Рішення № 40227485, 18.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15084/14 18.08.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення 26181,37 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Микитенко Д.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 26181,37 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

У відповідь на запит суду від МТСБУ надійшла інформація по полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2732588.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

В судове засідання представники Відповідача не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, а також на вказану Позивачем у позові адресу, та була отримана Відповідачем 30.07.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення. А відтак, будь-які несприятливі наслідки такої неявки покладаються на Відповідача.

Суд зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого повноважного представника.

Неможливість направлення Відповідачем повноважного представника та неможливість розгляду справи без участі його представника підлягає доведенню Відповідачем, як учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а отже направлення представника було правом, а не обов'язком Відповідача, та останнім не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Крім того, Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив на позов в письмовому вигляді через канцелярію суду заздалегідь, або направити поштою.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 на 531 км автодороги «Одеса-Новоазовськ» була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Москвич», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «Джиллі», д.р.н. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Москвич», д.р.н. НОМЕР_1, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним, не врахував вимоги знаку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Джиллі», д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив п. 1.5 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Джиллі», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під її керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 29.08.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Ідея Банк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Висновок № 196 від 12.07.2013 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, та Висновок № 403 від 11.11.2013 по встановленню ринкової ціни Застрахованого автомобіля після ДТП та внаслідок отриманих пошкоджень, Позивачем було складено Страховий акт від 20.11.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 26691,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 639 від 02.12.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Москвич», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Приморського районного суду Запорізької області від 31.07.2013 №3/326/798/2013.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «Москвич», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/2732588 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/2732588 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Москвич», д.р.н. НОМЕР_1 на час спірної ДТП.

Заяву Позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки встановлена Висновком № 196 від 12.07.2013 ринкова вартість Застрахованого автомобіля на час ДТП в розмірі 66384,36 грн. є меншою, за встановлену цим же звітом вартість відновлювального ремонту даного автомобіля в розмірі 66836,09 грн., то його ремонт є економічно необґрунтованим, а відтак даний транспортний засіб вважається фізично знищеним і до правовідносин даного спору мають застосовуватись положення ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Доказів на спростування встановлених Висновком № 196 від 12.07.2013 відомостей про розмір шкоди та ринкову вартість Застрахованого автомобіля, а також коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, суду надано не було, а також суду не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України та про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Розрахований Позивачем у Страховому акті від 20.11.2013 розмір страхового відшкодування (26691,37 грн.), яким у відповідності до ст. 30 вказаного Закону є різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП, Відповідачем спростовано не було.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/2732588 та положення статей 12, 22, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», та статі 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи з різниці між встановленою висновком оцінювача вартістю Застрахованого автомобіля до та після ДТП, а також витрат на його евакуацію з місця ДТП, але при цьому не більше суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (26691,37 грн.), за мінусом франшизи (510 грн.) та отже в сумі 26181,37 грн.

З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з вимогою від 27.02.2014 № 0560, і дану вимогу та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, були отримані Відповідачем 03.03.2014, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, Відповідач після отримання вищезазначеної заяви та обов'язкового відповідно до закону переліку документів, обґрунтованих заперечень до Позивача не висунув, до суду не подав, та у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (м. Київ, провулок Балтійській, 20; ідентифікаційний код 22229921) 26181 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 37 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.2014

Суддя Сташків Р.Б.