Рішення № 40227372, 18.08.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16593/14-ц

Провадження №2/761/5178/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

18 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,

в с т а н о в и в:

В червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.10.2013 року між ним та ПАТ «ВіЕйБі Банк» був укладений договір банківського вкладу № 666365/2013, про розміщення вкладником в банку строкового вкладу в сумі 90 000 грн. на умовах депозитного продукту в національній валюті на строк шість місяців, з дня укладення договору, з щомісячною сплатою процентів за ставкою 21%. 18.04.2014 року закінчився термін дії договору, але в банку всі належні кошти не повернули, мотивуючи це відсутністю коштів та запропонували видавати по 1000 грн. кожен день. З урахуванням сплачених коштів сума неповернутого вкладу складає 76 965,94 грн. Крім того, 28.02.2014 року між ним та ПАТ «ВіЕйБі Банк» був укладений договір банківського вкладу № 754811/2014 про розміщення вкладником в банку строкового вкладу в сумі 100 000 грн. на умовах депозитного продукту в національній валюті, з щомісячною сплатою процентів. Дата вимоги вкладу за договором № 754811/2014 - 28.03.2015 року та враховуючи неповернення суми вкладу за першим договором, позивач вирішив достроково розірвати другий договір, проте усі належні кошти не були повернуті. З урахуванням сплачених коштів сума неповернутого вкладу за договором № 754811/2014 складає 69 336,78 грн. Просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по поверненню грошових коштів за двома договорами банківського вкладу в сумі 146 302,72 грн. та стягнути судові витрати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що в період розгляду справи відповідач виплатив частину коштів та просив позовні вимоги задовольнити з урахуванням виплачених коштів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Суд за згоди позивача, вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача, провівши заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що 18.10.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу № 666365/2013 (в національній валюті) на строк 6 місяців з ставкою 21 % річних, з щомісячною виплатою процентів (а.с.6).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.5. договору, банк відкриває на ім'я вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» НОМЕР_1, на який банк перераховує нараховані проценти за збереження вкладу та може бути перерахований вклад по закінченню строку його дії. Сума початкового вкладу - 90 000 грн. з процентною ставкою 21 %.

Згідно п. 1.7 договору дата вимоги вкладником вкладу - 18 квітня 2014 року.

Крім того, 28.02.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу № 754811/2014 (в національній валюті) (далі - договір 2) на строк 13 місяців, з щомісячною виплатою процентів (а.с.7).

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3., 1.5. договору, банк відкриває на ім'я вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» НОМЕР_2, на який банк перераховує нараховані проценти за збереження вкладу та може бути перерахований вклад по закінченню строку його дії. Сума початкового вкладу - 100 000 грн. з процентною ставкою 25 %, яка діє перший місяць дії вкладу, з другого та тринадцятий місяць діє процентна ставка 10% річних.

Згідно п. 1.7 договору 2, дата вимоги вкладником вкладу - 28.03.2015 року.

Пунктом 1.6 договору 2 передбачено, що при достроковому закритті вкладу проценти за вкладом, нараховуються/перераховуються у повному обсязі згідно Договору за кожен повний місяць дії вкладу, за кожен неповний місяць дії вкладу - за процентною ставкою для випадків дострокового закриття у розмірі, зо діє на день закриття вкладу за цим видом вкладу у відповідній валюті, за відповідним строком, відповідною сумою початкового вкладу та відповідною періодичністю виплати процентів, оголошені на Інтернет-сайті банку. Умови дострокового повернення вкладу зазначені в правилах, окрім випадків звернення клієнта до банку в усній формі в перший день після закінчення кожного одного місячного періоду дії вкладу. В цих випадках повернення вкладу та нарахованих процентів здійснюється в перший день після закінчення кожного одного місячного періоду дії вкладу.

Судом встановлено, що позивач 17.04.2014 року та 27.03.2014 року звернувся до відповідача з заявами про повернення вкладу (а.с.8,9) та з заявою про дострокове розірвання договору банківського вкладу № 754811/2014 та повернення грошових коштів (а.с.10), проте кошти за вкладом не були повернуті в повному обсязі та запропоновано повертати вклад частинами - 1 000 грн. в день.

У судовому засіданні встановлено, що за час знаходження справи в суді, відповідач виплатив позивачу частину коштів за договором № 666365/2013 та договором № 754811/2014.

Так, заборгованість по поверненню банківського вкладу за договором № 666365/2013 становить 64 047,44 грн., що підтверджується випискою за поточним рахунком НОМЕР_1 (а.с.28), та відповідно до виписки з рахунку НОМЕР_2 заборгованість за договором № 754811/2014 становить 48 352,82, а всього 112 400,26 грн., а не як зазначив позивач 146 302,72 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

При цьому, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом у судовому засіданні встановлено, що відповідач не виконав вимоги позивача щодо повернення коштів, чим допустив порушення його прав як вкладника.

Відповідно до положень ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з урахуванням тих виплат, які були здійсненні під час знаходження справи в суді.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 124 грн.

Керуючись, ст.ст. 525, 526, 610, 612, 625, 1058, 1060, 1061 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294, 296 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (ЄДРПОУ 19017842) на користь ОСОБА_1 суму коштів за Договором банківського вкладу № 666365/2013 від 18.10.2013р. в розмірі 64047,44 грн.; за Договором банківського вкладу № 754811/2014 від 28.02.2014р. в розмірі 48352,82 грн.; судового збору в розмірі 1124,00 грн., а всього 113524 (сто тринадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн.26 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: