, 181 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати реєстрацію права власності 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 520487), власник: ОСОБА_3 в повному обсязі.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих