Постанова № 4022714, 30.06.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2009 Справа№ 7/27-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 18.06.09 р.:

від позивача: Кочура С.В.(дов. № 52-16/164 від 31.12.08 р.);

від відповідача: Рибалко О.А. (дов. № 64/80 від 16.12.08 р)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ЄвразРесурс Україна” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2009 р. у справі № 7/27-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ЄвразРесурс Україна” м.Дніпропетровськ

про стягнення 11 102 043 грн. 58 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 27.04.09 р. у справі № 7/27-09, яке підписано 28.04.2009 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Коваль Л.А.), частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ЄвразРесурс Україна” м. Дніпропетровськ про стягнення 11 102 043 грн. 58 коп.

Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс Україна" м. Дніпропетровськ на користь Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг основний борг у розмірі 6 045 059 грн. 52 коп., суму втрат від інфляції у розмірі 645 580 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 90 630 грн. 85 коп., пеню у розмірі 415 555 грн. 01 коп., штраф в сумі 2 418 652 грн. 66 коп., витрати на оплату державного мита у розмірі 25 500 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

У стягненні основного боргу у розмірі 450 000 грн. припинено провадження у справі, так як, після пред’явлення позову, відповідач оплатив вказану суму.

В решті позову відмовлено.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням в частині стягнення з нього штрафу у розмірі 2 418 652 грн. 66 коп. і просить в цій частині скасувати рішення.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме : ч. 6 ст. 83, ст. 121 ГПК України, а також норм матеріального права: ст. ст. 525, 526, 629, 614 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України

На думку ТОВ “Торговий дім “ЄвразРесурс Україна” судом першої інстанції при винесенні рішення не прийняті до уваги доводи відповідача стосовно нарахування штрафу в розмірі 20 % вартості невибраного товару та не надано належної оцінки наступним фактам, викладеним відповідачем.

Позивачем не надано суду доказів щодо наявності відмови відповідача від узгодженого об’єму товару або яких-небудь звернень відповідача щодо зменшення запланованого договором об’єму товару.

Судом не прийнято до уваги положення пункту 2.1 спірного договору, у відповідності з яким “... Специфікаціями можуть бути змінені умови поставки окремих партій товару. В цьому випадку умови поставки, вказані в специфікації, мають пріоритет над умовами поставки, визначеними текстом договору”.

Специфікацією № 1, яка є невід’ємною частиною договору, визначені, у числі інших умов, умови поставки –FCA.

У відповідності зі змістом правил ІНКОТЕРМС 2000 за умовами поставки FCА (стаття А4), “продавець зобов’язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця” (стаття А.3 правил ІНКОТЕРМС 2000 за умовами поставки FCA)”.

Судом першої інстанції не враховані ті обставини, що на недотримання відповідачем обсягу запланованої поставки вплинуло:

- звернення на адресу позивача вантажоотримувача, на підставі якого позивачем самостійно, без узгодження з відповідачем, було змінено об’єм поставок, чим порушено положення статей 525, 526 ЦК України;

- невжиття позивачем заходів, спрямованих на поставку товару в запланованому обсязі, які позивач міг вжити з огляду на умови поставки, визначені специфікацією – FCA, що є порушенням частини 2 статті 193 ГК України.

Крім того, судом першої інстанції при розгляді справи в частині нарахування позивачем штрафу в розмірі 20 % вартості невибраного товару не було враховано положення пункту 6.3 спірного договору, у відповідності з яким “Сторони домовились, що при поставці товару за договором вважати припустимим відхилення від місячної кількості в межах +(-) 5 %”.

Особа, яка подала скаргу вважає, що господарським судом не врахований той факт, що у зв’язку:

- з тяжким фінансовим становищем відповідача, обумовленим світовою фінансовою кризою, яка поряд з відповідачем погіршила платоспроможність підприємств металургійної галузі –основних контрагентів відповідача, як на внутрішньому, так і на зовнішньому –експортному ринку металопродукції, внаслідок чого значно збільшилась кредиторська заборгованість ТОВ “ТД ”ЄвразРесурс “Україна”;

- відсутністю доступних банківських кредитів, що привело до зменшення обігу реалізації продукції та призупинення підприємствами виробництва товарної продукції, внаслідок чого ТОВ “ТД “ЄвразРесурс ”Україна” відчуває нестачу обігових коштів та не має змоги своєчасно розрахуватися з боргами.

Наявність значної суми кредиторської заборгованості відповідача, розмір якої складає 804 795,3 тис. грн., була підтверджена наданням суду документальних доказів.

Також, судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідачем до винесення рішення по справі, незважаючи на тяжке фінансове становище товариства, почато виплату суми заборгованості за спірним договором та на протязі березня 2009 року погашена частина сума боргу у розмірі 450 000 грн.

У зв’язку з тим, що наслідки впливу світової фінансової кризи відчуваються і на цей час, відповідач не має можливості негайно, у повному обсязі виконати рішення суду.

Відмова суду першої інстанції в задоволенні клопотання відповідача у розстроченні виплати заборгованості перед позивачем строком на дванадцять місяців приведе до неплатоспроможності відповідача після настання встановленого строку сплати грошових зобов”язань перед кредиторами, загострення соціальної напруги серед працівників товариства, а саме ускладнить можливість товариства сплачувати заробітну плату працівникам та здійснювати інші обов’язкові платежі.

Виконання рішення суду без відчутного спливу на фінансове становище ТОВ “Торговий Дім “ЄвразРесурс “Україна” можливе лише за умови розстрочення виплати суми 7 196 825,5 грн., яка складається з :

- суми основного боргу за спірним договором у розмірі 6 045 059,52 грн.;

- пені у розмірі 415 555,01 грн.;

- суми втрат від інфляції –645 580,12 грн.;

- суми 3 % річних –90 630,85 грн.

строком на дванадцять місяців.

Відповідач заявив клопотання про залучення до матеріалів справи засвідчену належним чином копію наказу ТОВ “Торговий Дім “ЄвразРесурс Україна” № 162 від 17.10.2009 р., який свідчить про те, що у зв’язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, обумовленим впливом світової фінансової кризи, вказаним наказом було введено трьохденний робочий тиждень, а цей факт не враховано було судом першої інстанції та залишено без уваги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, а рішення, яке оскаржується залишити без змін, так як вважає рішення господарського суду Дніпропетровської обл. таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повного, всебічного, неупередженого дослідження всіх обставин та матеріалів справи.

Позивач зазначає у відзиві, що відповідач не надав жодних доказів або достатніх доводів, які б свідчили про необхідність відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.

Позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів, які підтверджують його фінансове становище.

Вказані документи надані на підтвердження відсутності виняткових підстав для надання розстрочення виконання рішення суду першої інстанції для відповідача.

ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” вказує, що також безпосередньо перебуває в тяжкому фінансово-виробничому становище через скорочення попиту на його продукцію та відповідно об’ємів виробництва.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.06.09 р. до 30.06.09 р. до 12 год.10 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між відкритим акціонерним товариством “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (постачальник) та ТОВ “Торговий дім “ЄвразРесур “Україна” (покупець) укладено договір поставки № 1777д (09) від 18.08.2008 р.

Відповідно до умов п.1.1 договору постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно специфікації (Додатком) по цінам, які є звичайними, справедливими, ринковими, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених договором.

У додатках –Специфікаціях до договору вказана інформація про товар, найменування товару, ціна товару за одну метричну тону, кількість товару, навалом, загальна вартість товару (п.2.2).

Відповідно до п.2.1 договору, за згодою сторін, в специфікаціях можуть бути вказані додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення та виконання зобов”язань по договору. Специфікаціями можуть бути змінені умови поставки окремих партій товару. В цьому випадку умови поставки, вказані в специфікації, мають пріоритет над умовами поставки, визначені текстом договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що постачальник зобов’язується поставити товар покупцю і передати право власності на нього на залізничній станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Датою поставки товару вважається дата штемпеля на залізничній накладній ст. Кривий Ріг (п.3.2).

Відвантаження товару здійснюється з врахуванням реквізитів вантажоотримувача, зазначений покупцем (п.3.3).

Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору.

Поставка товару відбувається залізничним транспортом маршрутними нормами в спец. рухомому складі (хопери), що надає покупець. Перевезення товару по договору здійснюється до узгодженого між сторонами пункту згідно з інструкціями покупця (п.3.5).

Додатком № 1 до договору погоджена сторонами Специфікація № 1.

Специфікацією № 1 з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до Договору визначена поставка агломерату марки АЗРО ТУ У 13.1.-00191000-002:2007 у кількості 31 200, 00 тн за ціною без ПДВ 727, 20 грн. на загальну суму без ПДВ 22 688 640, 00 грн., з урахуванням ПДВ –27 226 368, 00 грн. Строк поставки - протягом строку дії Договору. Умови поставки: FCA ст. Кривий Ріг Придніпровської залізниці (рухомий склад власності ДП "Укрспецвагон"). Вантажовідправник - Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", вантажоотримувач –ВАТ "Краматорський металургійний завод ім. В.В. Куйбишева", ст. Краматорськ Донецької залізниці.

За залізничними квитанціями №№ 45384255 та 45384256 від 12.09.2008р., 45384282 від 15.09.2008р. позивач відповідно до умов Договору поставив відповідачу обумовлений Договором товар у кількості 7 443, 00 тн на загальну суму 6 495 059, 52 грн. Недопоставка становить 23 757, 00 тн на загальну суму 17 276 090, 40 грн.

Відповідач ці обставини не заперечує.

Згідно п. 5.2. Договору оплата товару покупцем здійснюється в грошовій формі на підставі рахунків-фактур, які виставляються постачальником за кожну поставлену партію товару. Оплата поставленого товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з дати відвантаження.

На оплату поставленого товару позивач виставив відповідачу рахунки (наявні в матеріалах справи), що не заперечує відповідач.

Позивач посилається на неоплату відповідачем поставленого товару, наявність боргу відповідача у сумі 6 495 059, 52 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк оплати поставленого позивачем товару настав.

Станом на 26.01.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 6495059 грн. 52 коп.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив заборгованість за поставлений товар позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованість в сумі 6 495 059 грн. 52 коп. та на підставі ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 56 925 грн. 34 коп., 350293 грн. 86 коп. втрат від інфляційних процесів, штраф на підставі п.8.4 договору (див. протокол розбіжностей до договору (а.с. 16) в сумі 3 455 218 грн. 08 коп., пені в сумі 415555 грн. 01 коп., яка передбачена п. 8.3 договору.

Після звернення позивача з позовом, відповідач частково сплатив борг у сумі 450000 грн., а тому суд першої інстанції правомірно, керуючись п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, припинив провадження у справі в цій частині.

Заборгованість у сумі 6 045 059 грн. 52 коп. відповідач визнав в доповненнях до відзиву, а тому господарський суд правомірно стягнув вказаний борг.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання суд першої інстанції правомірно, на підставі ст. 625 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача три проценти річних за період з 10.10.2008 р. по 31.03.2009 р. у сумі 90 630 грн. 85 коп. та індекс інфляції за жовтень 2008 р. – лютий 2009 р.

Пунктом 8.3 договору сторони встановили відповідальність за прострочку оплати за поставлений товар –пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені.

Так як відповідач порушив строки оплати за поставлений товар, то на вимогу позивача господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача пеню за період з 10.10.2008 р. по 26.01.2009 р. у сумі 415 555 грн. 01 коп.

Згідно специфікації позивач повинен був поставити відповідачу товар у кількості 3120000 тн, але недопоставив 23 757, 00 тн на загальну суму 17 276 090 грн. 40 коп., а тому, згідно з п. 8.4 договору, позивач просив стягнути з відповідача штраф в розмірі 20 % від суми невибраної продукції –3 455 218 грн. 08 коп.

Враховуючи ті обставини, що недотримання відповідачем обсягу запланованої поставки вплинули звернення вантажотримувача, а також невжиття позивачем заходів направлених на поставку товару в запланованому обсязі, які позивач міг вжити з огляду на умови поставки, визначені специфікаціями –FCA, суд скористався наданим йому процесуальним законом –п.3 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір штрафу, пред’явленого позивачем до стягнення, до 2 418 652,66 грн. (30 %).

В апеляційній скарзі скаржник просить відмовити позивачу у стягненні 2 418 652 грн. 66 коп. штрафу у розмірі 20 % вартості невибраного товару, так як позивачем не надано суду доказів щодо наявності відмови відповідача від узгодженого об’єму товару або яких-небудь звернень відповідача щодо зменшення запланованого договором об’єму товару.

Судом не прийнято до уваги положення п.2.1 договору.

Специфікація № 1 є невід’ємною частиною договору, в якій визначені, у числі інших умов, умови –FCA.

На думку скаржника невжиття позивачем заходів, спрямованих на поставку товару в запланованому обсязі, які позивач міг вжити з огляду на умови поставки, визначені специфікацією –FCA, що є порушенням ч. 2 ст. 193 ГК України.

Відповідач також вказує, що судом першої інстанції, при розгляді справи в частині нарахування позивачем штрафу в розмірі 20 % вартості невибраного товару, не було враховано положення пункту 6.3 договору, у відповідності з яким сторони домовилися, що при поставці товару за договором вважати припустимим відхилення від місячної кількості в межах +(-) 5%.

Колегія суддів вважає, що вказані доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення в частині стягнення штрафу в розмірі 20 % в від суми невибраного товару, так як відповідачем згідно з п.3.5 договору не було надано спеціального рухового складу (хопери)для навантаження та відпуску товару, що і є вираженням відмови від погодження об’ємів поставок, згідно п.3.3 договору та відповідних специфікацій.

Відповідач подав клопотання про розстрочення виплати заборгованості строком на дванадцять місяців та дозволити йому сплачувати заборгованість частками за графіком, який наведено у а.с. 96-97.

Господарський суд Дніпропетровської обл. відмовив відповідачу у розстроченні виконання судового рішення, посилаючись на те, що мотивація клопотання відповідача є досить загальною, що за час розгляду справи дії відповідача, направлені на зменшення боргу, були не істотними в порівнянні з сумою боргу, що розстрочення виконання судового рішення дасть відповідачу можливість в межах строку розстрочення не виконувати судове рішення в певних частинах.

Представники сторін надали докази про їх фінансовий стан.

Розглянув надані сторонами докази про фінансовий стан, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у наданні розстрочки виконання рішення, так як вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення апеляційний суд враховує інтереси сторін, їх фінансове становище, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

На підставі статті 121 ГПК України господарський суд має право у виняткових випадках, залежно від обставин справи, розстрочити виконання рішення. Колегія суддів не вбачає виняткових випадків для надання відповідачу розстрочки виконання рішення по даній справі.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є правомірним, відповідає обставинам, матеріалам справи і при його винесенні судом не були порушені норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись статями 103-105, 121 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “ЄвразРесурс Україна” м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2009 р. у справі № 7/27-09 залишити без змін.

Головуючий Р.М.Бахмат

Судді: Л.О.Лотоцька

О.С. Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

30.06.2009 р.