Рішення № 40227936, 05.08.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №2-175/4835/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

05 серпня 2014 року смт. Ювілейне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Борисова С.А.,

при секретарі - Єльшиній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, компенсації матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, компенсації матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 11 листопада 2012 року о 02 годині 45 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Опель Омега», номерний знак НОМЕР_1, в м. Дніпропетровську, по вул. Магдалинівській, з боку пр. ім. Газети «Правда» в напрямку вул. Лісозаводської, в районі електроопори № 238, під час початку руху з одночасною зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, що рухався ліворуч в попутньому напрямку, під керуванням водія ОСОБА_3, власником якого є ОСОБА_1. Після зіткнення автомобіль «Тойота Прадо» продовжив некерований рух, виїхав за межі проїзної частини дороги, скоїв наїзд на електроопору та перекинувся. Відповідно до постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2012 року ОСОБА_2 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказана постанова не була оскаржена та набрала законної сили. ОСОБА_2 на момент зіткнення в ДТП мав Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті), де страховиком виступає ПрАТ «СК «Альфа Страхування». Позивач відповідно до умов договору страхування повідомив страховика про настання страхового випадку та надав заяву з усіма іншими документами в підтвердження настання страхового випадку. Проте, представник ПрАТ «СК «Альфа Страхування» листом від 13 лютого 2013 року відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку на підставі подання страхувальником та потерпілим свідомо неправдивих відомостей про факт (обставини) настання страхового випадку. З огляду на вищевикладене, позивач звернувся з цим позовом до суду та просив стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відшкодування матеріальної шкоди, з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 - відшкодування моральної шкоди та витрат по сплаті судового збору.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але її представник надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи в разі неявки представника ПрАТ «СК «Альфа Страхування» не заперечувала (а.с. 157).

Представник ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 74 - 76 ЦПК України, про причини своєї неявки суду не повідомив, надав суду письмові заперечення (а.с. 116), в яких зазначає наступне. У зв'язку з тим, що характер пошкодження автомобілів Opel Omega, державний номер НОМЕР_1, та Toyota Prado, державний номер НОМЕР_2, викликав сумніви у спеціалістів служби безпеки страхової компанії щодо можливості їхнього утворення внаслідок заявлених обставин, в ТОВ «Експерт-центр «ТАНДЕМ» ПрАТ «СК «Альфа Страхування» було замовлено проведення транспортно-трасологічного дослідження, за результатами якого, згідно висновку спеціаліста № 15/01/13 від 16.01.2013 року, весь комплекс пошкоджень, наявний на автомобілях Opel Omega, державний номер НОМЕР_1 НОМЕР_3 та Toyota Prado, державний номер НОМЕР_2 НОМЕР_4 може мати накопичувальний характер та не може відповідати обставинам та місцю утворення даних пошкоджень, вказаних водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Саме тому страховою компанією було прийняте рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Щодо стягнення відшкодування моральної шкоди, представник ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в письмових запереченнях зазначив, що чинним законодавством взагалі не передбачено відшкодування моральної шкоди, що випливає з договірних правовідносин. Крім того, він послався на п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий-фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн. (а.с. 32).

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За таких обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази в сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2012 року ОСОБА_2 застрахував свою цивільно - правову відповідальність в ПрАТ «СК «Альфа Страхування», про що свідчить копія полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7735246 (а.с. 9), термін дії якого з 08.11.2012 року по 07.11.2013 року.

06 листопада 2012 року між страховиком ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та страхувальником ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) № 0377113, за яким предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з відшкодуванням страхувальником/подієм заподічної ним шкоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілих/третіх осіб внаслідок експлутації забезпеченого ТЗ, а саме: Opel Omega, 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а.с 10 - 11).

Судом встановлено, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 8) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. З вказаної постанови вбачається, що 11 листопада 2012 року о 02 годині 45 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Опель Омега», номерний знак НОМЕР_1, по вул. Магдалинівській в м. Дніпропетровську, в районі електроопори № 238, перед початком руху з одночасною зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, що рухався ліворуч в попутньому напрямку, під керуванням водія ОСОБА_3. Після зіткнення автомобіль «Тойота Прадо» продовжив некерований рух, виїхав за межі проїзної частини дороги, скоїв наїзд на електроопору та перекинувся, тим самим ОСОБА_2 порушив п. 1.3, 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України. У результаті ДТП транспортним засобам нанесені механічні пошкодження.

Відповідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1666 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізічної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізічної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.1. ч.1 ст.988 ЦК України встановлено обов'язок страховика в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений у договорі.

Відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження № 2303/01 від 10 лютого 2014 року (а.с. 53 - 55), вартість матеріального збитку, завданого позивачу як власнику транспортного засобу «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, становить 161611 грн. 89 коп.

13 листопада 2012 року позивачем було подано заяву до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про виплату страхового відшкодування по факту пошкодження в результаті ДТП автомобіля «Тойота Прадо», номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується матеріалами справи та самим представником страхової компанії (а.с. 71). Разом з заявою були подані і документи, які підтверджують страховий випадок.

Судом також встановлено, що листом № 1766.609.12.01/2 від 13 лютого 2013 року представник ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на висновок транспортно-трасологічного дослідження № 15/01/13 від 16 січня 2013 року, складеного ТОВ «Експерт-центр «ТАНДЕМ» (а.с. 74 - 89), в результаті якого спеціалістом були надані наступні висновки: «Весь комплекс пошкоджень, наявний на автомобілях Opel Omega, державний номер НОМЕР_1 НОМЕР_3 та Toyota Prado, державний номер НОМЕР_2 НОМЕР_4 може мати накопичувальний характер та не може відповідати обставинам та місцю утворення даних пошкоджень, вказаних водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3». Саме на вищезазначений висновок представник страхової компанії посилається в свої письмових запереченнях (а.с. 117) як на доказ подання страхувальником та потерпілим свідомо неправдивих відомостей про факт (обставини) настання страхового випадку як на підставу для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування.

Проте, суд не може погодитися, що даний висновок є належним доказом по справі та підтверджує наявність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки спеціаліст ОСОБА_5, який проводив дослідження, безпосередньо не оглядав транспортні засоби Opel Omega, державний номер НОМЕР_1, та Toyota Prado, державний номер НОМЕР_2, а обмежився тільки матеріалами страхової справи та фотографіями цих автомобілів, що були надані ПрАТ «СК «Альфа Страхування», який у даному випадку є заінтересованою особою, у той час як позивач не повідомлявся та не був присутній при проведенні даного дослідження.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відмова ПрАТ «СК «Альфа Страхування» виплатити страхове відшкодування позивачу привела до порушення права останнього, яке підлягає поновленню в судовому порядку.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7735246, укладеного між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_2, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 50000 грн. 00 коп., франшиза є нульовою (а.с. 9).

Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) № 0377113, укладеним між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_2, за заподіяння шкоди майну третім особам при ДТП з вини водія, визначеного в Договорі, передбачена страхова сума в розмірі 50000 грн. 00 коп., франшиза встановлена нульова (а.с. 10).

Таким чином, суд вважає можливим стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 100000 грн. 00 коп.

Позивач у позовних вимогах також просить суд стягнути з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок ДТП, яка полягає в гострому почутті страху, отриманому на момент наїзду автомобіля ОСОБА_2 на автомобіль позивача, коли його життю та здоров'ю загрожувала реальна шкода; моральних та психічних стражданнях, отриманих на момент усвідомлення та оглядання спричинених тяжких збитків автомобіля; моральних та психічних стражданнях, отриманих у результаті порушення прав користувача, оскільки вона не могла управляти автомобілем, а відповідно - реалізовувати ділові та особисті наміри й звички; моральних та психічних стражданнях, яких позивач зазнала через тривале зволікання ПрАТ «СК «Альфа Страхування» у здійсненні виплати страхового відшкодування та повної безпідставної відмови їй у страховій виплаті.

Приватне акціонерне товариство «СК «Альфа Страхування», заперечуючи проти стягнення відшкодування моральної шкоди, зазначає, що чинним законодавством взагалі не передбачено відшкодування моральної шкоди, що випливає з договірних правовідносин, у той же час в протиріччя своїм доводам посилається на п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий-фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

ОСОБА_2 позовні вимоги в частині стягнення з нього відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн. визнав (а.с. 32).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд

З урахуванням принципів розумності та справедливості, глибини та ступеня моральних страждань, які зазнала позивач у результаті ДТП, а також враховуючи, що ОСОБА_2 визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн., суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди та відмовити в частині стягнення з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь позивача моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів на користь позивача по 614 грн. 70 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.22, 23, 988, 1166, 1167,1187 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-61, 79, 88, 174,197, 209, 212-215, 223-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, компенсації матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди (страхового відшкодування) в розмірі 100000 грн. 00 коп. (сто тисяч гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот гривень нуль копійок).

Стягнути з кожного з відповідачів - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» та ОСОБА_2 - на користь ОСОБА_1 по 614 грн. 70 коп. (шістсот чотирнадцять гривень сімдесят копійок) судового збору.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.А. Борисов