Постанова № 40227206, 19.08.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 р. № 820/14369/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Караульної Ю.Л., відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "НАРБУЛ" (код ЄДРПОУ 38878146) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів за період з 01.02.2014р. по 06.03.2014р., за наслідками якої складений акт від 08.05.2014 року №264/20-36-22-03-07/38878146; зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області виключити інформацію, внесену на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НАРБУЛ" від 08.05.2014р. №264/20-36-22-03-07/38878146 з інформаційних баз податкових органів та відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ "НАРБУЛ", задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "НАРБУЛ" є юридичною особою та взятий на облік як платник податків в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. Відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАРБУЛ» від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146, з якого вбачається, що податковий орган зазначає про не підтвердження реальності проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями, визначеними в акті за період з 01.02.14 по 06.03.14 року, проте при цьому не здійснює співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, оскільки такі документи у відповідача на момент проведення звірки були відсутні.

Крім того, позивач вважає дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НАРБУЛ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014 року по 06.03.2014 року, за результатами якої складений акт від 08.05.2014 року №264/20-36-22-03-07/38878146 є протиправними, отже, відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз податкових органів інформацію, внесену на підставі вказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки з відповідним коригуванням показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та наданих письмових запереченнях проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, так як його висновки, а й сам акт в цілому, не тягнуть правових наслідків і не є обов'язковим для виконання, а тому дії його складання не можуть бути предметом розгляду справи адміністративної юрисдикції.

Між іншим, відповідачем зазначається, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Отже, довідка зустрічної звірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших правовідносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно, міг бути предметом розгляду судами за правилами КАС України.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач не наводить у позовній заяві обставин, які б свідчили про неправомірність дій ОДПІ, які порушують його права, свободи чи інтереси, а отже - підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НАРБУЛ» зареєстроване в Харківському міському управлінні юстиції 30.09.2013 року, про що зроблений запис № 14801020000056858. На податковому обліку ТОВ «НАРБУЛ» знаходиться в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

З матеріалів справи вбачається, що Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області складений акт від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НАРБУЛ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів за період з 01.02.2014 по 06.03.2014 року.

У висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено: порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «НАРБУЛ» до реальних вигодонабувачів за період з 01.02.2014 року по 06.03.2014 року по ланцюгу постачання; звіркою ТОВ «НАРБУЛ» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами покупцями визначених в акті за період з 01.02.2014 по 06.03.2014 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, жодних податкових повідомлень-рішень на підставі вищевказаного акту перевірки контролюючими органами не приймалося.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу суджень Індустріальної ОДПІ, відображених в акті від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Податковим кодексом України.

В силу п.п.62.1.3 ст.62 Податкового кодексу України зустрічна звірка нарівні з перевіркою є способом здійснення податкового контролю.

Наведене в кореспонденції з приписами п.21.1.1 ст.21, п.п.21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України свідчить про наявність у контролюючого органу безумовного обов'язку дотримуватись процедури проведення зустрічної звірки, починаючи від етапу прийняття рішення про проведення зустрічної звірки і завершуючи етапом оформлення результатів проведеної зустрічної звірки, а також про наявність у платника податків матеріального інтересу, котрий полягає у обґрунтованих очікуваннях на реалізацію управлінської функції контролю відносно себе 1) виключно за наявності визначених законом приводів і підстав, 2) за встановленим законом порядком, 3) з кінцевою документальною фіксацією правильних та достовірних результатів управлінського контролю.

Суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України не визначені ані підстави, ані приводи для прийняття контролюючим органом рішення про проведення зустрічної звірки, але в силу п.73.5 ст.75 згаданого кодексу зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.2 Порядку №1232 підставами для прийняття рішення (як форми здійснення управлінського волевиявлення) про проведення зустрічної звірки є факт виникнення у контролюючого органу в ході проведення перевірки платника податків сумнівів відносно дійсності господарських операцій або факт виявлення контролюючим органом в ході проведення перевірки платника податків розбіжностей між задекларованим у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, а відповідно до п.3 Порядку №1232 приводом для прийняття рішення про призначення зустрічної звірки є факт отримання письмового запиту від іншого контролюючого органу або факт знаходження платника податків та контрагента платника податків (по зносинам між якими проводиться зустрічна звірка) на обліку в одному територіальному органі доходів і зборів, а також факт наявності в розпорядженні контролюючого органу первинних і розрахункових документів платника податків.

Судом встановлено, що Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, вживаючи заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «НАРБУЛ» зі всіма платниками податків, з якими позивач мав взаємовідносини у лютому та березні 2014 року, не зазначив підстав, визначених у п. 2 Порядку, для проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження взаємовідносин з кожним із контрагентів.

Пунктом 3 Порядку № 1232 від 27.12.2010 року встановлено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Разом з тим, Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, вживаючи заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «НАРБУЛ» за лютий, березень 2014 року не зазначила про отримання від органів ініціаторів, на обліку в яких перебувають платники податків - контрагенти позивача, запитів для проведення цієї зустрічної звірки, що є безумовною передумовою для її проведення.

Порядком, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2010 року №1232 (п.3,4) встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем від інших податкових інспекцій не отримувались письмові запити на проведення зустрічних перевірок.

Таким чином, відповідач не мав визначених законом підстав для вчинення дій по проведенню спірної зустрічної звірки.

Системно аналізуючи положення п.73.5 ст.73 Податкового кодексу, п.п.6, 7 Порядку №1232, суд доходить до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність в розпорядженні податкового органу первинних документів однозначно унеможливлює проведення зустрічної звірки.

Крім того, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 08.05.2014 року зазначено, що період її проведення - 01.02.2014 - 03.06.2014 року, тобто лютий 2014 року та березень 2014 року, проте в акті зазначено, що на адресу позивача надсилався запит від 31.03.2014 року, яким вимагалося надати пояснення та їх документальне підтвердження лише по взаємовідносинам на лютий 2014 року, жодного іншого запиту з вимогою надання пояснень та їх документального підтвердження за березень 2014 року на адресу платника податків не направлялося.

Відповідно до п. 6 Порядку встановлено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

При цьому, з наведеного слідує, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а отже й висновки в тому числі щодо для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені лише у довідці за результатами проведення зустрічної звірки та лише у випадку здійснення співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

Між іншим, з акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НАРБУЛ» від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146 вбачається, що податковий орган зазначає про не підтвердження реальності проведених господарських операцій з контрагентами - покупцями, визначеними в акті за період з 01.02.14 по 06.03.14 року, проте при цьому не здійснює співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, оскільки такі документи у відповідача на момент проведення звірки були відсутні.

Судом також зазначається, що всупереч вимогам п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, норм Порядку №1232 спірна зустрічна звірка була проведена не щодо кожного конкретного контрагента позивача окремо, а суцільно відносно певного періоду господарської діяльності платника податків, що згідно з ст.ст.75-79 Податкового кодексу України є ознакою, притаманною виключно документальній перевірці.

Зміст спірної зустрічної звірки містить судження податкової інспекції про відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності з усіма контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, що за своєю суттю є інформацією про наявність в діяннях платника податків ознак складу податкового правопорушення, а відтак, характеризує особу як правопорушника, спростовуючи презумпцію добропорядності і сумлінності суб'єкта господарювання як платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232.

Крім того, у зв'язку з тим, що з 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України від 24.12.2012 р. № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий блок" в органах державної податкової служби запроваджена Інформаційна система «Податковий блок».

Стосовно частині вимог, котрі стосуються відомостей АІС, суд зазначає, що в силу приписів ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього ст.74 Кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику (п.74.1 ст.74); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74).

З положень наведеної норми кодексу випливає, що законодавець наділив центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну, податкову і митну політику дискреційними повноваженнями стосовно визначення порядку обліку за станом виконання суб'єктами права податкового обов'язку.

Суд вважає, що такий порядок не повинен суперечити положенням Податкового кодексу України.

Системно аналізуючи положення Податкового кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що згаданий законодавцем у ст.ст.37 і 38 названого кодексу податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданий до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні.

В силу приписів ст.54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення числового значення грошового зобов'язання з податку і збору закон не містить.

Складені контролюючим органом згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України довідка зустрічної звірки чи відповідно до ст.86 Податкового кодексу України акт документальної перевірки не віднесені законодавцем до кола обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Згадані показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54 і 58 Податкового кодексу України.

Судом зазначається, що у спірних правовідносинах відповідач податкових повідомлень-рішень не виносив. Натомість суб'єкт владних повноважень вдався до зміни числового значення обчисленого платником податків розміру грошових зобов'язань з податку на додану вартість самотужки та на власний розсуд розробленому порядку, котрий не узгоджується з законодавчо визначеним способом реалізації владної управлінської функції контролю, а саме: змінив показники податку на додану вартість, відображені в податкових деклараціях Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ", задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року, які внесені до введеної в експлуатацію згідно з наказами ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року та №1197 від 24.12.2012 року Інформаційної системи «Податковий блок» виключно на підставі даних акту від 08.05.2014 року №264/20-36-22-03-07/38878146.

Згідно до ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Конституційний Суд України визначив поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004).

Таким чином, у ТОВ «НАРБУЛ» є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі "Податковий блок" податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НАРБУЛ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014 року по 06.03.2014 року, за результатами якої складений акт від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146 є протиправними, то відповідач зобов'язаний вилучити з інформаційних баз податкових органів інформацію, внесену на підставі вказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки з відповідним коригуванням показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Стосовно доводу відповідача про відсутність у платника податків у спірних правовідносинах порушеного права суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.19 Господарського кодексу України визначено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах, зокрема, фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни.

В силу приписів ч.6 ст.19 Господарського кодексу України органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

З положень наведених норм матеріального права у кореспонденції з запровадженим ст.8 Конституції України принципом верховенства права, змістом прав і обов'язків платників податків та контролюючих органів згідно з ст.ст.16, 17, 191, 19, 20, 21 Податкового кодексу України слідує, що у публічних правовідносинах, котрі складаються з приводу виконання податкового обов'язку, платник податків має не лише права, а й матеріально-правовий інтерес, який полягає по перше - у тому, щоби суб'єкт владних повноважень здійснював реалізацію владної управлінської функції відносно платника податків виключно за наявності передбачених законом підстав (тобто обставин, котрі прямо викладені в законі), по друге - у тому, щоби при реалізації владної управлінської функції суб'єкт владних повноважень діяв у визначений законом спосіб (тобто чітко дотримувався встановленої законом процедури), по третє - у тому, щоби суб'єкт владних повноважень досліджував виключно ті питання, котрі віднесені законодавцем до його компетенції, по четверте - у тому, щоби зафіксовані у правозастосовчому акті (яким є по своїй правовій суті як акт перевірки, так і довідка зустрічної звірки) судження суб'єкта владних повноважень були вірними, правильними та об'єктивними.

При цьому, суд зауважує, що оскільки документальним результатом реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції з контролю за повнотою та достовірністю справляння платником податків (зборів) є складання або довідки зустрічної звірки згідно з ст.73 Податкового кодексу України, або акту перевірки відповідно до ст.86 Податкового кодексу України, то платник податків має матеріально-правовий інтерес у тому, щоби зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки або акту перевірки відображав об'єктивний та реальний стан додержання платником податків вимог законів про оподаткування, адже за визначенням ст.358 Кримінального кодексу України як довідка зустрічної звірки, так і акт перевірки віднесені законодавцем до кола офіційних документів.

Отже зміст складених податковим органом довідки зустрічної звірки та акту перевірки може братись до уваги як тим органом податкової служби, котрий склав згадані офіційні документи, так і іншими податковими органами та суб'єктами права у будь-яких процедурах, що суперечить матеріально-правовому інтересу суб'єкта господарювання як добросовісного та сумлінного платника податків, суперечить запровадженій ст.4 Податкового кодексу України презумпції правомірності рішень платника податків, в разі негативного характеру викладеної у довідці чи акті інформації.

Таким чином складення податковим органом довідки зустрічної звірки чи акту перевірки, де викладені помилкові чи недостовірні висновки з питання дотримання платником податків вимог законів про оподаткування суперечить матеріальному інтересу платника податків.

Підпунктом 21.1.4 ст.21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "НАРБУЛ".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "НАРБУЛ" підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ" (податковий номер 38878146) щодо підтвердження господарських відносин зі платниками податків і зборів за період з 01.02.2014 року по 06.03.2014 року, за наслідками якої складений акт від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146.

Зобов'язати Індустріальну об'єднану державну податкову інспекцію м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області виключити інформацію, внесену на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ" від 08.05.2014 року № 264/20-36-22-03-07/38878146 з інформаційних баз податкових органів та відновити суми податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРБУЛ", задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий та березень 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2014 року.

Суддя Заічко О.В.